Вибори в Америці, фейсбучні чвари та російська пропаганда. Двадцять найпопулярніших новин і статей MediaSapiens за 2024 рік

Найбільш популярними серед читачів у 2024 році стали матеріали, присвячені виборам в Америці та Молдові, спростування фейків і наративів, які російські пропагандисти поширюють у телеграм-каналах і намагаються нав’язати іншим країнам.

Найбільше читачів цікавили рубрики «Агітпроп у світі», «Тактики пропаганди» та «Кремлеграм», а рекордсменом серед авторів публікацій, що увійшли у двадцятку найпопулярніших, став аналітик Артур Колдомасов — він є автором або співавтором семи матеріалів.

Не обійшлося торік і без традиційних українських «срачів» у фейсбуці (цього разу дісталося Клавдії Петрівні), а також розвінчування пророцтв від носія ведичних знань, що продовжує співпрацювати з росіянами, але не зникає з етерів українських медіа.

Отже, рейтинг матеріалів MediaSapiens 2024 року.

1. Відлік пішов. Що треба знати про цьогорічні президентські вибори у США менш ніж за сто днів до голосування (47,6 тис. переглядів)

Лідером 2024 року став матеріал аналітика Центру досліджень Артура Колдомасова про президентські вибори в Америці, які відбулися 5 листопада. Автор розповідає, як змінювалася динаміка перегонів, зокрема через невдалі дебати Байдена, спробу замаху на Трампа та зміну кандидата демократів на Камалу Гарріс. Оскільки американські вибори складні для розуміння, текст пояснює соціальні, демографічні та культурні чинники, що впливають на результати. Окремо розглядається ситуація в передвиборчих штабах, запитання, які турбують американців, позиції кандидатів щодо України, а також соціальні опитування та механізми виборчої системи США. Хоч новий президент США уже відомий, цей матеріал пояснює чимало процесів, які до цього результату привели.

2. Що з нами не так? Медійники відреагували на хейт Клавдії Петрівни (47,5 тис. переглядів)

Українська співачка Клавдія Петрівна під час виступів 30—31 серпня в Києві відкрила своє обличчя та справжнє ім’я — Соломія Опришко. Це спровокувало не лише обговорення, а й образливі коментарі й цькування на адресу співачки, зокрема деякі користувачі критикували її зовнішність і виконання. Такі коментарі, як, наприклад, «в абажурі їй краще», ілюструють агресивний характер цькування. У відповідь на цю ситуацію багато медійників виявили бажання заступитися за Клавдію Петрівну, засуджуючи хейт і підтримуючи артистку. Їхні дописи у фейсбуці зібрала журналістка Юлія Лавришин.

3. Байденіада: як Росія намагається вплинути на американську внутрішню та зовнішню політику за допомогою соціальних мереж (42,5 тис. переглядів)

У цьому матеріалі Артур Колдомасов аналізує, як Росія намагається вплинути на внутрішню та зовнішню політику США через соціальні мережі, особливо в контексті президентських виборів, які відбулися в листопаді 2024 року. На його думку, Росія прагне посилити розкол в американському суспільстві та відвернути увагу від підтримки України, використовуючи дезінформаційні кампанії в медіапросторі США. Пропаганда підтримує консервативних діячів на зразок Такера Карлсона, які просувають погляди, що відповідають російським інтересам. У матеріалі також аналізуються дописи з різних соціальних платформ, включно з анонімними телеграм-каналами, твіттером, інстаграмом, фейсбуком і мережею 4chan, які ведуться англійською та російською мовами. Нерідко серед наративів у соцмережах зустрічаються і конспірологічні теорії.

4. Яблука розбрату: як Росія підтримує та інструменталізує протести фермерів у Європі (38,8 тис. переглядів)

У 2023—2024 роках у Центрально-Східній Європі пройшли протести аграріїв проти рішень, пов’язаних із сільським господарством після початку російської агресії проти України. Російська пропаганда та європейські праві популісти звинувачували у проблемах фермерів Україну, посилаючись на рішення ЄС про підтримку української агропромисловості.

Росія підживлювала ці рухи пропагандою і євроскептицизмом, що поширювалися через численні анонімні телеграм-канали, які ведуть різними мовами та мають від кількох до сотень тисяч підписників. Як це відбувалося у Франції, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Румунії та інших країнах, розповів у своєму черговому матеріалі Артур Колдомасов.

5. Алакх Ніраджан: астролог, пов’язаний із Росією, зірка українських медіа (35,2 тис. переглядів)

Журналісти Media Sapiens не раз розвінчували передбачення псевдомагів і чаклунів. Цього разу йдеться про Алакха Ніраджана, астролога, пов’язаного з Росією, який став популярним в українських медіа. Він пророкує скору смерть Путіна, перемогу України та закликає зібрати 300 тисяч голосів для молитви за Україну. Гонорари за його послуги варіюються від сотень до тисяч доларів. Попри проукраїнські прогнози, Ніраджан продовжує працювати з росіянами, отримуючи від цього прибуток.

Текст закликає українських журналістів утримуватися від цитування псевдоастрологів та екстрасенсів, оскільки здебільшого вони спекулюють на темі війни й очікуваннях завершення бойових дій. Хоча це може сприйматись як розважальний контент, ризик його впливу на аудиторію залишається вагомим.

6. Truth Social: як влаштована соцмережа Дональда Трампа та як у ній поширюють російську пропаганду (32,8 тис. переглядів)

У 2022 році Дональд Трамп запустив свою власну соцмережу Truth Social, оскільки всі інші соціальні мережі вважав упередженими до нього. До 2024 року Truth Social зазнала збитків у 31,5 мільйона доларів, проте залишилася не лише інструментом для виборчої кампанії в США, а й майданчиком для поширення проросійських повідомлень. На думку Артура Колдомасова, соцмережа створює небезпечне інформаційне середовище, де поширюються антиукраїнські тези й мова ненависті, що може впливати на погляди консервативних американців. Щоб проаналізувати роботу соцмережі зсередини та твердження, які поширюють користувачі, автору довелося створити профіль типового прихильника Трампа з Техасу.

7. «Останнє монгольське попередження»: реакції проросійських телеграм-каналів на візит Путіна у Монголію (25,7 тис. переглядів)

3 вересня 2024 року Володимир Путін здійснив свій перший візит до Монголії після того, як Міжнародний кримінальний суд (МКС) у березні 2023-го видав ордер на його арешт через імовірну причетність до воєнних злочинів під час війни в Україні. Монголія, яка є учасницею Римського статуту, не затримала Путіна під час його візиту в Улан-Батор, попри зобов’язання перед МКС. Це рішення викликало обговорення в проросійських телеграм-каналах, зокрема заступник голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв погрожував фізичною розправою як представникам МКС, так і всім, хто буде виконувати ордер на арешт Путіна, схарактеризувавши цей документ як «гівняний папірчик».

Як Росія уникає відповідальності за порушення міжнародного права та спонукає до цього залежних від себе країн, розбирався аналітик Центру досліджень Андрій Пилипенко.

8. «На українців чекає жахлива зима». Що пропагандисти пишуть у телеграмі про українську зиму 2024—2025 (22,3 тис. переглядів)

Ще з літа проросійські телеграм-канали поширювали інформацію про те, що українців чекає «нестерпна» зима 2024—2025 років, повна блекаутів, яку вони нібито не зможуть пережити. Наймасштабніша атака Росії на українську енергетичну інфраструктуру сталася в серпні 2024 року, коли було завдано ударів за допомогою дронів і ракет, що призвело до втрат в енергосистемі на рівні понад 9 ГВт, що еквівалентно споживанню в Нідерландах або Фінляндії під час пікових годин.

Як у проросійських телеграм-каналах обговорювали «жахливу зиму», показав аналіз понад чотирьох тисяч пропагандистських повідомлень, зібраних із 13 по 18 вересня 2024 року. Аналітик Центру досліджень Орест Сливенко виявив, що росіяни у своїх повідомленнях вдаються не лише до дискредитації української влади, а й до відвертого залякування «Холодомором».

9. Вагон, пістон і мамалига: як Росія створила мережу телеграм-каналів у Молдові, Придністров’ї та Гагаузії для поширення російської пропаганди (22,3 тис. переглядів)

Торік Росія намагалася вплинути на вибори не лише в США, а й у сусідній для України Молдові, де голосування відбулося восени 2024 року. Задля цього росіяни створили мережу телеграм-каналів, які поширювали проросійські наративи та фейки щодо Молдови, Придністров’я, Гагаузії, стосунків з Румунією та Україною, використовуючи для дестабілізації ситуації місцевих проросійських діячів.

Аналітики «Детектора медіа» проаналізували матеріали з 16 анонімних телеграм-каналів, які використовували кроспостинг, тобто взаємно публікували один одного. Ці канали просувають внутрішньоросійські теми, активно фреймуючи (інтерпретуючи) інформацію так, щоб вона вигідно відображала позицію Росії, зокрема, намагаючись покращити її імідж в умовах внутрішньополітичної боротьби в Молдові між прихильниками євроінтеграції та зближення з Росією.

10. Без зайвих вух: як захиститися від «прослушки» телефонів (21,4 тис. переглядів)

В Україні прослуховувати телефонні розмови можуть лише правоохоронці за рішенням суду, обґрунтувавши це запобіганням тяжкому злочину. Однак прослуховування співробітників Bihus.Info показало, що «прослушку» також використовують для збирання компромату і тиску на людей.

Існує три основні способи прослуховування телефонів: через мобільного оператора, перехопленням розмов підробленою базовою станцією або через спеціальні додатки та жучки, встановлені на телефоні. Експерти з цифрової безпеки радять перевіряти налаштування смартфонів, регулярно оновлювати месенджери та бути обережними з додатками. Однак помітити прослуховування через оператора чи підроблену базову станцію майже неможливо. Детальніше про те, як захистити свій гаджет, — у матеріалі Ірини Семенюти.

11.«Вакуум легітимності». Пропагандистські телеграм-канали — про непроведення виборів Президента України 2024 року (20,8 тис. переглядів)

Російські пропагандистські телеграм-канали обговорювали непроведення в Україні президентських виборів у 2024 році та можливі наслідки цього. Вони пророкували «диктатуру», «перевороти» і навіть «знищення Зеленського». Торік голосування мало би пройти 31 березня, але ж власне російська агресія й спровокувала запровадження воєнного стану, через який вибори стали неможливими.

Аналітики «Детектора медіа» дослідили публікації у телеграм-каналах щодо легітимності Зеленського в період з квітня 2023 по квітень 2024 року. Вони зафіксували, що ідеї про втрату Зеленським легітимності почали з’являтися лише в серпні 2023 року. З 306 публікацій 285 були в українських каналах, а решта — в молдовських, болгарських і румунських.

Основна ідея цих публікацій полягала в тому, що після закінчення терміну Зеленського на посаді в першій половині 2024 року його можуть перестати визнавати легітимним лідером. У разі його відмови покинути посаду в Україні можуть початися політичні хвилювання, які призведуть до його насильницького усунення опозицією, Валерієм Залужним чи олігархами. Як бачимо, російські прогнози знову не підтвердилися.

12.«Психоз і панічна атака»: пропагандистські телеграм-канали про План перемоги та ймовірний вступ КНДР у війну (19,7 тис. переглядів)

Аналітики Центру досліджень Андрій Пилипенко й Арсеній Субаріон виявили, що у проросійських телеграм-каналах активно обговорювали «План перемоги» Володимира Зеленського та ймовірний вступ Північної Кореї у війну. У вибірку дослідження увійшли 728 повідомлень.

Після оголошення Зеленським плану примусу Росії до справедливого завершення війни, пропагандисти поширювали тези, що Україна вигадує причини для отримання більшої допомоги від Заходу. Вони також стверджували, що Захід і Україна бояться військового союзу між Росією та КНДР, а Зеленський нібито торгує українськими ресурсами заради вступу в НАТО. Зокрема прессекретар Путіна Дмитро Пєсков прокоментував слова Зеленського, назвав їх «ефемерними» і сказав, що вони є частиною американського плану воювати з Росією до останнього українця. На думку аналітиків, росіяни маніпулюють фактами, перекладаючи відповідальність за початок війни з агресора на жертву.

13.Як Росія розповідає про Львів у своїй пропаганді (19,4 тис. переглядів)

Російська пропаганда маніпулює історією Львова, щоб створити негативний імідж цього міста та протиставити західну частину України східній. Кремлівські медіа просувають образ Львова як «міста ультраправих націоналістів» і часто стверджують, що поїздка до Львова небезпечна для російськомовних туристів. Це суперечить реальності, оскільки Львів став одним із туристичних центрів Європи.

Пропагандисти роками зображують львів’ян як нацистів і фашистів, посилаючись на співпрацю ОУН із нацистською Німеччиною, при цьому ігноруючи складні історичні обставини, такі як боротьба ОУН проти нацистів та перебування Степана Бандери в концтаборі. У 2022 році росіяни поширювали дезінформацію про те, що у Львові школярі вишукуються у вигляді свастики, а місцеві жителі носять футболки з нацистськими символами, щоб підкріпити наратив про «продовження нацистської ідеології» серед львів’ян. Ці й інші міфи пропагандистів щодо демонізації міста Лева спростовував аналітик Центру досліджень Віталій Михайлів.

14. Чужий у Луганську, свій у Москві. Хто такий Родіон Мірошник (18,1 тис. переглядів)

Родіон Мірошник — колишній медіаменеджер, який став одним із діячів проросійської окупації Луганської області. Почав свою кар’єру як прессекретар Олександра Єфремова, члена Партії регіонів, і згодом обіймав різні посади в політичній структурі цієї партії. Після початку російсько-української війни у 2014 році, коли Росія анексувала Крим і захопила частину сходу, Мірошник став співпрацювати з окупаційною адміністрацією Луганська. Він підтримував контроль Росії над регіоном, особливо через медіа, що допомагало зміцнити російський вплив і маніпулювати інформацією. Як луганському чиновнику-колаборанту вдалося дійти до дипломатичної служби в Росії, розбирався журналіст Єгор Брайлян.

15. Новий замах на Трампа, або Скільки треба часу проросійським пропагандистам, щоб звинуватити Україну в катастрофах, злочинах і терактах за кордоном (17,9 тис. переглядів)

15 вересня 2024 року у Флориді відбувся замах на тоді кандидата, а нині президента США Дональда Трампа. Підозрюваного затримали, він виявився прихильником Демократичної партії, який опублікував книгу, де нібито висловлював бажання «воювати за Україну» та мав намір залучити афганських біженців до Українського іноземного легіону. Проте всі ці наміри якщо і були, то на межі здорового глузду.

Але це не завадило російським пропагандистам швидко зв’язати цей інцидент з Україною. Вони використовували це як привід для звинувачень на адресу України, хоча фактів про реальну участь затриманого у війні не було. У той час, як політики США, зокрема Камала Гарріс і Володимир Зеленський, засудили насильство, російські медіа активно просували версію про причетність України до замаху на Трампа. Як цю історію висвітлювали російські телеграм-канали, розібрав заступник керівника Центру досліджень «Детектора медіа» Олексій Півторак

16.«Після дев’яти місяців сторони тільки займуть позиції для бою». Як працюватиме закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних із Росією (17,1 тис. переглядів)

У серпні 2024 року президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №8371, який забороняє релігійні організації, пов’язані з Російською православною церквою (РПЦ). Хоча в медіа цей закон часто називають «законом про заборону УПЦ (МП)», в ньому насправді забороняється лише одна релігійна організація — Російська православна церква. УПЦ «Московського патріархату» не є єдиною юридичною особою, а розпорошена на парафії та релігійні громади.

Закон також передбачає механізм для розриву зв’язків релігійних організацій із Росією, даючи їм дев’ять місяців на розв’язання цього питання. Після цього Державна служба України з етнополітики та свободи совісті зможе проводити релігієзнавчі експертизи для виявлення підпорядкованості організацій центрам на території Росії. Тож закон не забороняє безпосередньо роботу УПЦ МП, але дає можливість для судової заборони її структур, пов’язаних із РПЦ. Чи порушує закон права вірян, розбиралася журналістка Юлія Лавришин.

17.«Україна скоро втратить небо, а Штати зупинили кримський контрнаступ»: як агітпроп намагається нав’язати відчуття поразки (16,3 тис. переглядів)

Російська пропаганда працює над створенням враження, що Україна програє війну, використовуючи вибіркове цитування західних медіа та спекулятивні висновки. Основні твердження стосуються «вичерпання» української протиракетної оборони, «падіння бойового духу» та «програну війну» за Крим. Пропагандисти також наголошують на «відчайдушних спробах» президента Зеленського заручитися підтримкою.

Особливо активно для цього використовувалися публікації західних медіа, проте з перекрученим змістом. Наприклад, Financial Times писала про суперечки в Україні щодо законопроєкту про мобілізацію, що російські пропагандисти подали як доказ «розколу» у військовому керівництві України та падіння морального стану армії. Іншою темою стала стаття The New York Times про можливий дефіцит ракет для систем Patriot, що російський агітпроп використав для створення враження, що Росія скоро домінуватиме в небі України тощо. Ці та інші тези «кремлеграму» зафіксували аналітики Леся Бідочко й Олександр С’єдін. Враховуючи, що цей матеріал вийшов у січні 2024 року, можна вкотре пересвідчитись у хибності російських повідомлень.

18. «Європа вкрала Молдову»: пропаганда про вибори у Молдові (16 тис. переглядів)

Перший тур президентських виборів у Молдові відбувся у жовтні. Оскільки жоден кандидат не набрав більше як 50% голосів, 3 листопада відбувся другий тур між кандидатами Маєю Санду й Олександром Стояногло. Щодо референдуму, то 50,46% виборців підтримали вступ Молдови до ЄС, проте різниця між тими, хто висловився проти, склала лише близько 13 тис. голосів.

Після виборів переможниця Мая Санду звинуватила Росію у проведенні «безпрецедентної дезінформаційної кампанії», спрямованої на вплив на результати голосування. ЄС також засудив спроби підкупу виборців і втручання Росії, зазначивши, що це вплинуло на демократичний процес у країні.

Аналіз пропаганди в молдовських і російських телеграм-каналах показав, що російський агітпроп використовував ці вибори для маніпуляцій, наголошуючи на «українському сліді», можливому втягуванні Молдови у війну проти Росії та залякуючи можливими репресіями проти опозиції та медіа. Артур Колдомасов та Андрій Пилипенко опрацювали масив інформації, що містив вибірку з 402 повідомлень в українському та російському сегменті телеграму, а також вибірку із 860 повідомлень у десяти місцевих молдовських телеграм-каналах.

19.Як Росія намагається гальмувати інтеграцію країн Західних Балкан до ЄС через поширення пропаганди (15,4 тис. переглядів)

Росія намагається гальмувати євроінтеграцію країн Західних Балкан, використовуючи пропаганду як інструмент впливу. Завдяки тісним зв’язкам із Сербією та її впливу на сербські меншини в інших країнах регіону, Росія прагне саботувати процеси вступу до ЄС у цих країнах. Одним із методів є поширення антиукраїнської риторики та дезінформації через місцеві телеграм-канали, які мають велику аудиторію в балканських країнах.

Зараз до ЄС уже входять Словенія та Хорватія, а інші країни, такі як Сербія, Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Боснія і Герцеговина, а також Косово, перебувають на різних етапах євроінтеграції. Росія використовує етнічні, релігійні та політичні кризи в цих країнах для підриву їхніх євроінтеграційних намірів, зокрема, через напружену ситуацію в регіонах із сербськими меншинами, таких як Республіка Сербська в Боснії і Герцеговині, Північному Косові й інших.

Проблеми Північної Македонії з Болгарією через мовне питання і тривалі протистояння між етнічними албанцями та сербами в Косово ускладнюють процеси інтеграції цих країн. Росія намагається використовувати ці кризи, пропагуючи дестабілізацію та сприяючи відсутності підтримки для європейських ініціатив. Аби проаналізувати інформаційний простір регіону та виокремити особливості поширення антиукраїнських тверджень, Андрій Пилипенко й Артур Колдомасов проаналізували шість схильних до проросійської дезінформації балканських телеграм-каналів, які ведуть словʼянськими мовами з сумарною аудиторією у понад 340 тисяч підписників.

20.«Бомбили Бєлгород і отримали у відповідь»: як Росія маніпулює обстрілами України, щоб «узаконити» агресію (15 тис. переглядів)

Замикає двадцятку найпопулярніших статей MediaSapiens 2024 року матеріал журналіста Єгора Брайляна про те, як Росія виправдовує агресію в Україні. Наприкінці 2023 року Україна почала вражати військові об’єкти у Бєлгородській області, проте в результаті роботи російської ППО уламки українських ракет упали на центр міста Бєлгород і на житловий сектор.

Після цього Росія продовжила здійснювати масовані атаки на українські міста, але вже виправдовуючи ракетні удари по Україні як відповідь на «теракт» у Бєлгороді. Автор розповідає, як Кремль намагається відвернути увагу від обстрілів українських міст, підкреслюючи «трагедію російських цивільних». Це маніпулювання націлене не лише на українську аудиторію, але й на Захід, який начебто схвалив ці удари, надавши Україні зброю.

Двадцятка найпопулярніших новин

Другий рік поспіль найпопулярнішою темою новин MediaSapiens залишається штучний інтелект. Також читачі найбільше цікавилися новинами про оновлення додатків і нові цифрові послуги у «Дія». Актуальною залишається тема медіаграмотності, освіти та новинок на стримінгових платформах. Проте не обійшлося без новин про шахрайські злами соцмереж і російські кібератаки.

Отже, рейтинг новин MediaSapiens 2024 року за кількістю переглядів такий:

1.У фейсбуці, інстаграмі, вотсапі та месенджері з’явиться помічник зі штучним інтелектом Meta AI (27,8 тис. переглядів).

2.У «Дії» відображатимуться медичні документи: які саме (26,7 тис. переглядів).

3.Соцмережа X офіційно дозволила публікувати порно на платформі (26,4 тис. переглядів).

4.У Google Meet тепер можна перемикатися між пристроями під час онлайн-конференцій (25,6 тис. переглядів).

5.Шахраї зламують телеграм-акаунти за допомогою посилання на голосування за дівчину на конкурсі бальних танців (22,5 тис. переглядів).

6.Поліція затримала працівників однієї з київських медлабораторій, які викрали клієнтську базу й хотіли на ній заробити (20,8 тис. переглядів).

7.Кібератака ГУР «поклала» сервер спецзв’язку міністерства оборони Росії. Українські розвідники оприлюднили секретні документи ворога (ФОТО) (17,9 тис. переглядів).

8.Під Бахмутом загинув вікіпедист-історик Юрій Лущай (17,4 тис. переглядів).

9.Національний тест із медіаграмотності: 20 тисяч учасників за дві години (16,5 тис. переглядів).

10.Користувачів вайберу попередили про атаку зловмисників (16,1 тис. переглядів).

11.«Нова пошта» випустила новий мобільний застосунок (15,8 тис. переглядів).

12.Асоціація бібліотек США вилучила книгу про УПА за редакцією В’ятровича зі списку найкращих історичних матеріалів 2022—2023 років (15,8 тис. переглядів).

13.Застосунок «Повітряна тривога» надсилатиме додаткове сповіщення про небезпеку в містах та громадах (15,6 тис. переглядів).

14.На Megogo відбудеться прем’єра другого сезону серіалу «Дім дракона» (14,5 тис. переглядів).

15.Команда DeepState створила онлайн-мапу цьогорічних виборів президента США (14,3 тис. переглядів).

16.У телеграм-каналі «Труха Миколаїв» захейтили 13-річну доньку міського голови, — ІМІ (13,7 тис. переглядів).

17.Міносвіти зупинило набір в аспірантуру за контрактом до 1 січня 2025 року (13,5 тис. переглядів).

18.Netflix оприлюднив дати виходу нових серіалів (13,1 тис. переглядів).

19.На порталі «Дія» запускають нові онлайн-послуги для військових і ветеранів (12,7 тис. переглядів).

20.Зимова єПідтримка: Прийом заявок на отримання допомоги в «Дії» розпочнеться в грудні (12,6 тис. переглядів).

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»