Від Кравчука до Зеленського: аналітика новорічних звернень президентів України

Кожна новорічна промова Президента України — це не лише підсумок року, що минає, а й дзеркало суспільних настроїв, викликів і надій. Від класичних звернень до динамічних виступів на межі художнього кіно — новорічні привітання стали своєрідною візитівкою кожного глави держави. Ми вирішили заглибитися у цифри, факти й емоції, що стоять за словами президентів, та розібратися, як змінювалися ці промови разом із країною.

Оригінал публікації на сайті «Вокс Україна» за посиланням

Новорічний ролик якого з президентів був найдовшим, а хто був максимально лаконічним? Як змінилися традиції та локації новорічних промов? Вітання із яким новим роком від Володимира Зеленського було найбільш емоційним? Та які слова президенти повторюють найчастіше у своїх новорічних промовах? Відповіді на ці та інші запитання — у нашому аналізі.

31 грудня 1991 року Леонід Кравчук увійшов в історію, звернувшись до українців із першою новорічною промовою українською мовою. У простій обстановці на фоні однотонної стіни він закликав громадян не впадати в ейфорію, а працювати задля побудови демократичної, правової та цивілізованої держави. Його слова про початок нової епохи звучали сильно й лаконічно.

Рисунок 1. 50 найбільш уживаних слів у новорічних промовах Леоніда Кравчука

Методика: для аналізу текстових даних і виявлення 50 найбільш уживаних слів в усіх новорічних промовах президента використовувався TF-IDF аналіз (term frequency-inverse document frequency)

* складено на основі новорічного вітання Кравчука Л.М. з новим 1992 роком

Леонід Кучма, наразі єдиний президент, що був головою держави два терміни, виголосив рекордну кількість новорічних звернень — 11 (рисунок 2). Його промови, як правило, проходили у класичному форматі: за столом у кабінеті, що створювало атмосферу стабільності.

Рисунок 2. Кількість новорічних промов президентів України

У своїх новорічних зверненнях Леонід Кучма згадував виклики, які стояли перед країною, як-от природні катаклізми, боротьба з корупцією та тіньовою економікою, законотворчі труднощі. «Для того, аби краще жилося завтра, треба напружено працювати сьогодні», — наголошував Кучма, закликаючи суспільство до праці та єдності. Президент застерігав від розбрату, підкреслюючи важливість згуртованості у складні часи. «Краще життя нам ніхто не покладе під ялинку, як новорічний чи різдвяний подарунок…» — ці слова стали лейтмотивом його звернень, у яких він наголошував на демократії та справедливості як ключових засадах державотворення.

Однак під час вітання із 2003 роком Кучма вирішив змінити формат: він з’явився у светрі, разом з онуком та собакою, що додало людяності та неформальності доволі офіційному тексту звернення. До того ж, саме він під час вітання з новим 1999 роком вперше додав у кадр келих шампанського, що стало традицією на роки вперед.

Рисунок 3. 50 найбільш уживаних слів у новорічних промовах Леоніда Кучми

* складено на основі новорічних вітань Кучми Л.Д. з новим роком 1995, 1997, 1999, 2003, 2004

Віктор Ющенко вперше переніс новорічні промови з офіційного кабінету на відкриті майданчики (рисунок 4), що надало святковим зверненням більш відкритого і демократичного характеру. Маріїнський палац і Софійська площа стали свідками його звернень, які часто фокусувалися на культурі, спорті та європейських прагненнях України.

Рисунок 4. Найпопулярніші локації новорічних промов президентів України

У своїх новорічних зверненнях Віктор Ющенко часто наголошував на єдності українського народу, патріотизмі та спільній відповідальності за майбутнє країни. Президент неодноразово підкреслював важливість історичної пам’яті та вшанування національних героїв. Значне місце у його промовах займали теми соціальної політики та підтримки молоді. Вперше в новорічному форматі заговорили про народжуваність і доходи, додаючи соціально-економічний контекст до святкових привітань (рисунок 5).

Рисунок 5. 50 найбільш уживаних слів у новорічних промовах Віктора Ющенка

* складено на основі новорічних вітань Ющенка В.А. з новим роком 2007, 2008, 2009, 2010

Віктор Янукович запам’ятався найкоротшими новорічними промовами — в середньому лише 3,5 хвилини. Цікаво, що тривалість промов, як правило, корелювала із викликами року: чим важчим був рік, тим довше звучали звернення (рисунок 6).

Рисунок 6. Тривалість новорічних промов президентів України

Віктор Янукович у новорічних привітаннях намагався окреслити оптимістичний погляд на майбутнє країни через обіцянки розвитку, єдності та стабільності (рисунок 7). У своїх промовах він підкреслював важливість соціальних ініціатив, модернізації економіки та зміцнення міжнародних відносин, зокрема «дієвої рівноваги між Заходом і Сходом». Його звернення часто містили заклики до національної згуртованості і спільної роботи заради благополуччя українців з одночасним визнанням труднощів і викликів, із якими стикається країна — «наша країна — це велика родина…а в сім’ї, як відомо, всяке буває». Втім, труднощам він приділяв набагато менше уваги, ніж райдужним обіцянкам.

Рисунок 7. 50 найбільш уживаних слів у новорічних промовах Віктора Януковича

* складено на основі новорічних вітань Януковича В.Ф. з новим роком 2011, 2012, 2013, 2014

Петро Порошенко запровадив новий формат новорічних привітань, який поєднує емоційну, духовну та раціональну складові. Серед його нововведень — відеонарізки, що ілюстрували основні події року, і залучення до звернень «героїв часу»: військових, спортсменів, артистів і міжнародних партнерів. Такий формат підсилив почуття національної єдності та ідентичності. Президент також запровадив низку нових елементів, таких як хвилина мовчання для вшанування пам’яті загиблих, використання гасла «Героям Слава!», звернення кримськотатарською та російською мовами.

Його промови мали чіткий патріотичний меседж: вдячність захисникам України, акцент на європейській інтеграції та визнання досягнень, як-от реформи, повернення полонених та підвищення обороноздатності (рисунок 8). Порошенко у промовах часто цитував видатних українців, як-от Любомира Гузара: «…нам слід молитися так, ніби все залежить від Бога, але працювати так, ніби все залежить від нас». Основний лейтмотив його звернень – віра у силу нації, непохитність у боротьбі за свободу, оптимізм і прагнення до світлого майбутнього України, попри російську агресію та економічні труднощі.

Рисунок 8. 50 найбільш уживаних слів у новорічних промовах Петра Порошенка

* складено на основі новорічних вітань Порошенка П.О. з новим роком 2015, 2016, 2017, 2018, 2019

Володимир Зеленський встановив рекорд за тривалістю новорічних промов — у середньому 17,5 хвилин. Новорічні звернення президента Володимира Зеленського до повномасштабного вторгнення та після нього дуже різні за змістом і тональністю.

2020–2022: заклик до єдності

Зеленський від самого початку уникав формалізму та використовував простий, доступний стиль, наближений до щоденного спілкування. Його новорічні відеозвернення більше схожі на фільми з драматургією, де замість підсумків року лунають філософські запитання: «Хто я?», «Що значить бути українцем?», «Яка різниця?». Кількість знаків питання у його найпершій новорічній промові є рекордною (рисунок 9). У вітанні з 2020 роком він акцентував увагу на різноманітті українців, закликаючи до єдності попри всі відмінності. А у вітанні з 2021 роком Зеленський робив акцент на досягненнях, закликаючи до віри у власні сили. Промова до нового 2022 року значно глибша: війна вже «відчувається у повітрі», проте президент запевняє народ у безпеці, захищеності кордонів та стійкості країни.

Рисунок 9. Тематичні акценти промов Володимира Зеленського

2023–2025: стійкість і перемога

Новорічні промови після початку повномасштабного вторгнення були наповнені силою, гордістю та подякою. Зеленський стає голосом незламності народу, говорить про героїзм кожного, зокрема військових та волонтерів. Тон стає драматичнішим, із яскравими візуальними образами: HIMARS, «Русскій воєнний корабль» і «Бавовна». Промова на новий 2024 рік — це заклик до перемоги, яка стає не лише мрією, а й чітко окресленою метою: «перемогу не отримують, не дарують – перемогу здобувають», для якої «або ти працюєш, або ти воюєш». У вітанні з 2025 роком акцентується увага на стійкості, здобутках і відчутті спільної відповідальності за перемогу – «Ми знаємо, що мир нам не подарують. Але ми зробимо все, щоб зупинити Росію й закінчити війну». Згадка про українські технології («Нептун», «Сапсан», дрони) підсилює віру в національну спроможність. Центральний мотив промови – сила українців, яка проявляється через здатність долати труднощі й розвивати власний потенціал. Крім того, Зеленський наголошує, що для досягнення значних оборонних, економічних і гуманітарних результатів критично важливою стала підтримка партнерів.

Звернення Зеленського також цікаві з погляду семантичного аналізу, який виявив постійні тематичні акценти у його промовах до Нового року: слова «Україна», «українці», «ми» найчастіше зустрічаються в усіх промовах (рисунок 9) підкреслюючи ідентичність та єдність. Водночас у промовах останніх років з’являються ключові слова «війна», «ворог», «перемога», «мир». Вони не лише відображають виклики, з якими стикається країна, а й задають напрямок суспільного настрою — від незламності до майбутньої перемоги.

Рисунок 10. 50 найбільш уживаних слів у новорічних промовах Володимира Зеленського

* складено на основі новорічних вітань Зеленського В.О. з новим роком 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025

Аналіз на емоційність (сентимент) показав, що найбільш емоційно насиченою була промова з нагоди 2023 року (рисунок 12). Ця емоційність досягалася через контраст між глибоко негативними фразами, як-от: «Це неможливо забути. І неможливо пробачити», та натхненними, піднесеними: «Я хочу сказати всім вам: українці, ви неймовірні!». Суміш негативних і позитивних сигналів формує нейтральний сентимент у промовах президента. Лише одного разу — у вітальній промові з новим 2022 роком — переважав позитивний сентимент, хоча це привітання виявилося найменш емоційним, більш стриманим, ніж інші. Ймовірно, це пов’язано із напруженим політичним контекстом та медіа повідомленнями про можливе повномасштабне вторгнення, тож у промові відчувалася обережність у формулюваннях, спрямованих на підтримку єдності та впевненості.

Рисунок 11. Динаміка емоційності промов Володимира Зеленського

Методика: для аналізу сентименту в текстах використано Google Cloud NLP Sentiment Analysis, а саме нормалізована (враховує кількість слів у промові) величина емоційної інтенсивності тексту, яка вимірюється як позитивне значення і відображає, наскільки сильно виражені емоції у тексті, незалежно від того, чи є вони позитивними або негативними. Чим вищий показник, тим сильніше емоційних речень у тексті

Як і кожна історія, ці промови є частиною більшої картини. Вони не лише про те, що сказали, але й про те, як і чому це було сказано. Найемоційніші промови лунають у роки криз. Інфляція, Євромайдан, російська агресія — кожен виклик знаходить відображення у словах президентів. Від класичних закликів до праці до акценту на особистості та єдності — новорічні промови трансформувалися разом із країною, відображаючи її біль, надії та прагнення. У вітанні з новим 2025 році цей еволюційний шлях риторики набуває нового виміру — центральне місце промови займає саме ідея миру, яка звучить аж 9 разів, тоді як слово «перемога» згадується лише тричі. Це зміщення акцентів у риториці президента може свідчити про зміну суспільних настроїв — від виключно боротьби за перемогу до прагнення досягти стабільності та справедливого миру.

Список використаних для аналізу відео

Колаж: «Вокс Україна»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.