Пенсія в Україні: які максимальні виплати можна отримувати 2025 року

Згідно з бюджетною декларацією, в Україні у 2025 році максимальна пенсія не зростатиме.

Якою буде пенсія 2025 року, чи буде індексація пенсій,скільки років стажу потрібно для виходу на заслужений відпочинок.

Всі подробиці дивіться в ексклюзиві TСН.ua.

У владі анонсували реформування пенсійної системи вже цього року. Згідно з держбюджетом-2025, цього року мінімальний розмір пенсій не зміниться. Прожитковий мінімум і соціальні виплати залишаться незмінними до 2028 року. 

Однак всі пенсії будуть виплачені. Про це заявив президент України Володимир Зеленський. Він запевнив, що кошти для виплат в Україні є. Примітно, що індексація пенсій 2025 року все ж таки буде. За словами експертки Інституту демографії та соціальних досліджень Лідії Ткаченко, пенсії в Україні можуть підвищити в березні приблизно на 10-12%. Однак навіть якщо пенсія 2025 року буде підвищена, для більшості пенсіонерів зміни будуть незначними. Адже за умови розміру виплат у 3 тисячі гривень індексація на 12% відчувається слабо.

Водночас у законопроєкті про державний бюджет на 2025 рік уряд пропонує забрати гроші з банківських рахунків пенсіонерів-переселенців, зареєстрованих до 24 лютого 2022 року, якщо вони не пройшли ідентифікацію. Тобто "Ощадбанк" зобов’яжуть переказувати залишки коштів на пенсійних рахунках ВПО, відкритих у цьому банку, назад до ПФУ. 

Наступна індексація пенсій в Україні відбудеться у березні 2025 року. Попередньо, пенсії можуть підвищити від 10% до 17%. Але і вимоги до мінімального стажу для виходу на пенсію 2025 року також зростуть. Якщо ви захочете вийти на пенсію у 60 років, то ваш трудовий стаж має становити щонайменше 32 роки, у 63 роки – від 22 до 32 років стажу, у 65 років – щонайменше 22 роки стажу. 

Що пізніше пенсіонер виходить на заслужений відпочинок, то вищим буде розмір грошової допомоги. Тому суму виплат можна збільшити, якщо відтермінувати вихід на пенсію.

2025 року на українців чекають два етапи підвищення пенсій: індексація, яка відбудеться в березні, та підняття розміру виплат для деяких пенсіонерів влітку. Втім, збільшення соцвиплат можливе після змін до законодавства. Про це заявила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович. За її словами, підвищення пенсій найбільше торкнеться українців, які давно вийшли на пенсію.

"Вони всі отримають збільшення. Це буде залежати від  розміру ЄСВ, який сплачується, та стажу", - уточнила вона.

Міністерка також зазначила, що великі пенсії не будуть урізати. Також Жолнович анонсувала пенсійну реформу, яку повинна ухвалити ВРУ. 

Старт пенсійної реформи може відбутися вже 2025 року. Про це йдеться у законопроєкті "Про державний бюджет України на 2025 рік", який уряд доопрацював та спрямував для другого читання у парламенті. У пункті 31 цього законопроєкту доручається Кабінету міністрів України "здійснити заходи щодо запровадження від 1 липня 2025 року пенсійної реформи". В уряді та парламенті давно говорять про потребу запровадження накопичувальної пенсійної системи на додаток до солідарної, яка зараз діє в Україні.

Зокрема, пропонується частину Єдиного соціального внеску (ЄСВ), який сплачують роботодавці (22% від зарплати), спрямовувати на накопичувальний рахунок працівника. Та доповнювати цей рахунок добровільними внесками та внесками від держави. Проте є й інші варіанти. У Верховній Раді ще у квітні 2023 року був зареєстрований законопроєкт № 9212 "Про накопичувальне пенсійне забезпечення" від великої групи депутатів. Але за рік, у квітні 2024 року, він не набрав у парламенті достатньої кількості голосів та був повернутий на доопрацювання. Відповідно, якщо цей законопроєкт доопрацюють та повторно внесуть на розгляд парламенту, то він буде суттєво змінений. Згідно з тією редакцією, яка поки є на сайті Верховної Ради, пропонується роботодавцям перераховувати частину коштів ЄСВ працівників, які ще не досягли віку 55 років, на їхні накопичувальні рахунки у такій пропорції: 

• на перший рік — 1% (з 22% ЄСВ)
• на другий рік — 1,5%
• на третій рік — 2%

 Ці гроші стають власністю особи, на ім’я якої відкрито накопичувальний рахунок, а спадкоємці зможуть їх отримати, якщо людина помре завчасно. Водночас передбачається, що накопичувальні рахунки "на паритетних засадах" у перші три роки буде також поповнювати держава — до 3% від розміру середньої зарплати. У законопроєкті також передбачено, що першого року існування такої системи держава витратить на це майже 31 млрд грн.

Працівник також зможе докладати додаткові власні гроші на накопичувальні рахунки, щоб його майбутня пенсія була вищою. А накопичені на рахунках кошти планують інвестувати, щоб вони збільшувалися, перекриваючи темпи інфляції. 

Крім того, Мінсоцполітики розробило свій законопроєкт, який поки що уряд не вносив на розгляд парламенту. Згідно з ним, накопичувальну пенсійну систему планується запровадити від 1 січня 2026 року. У цьому законопроєкті передбачені інші розмірі та джерела внесків на накопичувальні рахунки працівників: 

• на перший рік — 1% з ЄСВ та 1% з ПДФО (податок на доходи фізичних осіб)
• на другий рік — 2% з ЄСВ та 2% з ПДФО
• на третій рік та надалі — 3% з ЄСВ та 3% з ПДФО

Ці кошти мають сплачувати роботодавці за працівників до досягнення ними 55-річного віку. Щоб отримати більшу пенсію, громадяни зможуть також додатково вносити на накопичувальний рахунок власні кошти. Протягом перших трьох років ці накопичувальні рахунки акумулюються у державному інвестиційному фонді, а потім громадянин самостійно зможе обрати, де йому їх зберігати, зокрема й у недержавному фонді. Однак у цьому законопроєкті підтримку накопичувальних рахунків громадян співфінансуванням з боку держави не передбачено. Внаслідок пенсійної реформи кожна людина в майбутньому матиме можливість отримати пенсію не нижче за 60% свого заробітку, що відповідає європейському рівню, зауважила міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович.

Наприкінці жовтня очільниця парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третякова також внесла до Верховної Ради законопроєкт № 12165 "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій працівників (службовців)". У ньому, зокрема, пропонується вилучити із закону про судоустрій норми про пенсійне забезпечення суддів та змінити законодавство щодо спецпенсій.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, його метою є "встановлення єдиних умов перерахунку пенсій, незалежно від закону, за яким обчислюється пенсія, зокрема прокурорам, а також єдиних умов призначення пенсій за вислугу років — після звільнення з посади". 

Необхідність ухвалення цього закону обґрунтовується тим, що в Україні склалася ситуація, за якої через різне застосування норм пенсійного законодавства за останні 10 років збільшилася кількість позовів до суду щодо призначення та встановлення за рішенням суду пенсій, насамперед прокурорами.
Тому в законопроєкті пропонується наступне: 

• пенсію за вислугу років призначати прокурорам після їхнього звільнення з органів прокуратури
• пенсії для силовиків та працівників прокуратури перераховуються із урахуванням зростання грошових доходів населення в Україні та зростання споживчих цін на коефіцієнт збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"
• запровадити від 1 січня 2025 року ч. 5 ст. 61 Закону України "Про правотворчу діяльність", яка передбачає, що у разі, якщо норма закону була визнана Конституційним судом України неконституційною, це не дає підстави судам використовувати під час ухвалення рішень норми законів, які вже не діють
•  законодавчо визначити, що зміни до пенсійного законодавства можуть здійснюватися виключно окремим Законом про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" або "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"

Примітно, що в Європі немає єдиної для всіх країн системи пенсійного забезпечення. У більшості країн ЄС використовують декілька систем одночасно: солідарні, накопичувальні, урядові, недержавні та страхові. Пенсіонери можуть брати участь одразу в декількох системах й, відповідно, отримувати пенсійні виплати з декількох джерел. У кожній європейській країні різні параметри та можливості, які впливають на розмір пенсій її громадян. Проте загальний принцип зберігається — що більші стаж, зарплати та внески, то більший розмір пенсії. Загальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсій, як і вік виходу на пенсію, в країнах ЄС також різні. 

Так, у Німеччині, Франції, Данії, Швеції, Норвегії потрібно мати стаж не менш ніж 40 років, в Іспанії — 37 років, а у Польщі — лише 20 років для призначення мінімальної пенсії. Найвищі середні пенсії існують у таких країнах, як Люксембург, там пенсіонери отримують 3000 євро, у Швейцарії 2400 євро, у Норвегії 2000 євро, у Данії 1800 євро, у Німеччині 1400 євро та у Франції 1200 євро.

А найнижчі пенсії у таких країнах, як Угорщина, там пенсіонери отримують 400 євро, у Латвії 390 євро, в Румунії 350 євро та у Болгарії 300 євро. В Україні розмір середньої пенсії станом на 1 липня 2024 року, за даними Пенсійного фонду, становить 5816 грн, а це 140 євро. 

Раніше повідомлялося, що додаткова фінансова підтримка для пенсіонерів, зокрема чорнобильців, буде надана 2025 року. Вони зможуть отримати надбавки до пенсій - понад 2 тисячі гривень.