"Polska dla polaków": чому антиукраїнські акції підтримав кандидат у президенти і яка роль Росії

У Польщі з настанням нового 2025 року почалися нові протести фермерів (так, тих самих, які блокували український кордон). Точніше, фермерів і популістів, які в такий спосіб хочуть заробити електоральні бали на наступних виборах, а також догодити головному спонсору.

24 Канал пояснює та швидше нагадує природу тривожних процесів у сусідній до нас та дуже важливій для продовження опору Росії країні.

Як поляки знову протестували та чому їх підтримав кандидат у президенти

Протести 2023 і 2024 років мали великий резонанс у ЗМІ, а також скандальний характер, проте не мали головного – політичної ваги. Їх здебільшого очолювали відверті маргінали з "проросійським душком". Це так звана "Конфедерація", а також інші дрібні групки, де в банальні два кліки легко гугляться як зв'язки з державою-агресоркою, так і загальна неадекватність.

Зверніть увагу! "Конфедерація" не приховує зв'язків із Росією та її агентами. Зокрема, лідер політсили Януш Корвін-Мікке мав зустріч із призначеним російськими окупантами "управителем" тимчасово окупованого Криму Аксьоновим.

А перехоплені волонтерами групи InformNapalm у 2017 році листи російських політтехнологів прямо вказують, що за формуванням антиукраїнських настроїв в Польщі стоїть саме Кремль.

Сєргєй Аксьонов і Януш Корвін-Мікке (справа) / Фото росЗМІ

Вся ця компанія була доволі гучна, робила ставку на ексцентрику у вигляді звернень до Путіна та злочинного висипання українського зерна, проте не мала значної підтримки польського суспільства. Точніше, мала, але ще у 2024-му році визнавати це притомним полякам було соромно.

У 2025-му ситуація може докорінно змінитися. Бо нині протести ображених фермерів (зараз, до речі, до них ще доєдналися мисливці) підтримав сам кандидат у президенти Польщі від головної опозиційної сили – "Право і Справедливості" (скорочено ПіС). Так, мова про Карола Навроцького – позапартійного директора Інституту Національної Пам'яті та нового фаворита Ярослава Качинського.

Кароль Навроцький під час протестів у Варшаві / Фото EPA

Пан Навроцький 3 січня 2025 року взяв участь у протесті польських фермерів у Варшаві. Ті зібралися у кількості в декілька тисяч біля представництва Єврокомісії, а далі рушили до Оперного театру, щоб показати всю свою лють та скепсис до ЄС. Там в цей час відбувалися урочистості з нагоди старту польського головування в ЄС. Того самого, куди не запросили попереднього голову – пана Орбана – і він з горя (ні) поїхав таємно відпочивати до Індії.

Серед тем, що викликали найбільше невдоволення фермерів (і мисливців), були:

екологічна політика ЄС (так званий European Green Deal, що передбачає посилення екологічних вимог до сільськогосподарського виробництва);
вільна торгівля між ЄС і країнами південноамериканського економічного союзу МЕРКОСУР;
імпорт української агропродукції до Польщі;
знищення лісів (бо мають же чимось бути невдоволені польські мисливці);
"згасання польської економіки".

Як бачимо, третя вимога фермерів, які забули, що отримали від уряду чималі компенсації та субсидії, прямо стосується України. Ще одне гасло протестантів, що пролунало 3 січня, – "Польща для поляків" також прямо стосується України, адже наразі в Польщі перебувають понад 1 мільйон українців і майже 800 тисяч, половина з яких чоловіки, працюють.

Довідково! МЕРКОСУР – створений у 1991 році економічний союз країн Південної Америки. Країнами учасницями організації є Аргентина, Болівія, Бразилія, Парагвай та Уругвай, а також як асоційовані члени Гаяна, Еквадор, Колумбія, Перу, Суринам та Чилі.

Оскільки гість Туска в оперному театрі Варшави, голова Європейської Ради Антоніу Кошта, приїхав та поїхав, Брюссель – далеко, а країни-учасниці МЕРКОСУР – ще далі, то, як думаєте, кого фермери та їхні ватажки хочуть зробити "цапами-відбувайлами"? Звісно, того, хто нині не зможе відповісти на "ніж у спину", бо мусить воювати за збереження власної держави.

Протест фермерів у центрі столиці / Фото Piotr Nowak / PAP

Як реагує влада на антиєвропейський демарш

Попередня велика акція фермерів у Варшаві в березні минулого роки відзначилася спаленням автопокришок біля парламенту та офісу прем’єра Туска, розливанням у центрі Варшави гною, а також бійками з поліцією. Нині було значно спокійніше, проте, потенціал до ескалації присутній.

Головне, що кандидат від опозиції Навроцький це дійство своєю появою благословив. І тепер він має потенціал перехопити адженду у "Конфедерації". Лідер цієї антиукраїнської політсили Гжегож Браун також був на акції 3 січня разом з Навроцьким.

Крім Брауна "зіркою" мітингу 3 січня був і добре відомий українцям Рафал Меклер, голова люблінського осередку "Конфедерації" та один з організаторів блокади українського кордону, а ще викритий агент впливу Росії.

Детальне розслідування про нього та його погляди робили колеги з Zahid.net.

Було б цікаво дізнатися, чи погоджується пан Навроцький із заявами та попередніми вчинками пана Меклера.

Наразі ствердної відповіді немає, але зі сторони це виглядає як спільні дії. І якщо це не тривожний сигнал, то що ж тоді?

Дональд Туск участь пана Навроцького засудив і справедливо діагностував цю подію як антиєвропейську, звернувши уваги, що вона відбулася практично синхронно зі стартом польського головування в ЄС.

Коли ми разом із Тшасковським і маршалом Головньою відкривали польське президентство, Навроцький разом із групою активістів вийшов на демонстрацію під гаслом Polexit. Питання просте і смертельно серйозне: ви хочете президента, який побудує безпечну і сильну Європу, чи такого, який разом із Путіним і його союзниками зруйнує її?
– реакція Дональда Туска на участь Навроцького в марші фермерів.

Навроцький закиди відкинув у форматі "сам такий", проте нині є всі підстави вважати, що "фермерська тема" посяде чільне місце в його президентській кампанії.

Відповідь Карела Навроцького на критику Туска:

Я за Польщу в об'єднаній Європі. Сильна Польща, яка може зупинити шкідливі для нас ідеї ваших політичних друзів, як-от міграційний пакт, угода з МЕРКОСУР чи Green Deal. Вчора я був серед польських фермерів, яких підпорядковані вам служби заспокоїли перед Сеймом минулого року. Щодо Путіна – я його не знаю, але з фото припускаю, що він ваш друг – тож скажіть йому, що я теж не боюся його розшуків.

Чи варто очікувати в Польщі антиукраїнського цькування

Вибори президента Польщі, нагадаємо, пройдуть у травні 2025 року, а це означає, що є всі шанси побачити традиційну ескалацію, що абсолютно точно вийде за межі міст і просунеться в бік кордону з Україною. А якщо Навроцький "осідлає" цю тему, то варто чекати не лише блокування, але й справжнього антиукраїнського цькування.

Цей пан є очільником Інституту Пам'яті і є одним із відповідальних за пожвавлення "історичних війн" між Україною та Польщею. Саме з його подачі здійнялася хвиля боротьби поляків (а точніше – моральна паніка) з надуманою забороною України на ексгумацію жертв Волинської трагедії.

Карел Навроцький / Фото з X політика

Саме Навроцький та його колеги з ПіС вже котрий рік викручують Україні руки, відверто натякаючи на шантаж із потенційним блокуванням української інтеграції до ЄС. Дійшло й до того, що навіть представникам чинної проєвропейської влади довелося мавпувати риторику опозиції, щоб догодити електорату.

Нині Навроцький вочевидь намагається додати до цього і "коник", добряче опрацьований "Конфедерацією", та посилити свою історичну антиукраїнську карту ще й економікою.

Що залишається робити його опонентам? Демонструвати власну нормальність і підкреслювати ненормальність Навроцького чи розділити його адженду і вже змагатися на ниві антиукраїнства, як вже раніше змагалися за те, хто краще заборонить полякам аборти чи якісніше шантажуватиме Україну блокуванням вступу до ЄС?

Наразі це питання відкрите, а відповідь на нього може суттєво вплинути на стосунки двох націй у 21 столітті.