Сон допомагає запобігти появі небажаних спогадів

Сон впливає на всі аспекти нашого життя, від фізичного здоров’я до емоційної рівноваги. Недавнє дослідження під керівництвом доктора Маркуса Харінгтона з Університету Східної Англії (UEA) проливає світло на зв’язок між недосипанням, небажаними спогадами та проблемами психічного здоров’я. Дослідження, опубліковане в  Proceedings of the National Academy of Sciences  (PNAS), показує, як сон впливає на здатність нашого мозку контролювати нав’язливі думки – ключовий фактор емоційного благополуччя. Доктор Харінгтон, викладач Школи психології UEA, працював з дослідниками з Йорка, Кембриджа, Сассекса та Університету Королівства в Канаді. Використовуючи вдосконалену нейровізуалізацію, команда дослідила, як дефіцит функції мозку, спричинений втратою сну, може погіршити контроль пам’яті та потенційно викликати емоційний стрес.

Як сон формує спогади

Дослідження стосується давнього питання: чому поганий сон часто призводить до таких проблем з психічним здоров’ям, як тривога та депресія? Сон відіграє важливу роль у щоденному омолоджуванні мозку, особливо в тих областях, які керують пам’яттю та емоційною регуляцією.

«Спогади про неприємні події можуть вторгатися в свідомість, часто у відповідь на нагадування. Для більшості людей ці моменти швидко минають. Однак вони стають яскравими та повторюються для людей із такими розладами, як депресія чи посттравматичний стресовий розлад», — пояснює доктор Харінгтон

Нав’язливі спогади порушують емоційну стабільність, і розуміння їх механізмів має вирішальне значення. Це дослідження пов’язує збої в контролі пам’яті та втрату сну та дає зрозуміти складний зв’язок між сном і психічним здоров’ям.

Що відбувається з мозком, позбавленим сну?

Щоб виявити ці зв’язки, команда провела експеримент за участю 85 здорових дорослих. Учасники були розділені на дві групи: одні провели спокійну ніч у лабораторії сну, а інші не спали. Наступного дня обидві групи виконували завдання на придушення пам’яті під час функціонального МРТ-сканування. Цей процес допоміг дослідникам визначити, які області мозку активуються або не активуються під час спроб придушити небажані спогади. Результати були вражаючими. Учасники, які спали, продемонстрували більшу активність у правій дорсолатеральній префронтальній корі – області мозку, яка має вирішальне значення для контролю думок, дій та емоцій. І навпаки, ті, хто не мав сну, демонстрували знижену активність у цій області. Позбавлені сну учасники також продемонстрували підвищену активність у гіпокампі, центрі відновлення пам’яті мозку, під час спроб придушення пам’яті.

Швидкий сон: ключ до емоційної стійкості

Серед тих, хто спав, якість сну мала різницю. Учасники, які проводили більше часу у фазі швидкого сну (REM), показали кращу роботу дорсолатеральної префронтальної кори під час придушення пам’яті. Швидкий сон, який часто асоціюється зі сновидіннями, здається, відновлює ділянки мозку, які підтримують контроль пам’яті. Це відкриття підтверджує теорію про важливу роль швидкого сну в емоційній регуляції та психічному здоров’ї.

«У сукупності наші висновки підкреслюють критичну роль сну в збереженні контролю як над нашими спогадами, так і над поточними думками», — зазначив доктор Харінгтон.

Це розуміння може прокласти шлях до нових стратегій запобігання та лікування проблем психічного здоров’я, пов’язаних із поганим сном.

Сон для контролю пам’яті

Розлади психічного здоров’я, включаючи депресію, тривогу та посттравматичний стресовий розлад, вражають мільйони людей у ​​всьому світі. Ці умови часто включають нав’язливі, тривожні думки, які заважають повсякденному життю. Розуміння механізмів мозку для управління цими думками може допомогти розробити цілеспрямовані втручання. Це дослідження свідчить про те, що покращення якості сну, особливо кількості швидкого сну, може покращити контроль пам’яті та емоційну стійкість. Терапевтичні підходи, зосереджені на гігієні сну або посиленні швидкого сну, можуть зменшити тягар розладів психічного здоров’я. Таке лікування може принести користь не лише особам із діагностованими захворюваннями, але й тим, хто час від часу стикається зі стресом або емоційними проблемами.

Практичні речі для кращого сну

Хоча відкриття відкривають двері для наукових досягнень, вони також висвітлюють практичні дії, які може зробити будь-хто.

1. Надайте пріоритет сну, прагнучи до 7-9 годин якісного сну на добу. Послідовний режим перед сном може допомогти.
2. Створіть сприятливе середовище для сну, зберігаючи свою спальню темною, тихою та прохолодною.
3. Уникайте стимуляторів перед сном, зменшивши кофеїн і час перед екраном увечері.
4. Практикуйте техніки релаксації: медитація або глибоке дихання можуть підготувати ваш розум до спокійного сну.

Ці звички не тільки покращують сон, але й можуть покращити емоційне благополуччя, підтримуючи здатність мозку керувати нав’язливими думками.

Питання без відповіді та майбутні дослідження

Це дослідження піднімає інтригуючі питання про ширшу роль сну в роботі мозку. Чи може покращення фази швидкого сну за допомогою технологій або ліків запропонувати нові методи лікування розладів психічного здоров’я ? Як хронічна депривація сну, яку відчувають позмінні працівники, може вплинути на контроль пам’яті з часом? Потрібні подальші дослідження для вивчення цих областей, але результати вже знаменують значний прогрес. Поєднуючи сон, контроль пам’яті та емоційну регуляцію, робота доктора Гаррінгтона дає надію на зменшення глобального тягаря психічних захворювань.

Сон запобігає небажаним спогадам

Психічне здоров’я прямо чи опосередковано впливає на всіх нас. Це дослідження спонукає нас задуматися про те, як така рутина, як сон, формує наш розум і емоції. Якщо ви коли-небудь боролися з безсонною ніччю і помічали, як це впливає на ваш настрій, ви хоч раз бачили це явище. Доктор Гаррінгтон і його команда показали, що сон — це більше, ніж відпочинок від дня — це важливий процес, який підтримує наш розум стійким і збалансованим. Оскільки експерти продовжують розгадувати ці зв’язки, ми можемо виявити, що покращення звичок до сну стає одним із найпростіших і найефективніших способів підтримки психічного здоров’я. Дослідження було опубліковано в Proceedings of the National Academy of Sciences.