Трамп не любить довгих перемовин: чи буде швидкий мир і як Путін може схибити

Про це у розпові з 24 Каналом сказав журналіст Evening Standart Роберт Фокс, пояснивши, як Путін може зіпсувати стосунки з Трампом. Більше про це, чому у Кремлі почалася паніка та коли можливий кінець Путіна – читайте далі у матеріалі.

У Кремлі починається паніка

За даними Politico, Владімір Путін є найбільшим невдахою 2024 року, тому що він втратив свої бази в Сирії, не зміг допомогти Башару Асаду втриматися при владі, а також не зумів досягнути військових цілей у війні проти України. Як ви можете на це відреагувати?

Почнемо з того, що невже Путін думав, що ця війна триватиме 3 роки та більше? Цілком очевидно, що ні. Ми знаємо, як готувалися російські війська – включно з формою для "параду перемоги" за 10 днів. Але щось пішло не так. Думаю, що Путіну дуже важко змиритися з фактом провалу. Річ у тім, що він не має успіху і не зможе зіграти на своїх стосунках з Дональдом Трампом. Це не буде так просто, як міг собі думати Владімір Путін ще пів року тому.

Щодо ситуації на фронті, то він робить ставку на важке озброєння та велику кількість солдатів, які тиснуть на українські сили вздовж фронту. Але те, що за цим стоїть, думаю, буде дуже цікавим. Тому що ми тільки зараз починаємо бачити, що відбувається з російською економікою, як діє Кремль та деякі незначні ознаки паніки.

Які ви бачите основні індикатори цієї паніки у Москві?

Думаю, це здебільшого залежить від однієї людини, і це – не Владімір Путін. Мовиться про Ельвіру Набіулліну – голову Центрального банку. Бо якщо поглянути на цифри, то вони, якщо чесно, виглядають не дуже добре. У них зараз інфляція, яка неухильно зростає. Ось-ось вона почне рухатися у дуже прискореному темпі.

Процентна ставка у Росії зараз на рівні 21%, проте важко зрозуміти, скільки вона становить насправді. 21% – це лиш мінімум, вона може досягати й 23%. А санкції шкодять Росії через підвищену активність. Я хотів би додати, що російська економіка вже зараз перебуває під тиском. Але, якщо вони не зможуть знайти якесь чарівне рішення, до літа вона зазнає реального тиску. На це є багато різних причин:

демографічна криза;
зайнятість населення;
питання військової промисловості;
союзники Росії, що зазнали провалу.

Ми маємо пильно за цим спостерігати. Водночас це питання великої стійкості, адже я боюся, що Росія у найближчі 2 – 3 місяці спробує завдати ударів по Україні, діючи у звичний спосіб – атакуючи цивільне населення.

Як можуть змінитися стосунки Трампа та Путіна

На вашу думку, як ці невдачі російського диктатора можуть вплинути на його стосунки з Дональдом Трампом?

Гадаю, це буде дуже складно, тому що Трамп завжди, принаймні у минулому, бачив Путіна як, я б сказав, споріднену душу. Я чув від однієї людини, який бачив їх разом, що це два нарциси, які вважають себе великими лідерами. Найцікавіше у Трампі та Путіні те, що кожен з них думає, що він розумніший за іншого. Тож це справді буде складна ситуація.

Погляньмо на Трампа: йому подобаються угоди. Він лідер, який керується принципом вигоди. Йому подобається щось лагодити, щось робити. Книга, яка стала для нього основою, це "Мистецтво укладати угоди" (книга авторства Дональда Трампа та журналіста Тоні Шварца – 24 Канал). З огляду на це ви повинні розуміти, що Трамп не любить довгих перемовин. Він не любить великих воєн та тривалості.

І в нього є 2 складні проблеми, яких він спробує позбутися: України та вимоги, які дедалі зростають, з боку Нетаньягу (прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу – 24 Канал) – теж дуже складного союзника. Думаю, що Трамп буде обурений кількістю грошей та зброї, які йому доведеться вкласти в Ізраїль.

Та все ж, повертаючись до України, спецпредставник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог вже заявив, що швидкої угоди не буде, тому що Путін залишається при владі, бо його утримує військова машина, і він не хоче завершувати усе найближчим часом. Це означатиме певне переосмислення з боку Трампа, але він покладе більшу відповідальність на європейців, зокрема британців. А вони зараз виглядають дуже слабкими.

Путін розпочав гібридну війну проти Європи і масштабуватиме її

Чи очікуєте ви, що Владімір Путін спробує загальмувати переговори між Росією, США та Україною лиш для того, щоб виграти більше часу, за який росіяни досягатимуть своїх цілей?

Думаю, так. Вони спробують затягнути цей процес, на них (США – 24 Канал) чекатиме багато сюрпризів. У нас зараз справжні проблеми й через те, що йде гібридна війна у Західній Європі. Я маю на увазі диверсії у морі з лініями зв'язку та нафтопроводами, адже було занадто багато випадків, коли відбувалося їхнє пошкодження.

Фінляндія у відповідь (на розрив електрокабелю між Фінляндією та Естонією – 24 Канал) затримала екіпаж й танкер Eagle S і, здається, з цього можна отримати багато вигоди, адже Eagle S був не просто якимось старим танкером, а є частиною важливого для Росії тіньового флоту. У такий спосіб вони намагалися здійснити експорт нафти, як і в попередньому випадку з китайським кораблем, який розривав два оптоволоконних кабелі. Тоді його заарештували данці.

Eagle S відрізняється тим, що він, схоже, був обладнаний для ведення війни: для відстеження, спостереження та витонченого втручання в рух ВМС НАТО. Я вважаю, що НАТО, особливо його європейські країни, мають активізуватися, особливо щодо (захисту – 24 Канал) Балтії. Однак Путін не зупиниться. Він спробує розширити цю гібридну війну і надалі. Думаю, це спричинить багато проблем і в Арктиці.

Чи розглядаєте ви ці випадки перерізання кабелів у морі як справжній акт війни від Росії?

Це частина фази, в якій ми перебуваємо. Це важливо відзначити. Українці, думаю, вам навіть складно уявити, наскільки важко західним європейцям зрозуміти будь-яку ідею про те, що війна була запущена ще у 1989 році.

Джеймс Бейкер III (колишній державний секретар США – 24 Канал) виголосив велику промову у Берліні, вітаючи настання епохи дивідендів миру. Але ця епоха так і не настала. Зараз ми живемо в епосі ні війни, ні миру. Війна приходитиме не лише з дула гвинтівки, танка чи ракети. Вона набуватиме різних форм, і саме це робить Путін.

Ми маємо стежити за тим, що намагатиметься зробити трикутник Росія – Китай – Північна Корея. Іран дедалі менше фігурує у цій картині, але, ймовірно, він буде четвертим.

Це не війна і не мир, це – протистояння. Якщо ж у протистоянні є порушення Статуту ООН, порушення прав людини та ведення війни, що вже помітно відбувається, тоді ми перебуваємо у стані війни. Думаю, до цього треба звикнути. Західній Європі справді дуже важко, і ви це яскраво побачите під час виборчої кампанії в Німеччині.

Хто справді впливає на рішення Путіна

Міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров заявив, що Кремль не підтримує заборону на вступ України до НАТО протягом 20 років і розміщення закордонних військових в Україні. Водночас Путін сказав, що буде відкритим до переговорів про припинення війни. Чи очікуєте ви, що ці перемовини будуть успішними на якомусь етапі в майбутньому?

У довгостроковій перспективі – так, у короткостроковій – ні. Ви маєте рацію, коли згадуєте про останню заяву Лаврова, який каже, що вони навіть не приймуть обговорення паузи вступу України до НАТО і розміщення у вас на кордонах європейських миротворчих сил. Останнє вже активно обговорюють. Франція та Велика Британія, ймовірно, будуть змушені очолити цю операцію.

Але заяви Лаврова цікаві, чи не так? Лавров – це великий рупор Кремля, але не найбільший. Таким є Дмітрій Мєдвєдєв, який говорить майже в апокаліптичних термінах про те, що відбувається або відбудеться. Лавров і Медвєдєв діють в межах психологічної війни, вони не обов'язково розкривають внутрішні думки Путіна, що породжує запитання – хто радить Путіну і формує його мислення?

Це складне питання. Очевидно, що це частина Ради нацбезпеки та відомих там діячів. Вважаю, це ті, хто керує ФСБ, ГРУ та внутрішньою службою мерів Москви та Петербурга, а також сімейство Патрушевих.

Зараз виглядає так, ніби ми перебуваємо у новій фазі. Путін при владі вже 25 років, він хоче оголосити про абсолютну владу, але вона тріщить по швах. Він намагається взяти на себе занадто багато у занадто багатьох напрямках з дуже обмеженими ресурсами.

Влада Путіна тріщить по швах / Getty Images

Будьмо розсудливими – у Путіна менше ресурсів, ніж він цього хотів би. Справедливою ознакою цього є те, що сталося в Сирії за останній місяць. Він насправді нічого не зміг зробити, щоб врятувати Асада та його режим.

Коли і чому може настати крах путінського режиму

На вашу думку, що може спричинити крах путінського режиму, і які люди чи фракції всередині Кремля можуть загрожувати особисто Путіну?

Ми просто недостатньо знаємо. Ми знаємо, що він дедалі більше усвідомлює важливість власної безпеки. Є багато історій, які глибоко дослідив мій колега Люк Гардінг із The Guardian, про двійників тощо. Путін перебуває під посиленим захистом, він особисто дуже обережний, що ми бачили під час ковіду. Путін через це виглядає просто комічно.

Та повертаючись до теми, саме тоді Москва і Петербург відчувають тиск – коли їм не подобається те, що відбувається; коли може бути більше атак безпілотниками, а також коли додому повертається занадто багато мішків з трупами. Дивно, як їм вдалося приховувати це стільки часу.

За моїми скромними підрахунками, якщо вони продовжать у такому ж дусі, то вже до березня у них буде більш як мільйон загиблих і дуже серйозно поранених. Це є свідченням того, що вони не є військово компетентними. Ці речі мають серйозний вплив, але, як на мене, важко передбачити, коли настане переломний момент. Кінець Путіна, однак, справді може відбутися у 2025 році.

Як Путін може змусити Трампа відвернутися від нього

На ваш погляд, що може спричинити ще швидший крах російського режиму наступного року? Які фактори можуть відіграти у цьому найбільш значну роль?

Думаю, що це поєднання. Економіка продовжить погіршуватися, тому що Росія не може торгувати. Це реальна історія. Ось чому ми бачимо відчай, пов'язаний з тіньовими кораблями цього флоту, який вони намагаються вивезти в море. Вони вже втратили 4 чи 5, зокрема 3 – зламані.

Найцікавішим у певному сенсі був Ursa, на якому стався вибух нібито у машинному відділенні у Східному Середземномор'ї. Він перевозив важливе обладнання для Владивостоцької корабельні для будівництва ядерних криголамів. Путін завжди наголошує, що для Росії Арктика є дуже важливою. Вони претендують на неї дедалі більше. Розглядають бухти й затоки у ролі своїх вод. У такому випадку їм буде дуже важко домовитися з Китаєм. Думаю, що це буде проблемою.

Я вважаю, що щось може піти не так на полі бою. Може статися щось катастрофічне, якщо станеться прорив, і якщо люди на заході Росії відчують себе дуже вразливими. Але я також думаю, що якщо так піде далі, то буде, наприклад, відправка більшої кількості північнокорейських військ.

Підозрюю, неминуче те, що китайцям це неабияк набридне, що Сі Цзіньпін та його внутрішній суд, комітет із семи осіб справді будуть стурбовані тим, скільки це коштуватиме Китаю. Але особливо наскільки це завдає шкоди тому, що вони намагаються зробити для встановлення свого глобального лідерства в південній частині Тихого океану. У цьому є багато моментів.

Найцікавіше те, що Путін, схоже, дедалі менше відповідає за те, що він робить. Він робить занадто багато:

намагається дестабілізувати Молдову;
досить успішно намагався дестабілізувати Грузію;
дратує Азербайджан цією безглуздою заявою і напіввибаченнями за збиття азербайджанського літака над Грозним, що надсилає сигнал потенційним союзникам в регіоні;
створює безлад на Балканах.

Якщо це триватиме, якщо це створить ще більше труднощів для Європи, то не сподобається Трампу. Тому що Трамп хоче, щоб Європа відігравала більшу роль щодо власної оборони та безпеки з цілком зрозумілих причин. Відверто кажучи, Путін просто буде до біса неприємним у всьому цьому, непослідовним. Думаю, Трамп від нього відвернеться.

Єдина карта в дипломатії, головна карта, яку Путін може розіграти – якщо він зможе отримати якусь схему для переговорів, що підуть через Ілона Маска. Але Маск, я вважаю, недовго перебуватиме у владних колах. Він надзвичайно успішний. Це битва двох дуже марнославних чоловіків. Не думаю, що така самозакохана особистість, як Дональд Трамп, може залишитися з цією людиною, яка вважає себе майже альтернативним президентом США.

Через Маска є реальний шанс достукатися до Москви, але чи погодиться Путін з цими умовами? Адже щойно війна припиниться, дуже ймовірно, що його правління як "нового царя" нової Росії може зупинитися також.

Чи може КНДР припинити допомогу Росії через втрати

Хотів би поговорити на тему Північної Кореї. За словами президента Володимира Зеленського, в Україні вже загинули або отримали поранення понад 3 тисячі північнокорейських солдатів. Чи вважаєте ви, що такі великі втрати можуть змусити Кім Чен Ина переглянути свою позицію, політику щодо допомоги Росії?

Не думаю, що цього достатньо для того, щоб змусити його змінити свою думку, бо він мало що втрачає. Він може дозволити собі втратити 100 тисяч осіб. Це розрахунок. Він цілком може запропонувати до 100 тисяч людей.

Утім, я думаю, що це становить небезпеку для Кім Чен Ина. Він бачить вигоду у тому, щоб мати нового союзника – Росію, щоб він міг вирватися з ізоляції. Це, мабуть, викликає занепокоєння у Китаю. Але він отримує нафту, можливо, їжу, технології, розробки гіперзвукових ракет та супутників, якими дуже захоплюється. Також розвиває промисловість ядерної зброї.

Тому щодо Кім Чен Ина це безпрограшний варіант. Однак небезпека у тому, що якщо це дійде до його народу, чим більше північнокорейців вийде на вулиці, тим більша кількість, найімовірніше, звідти втече. Це може чинити тиск, адже можливий такий сценарій. Західна розвідка стежить дуже уважно, адже через це може статися прорив через 3 пункти пропуску там, де КНДР межує з Південною Кореєю, а також з Китаєм та Росією. Ці відчайдушні люди можуть піти на північ.

Ми знаємо, що є значний витік із Китаю, із зовнішніх західних районів Китаю в Росію. Зневірені фермери можуть намагатися повернути собі землю в Росії. Це десятки тисяч, якщо не сотні тисяч людей. Це справді може бути дуже мінливим, чого я також боюся, коли мовиться про Північну Корею. Якщо ви подивитеся, то вона дійсно надзвичайно важлива.

Пройшло понад 36 років після промови Бейкера про епоху "дивідендів миру" й після запуску ракети "Орешник" по Дніпру Путін дуже швидко робить 2 публічні заяви. Він виходить на телебачення і робить заяву на засіданні ОДКБ. Він говорить, як йдуть справи, через що нібито був запущений "Орешник".

Але удари Storm Shadow та ATACMS означають, що вони загрожують ширшою війною не тільки в Європі, але і в Азії. Це призводить до побоювань південнокорейської розвідки, що Кім Чен Ин може розпочати атаку через лінію розмежування. Іншими словами, заморожена війна з 1953 року у Кореї може початися знову. Ще одна складність.

У листопаді вони опублікували умови договору про взаємну оборону, узгоджені Кім Чен Ином та Путіним. Пункт 4 був дзеркалом п'ятої статті НАТО. Тобто взаємна оборона, "якщо на нас нападуть, ми обов'язково прийдемо на допомогу іншому". Це було б ще одним зобов'язанням, яке Росії буде дуже важко виконати.