Ультраправый Кабмин для Австрии, план деоккупации Приднестровья, отставка Трюдо: новости дня

Більше важливого і цікавого за понеділок, 6 січня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Зеленський: переговори спочатку з Трампом.

Президент Володимир Зеленський заявив, що перші переговори про припинення російсько-української війни відбудуться з обраним американським президентом Дональдом Трампом після його інавгурації 20 січня, а потім, потенційно, з очільником Кремля Владіміром Путіним.

Про це він сказав у інтерв'ю Лексу Фрідману.

"Я думаю, 25 січня або в інший день ми сідаємо передусім з Трампом.

Ми з ним домовляємось, як ми спроможні зупинити війну та Путіна", – сказав глава держави.

В тому ж інтерв’ю Зеленський повідомив, що не готовий приїхати на інавгурацію Трампа без запрошення.

Він зауважив, що лідерів країн, як правило, не запрошують на інавгурацію президентів США.

А ще президент України заявив, що обраний американський президент Дональд Трамп може стати першим світовим лідером, який прилетить в Україну на літаку.

"Мені здається, це було б символічно", – вважає український президент.

А державний секретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Південної Кореї підкреслив важливість утримання Україною частини Курської області РФ.

"Їхня позиція в Курську є важливою, тому що, безумовно, це те, що буде враховуватися в будь-яких переговорах", – акцентував державний секретар США.

Президент Франції Емманюель Макрон вважає, що Україна має вести "реалістичні дискусії" щодо територіальних питань, бо "тільки вони можуть їх вести", щоб знайти вирішення конфлікту, спричиненого російським вторгненням у 2022 році.

Допомога Україні.

Rheinmetall поставить Україні ще 180 тисяч боєприпасів до установок Gepard.

США передали пікапи для відновлення електропостачання у двох регіонах України.

Щодо зміни влади в країнах Заходу.

Зміна влади в Сполучених Штатах супроводжується і зміною влади в інших країнах Заходу.

Премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив про відставку з посади лідера своєї Ліберальної партії, а після обрання наступника складе повноваження глави уряду.

Дональд Трамп зловтішається відставці Трюдо, знову пропонує Канаді стати штатом США.

"Сполучені Штати більше не можуть терпіти величезні торговельні дефіцити та субсидії, яких потребує Канада, щоб залишатися на плаву.

Джастін Трюдо знав це і подав у відставку", – вважає він.

Канцлер Австрії Карл Негаммер піде з посади у пʼятницю, 10 січня.

Президент країни доручив сформувати уряд лідеру проросійської ультраправої Партії свободи Герберту Кіклю.

В Австрії скликають протести проти коаліції з ультраправими.

Низка політиків у Німеччині назвали "тривожним дзвінком" те, що в Австрії уряд вперше може очолити лідер ультраправої партії.

На тлі подій в Австрії віцеканцлер Німеччини Роберт Габек заявив, що центристські партії країни повинні бути готові до співпраці після лютневих дострокових парламентських виборів, інакше вони ризикують привести до влади ультраправих.

"Якщо центристські партії не здатні формувати альянси і відкидають компроміси як диявольську роботу, це допомагає радикалам.

Якщо ми не готові формувати демократичні альянси, ми стикаємося із загрозою нестабільності і нездатністю діяти", – підкреслив Габек.

Ілон Маск втручається у політику Європи.

А вже 23 лютого у Німеччині пройдуть дострокові парламентські вибори.

Нещодавно американський мільярдер Ілон Маск, який приєднається до адміністрації новообраного президента Дональда Трампа як зовнішній радник, назвав ультраправу "Альтернативу для Німеччини" ("АдН") рятівником країни.

Більш того, на 9 січня Маск анонсував онлайн-розмову з кандидаткою у канцлери Німеччини від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" Алісою Вайдель.

У Європейській комісії попередили, що проаналізують цю онлайн-розмову на відповідність законодавству ЄС.

Лідер німецької Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер, який до розпаду коаліції був міністром фінансів, заявив про спроби американського мільярдера Ілона Маска "ослабити Німеччину".

Крім того, нещодавно Маск у серії постів в X (Twitter) назвав прем’єра Британії Кіра Стармера "співучасником зґвалтування Британії".

Він також додав, що Стармер повинен відповісти за свої дії.

Відповідаючи на численні запитання ЗМІ щодо цієї теми, Стармер сказав, що в деяких випадках критика "переходить межі".

"Тих, хто поширює брехню і дезінформацію якомога більше і ширше, не цікавлять жертви, їх цікавлять вони самі", – сказав Стармер журналістам, не називаючи імені Маска.

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре висловив стурбованість тим, що американський мільярдер Ілон Маск "безпосередньо втручається у внутрішньополітичні питання в країнах за межами США".

Президент Франції Емманюель Макрон завуальовано звинуватив Ілона Маска у втручанні в європейську політику і підтримці "реакційного руху" у всьому світі.

"Десять років тому хто б міг собі уявити, що власник однієї з найбільших соціальних мереж у світі підтримає новий міжнародний реакційний рух і безпосередньо втручатиметься у вибори, в тому числі в Німеччині", – зазначив він.

Докладніше про те, як Маск намагається вплинути на Європу, читайте в статті Штурм Європи: як та навіщо Ілон Маск втручається у політику європейських країн.

Ультраправі Європи, яких підтримує Ілон Маск, в основному дотримуються проросійських поглядів.

А група ультраправих депутатів Словаччини на чолі з віцеспікером і лідером націоналістичної партії SNS Андреєм Данко у січні вирушить до Росії, аби "розвивати діалог" після візиту прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо.

"Виступити в Державній думі ‒ це можливість, яка випадає раз у житті.

Це честь для кожного політика.

Я пишаюся тим, що буду серед близько 30 світових лідерів, які там виступали", – заявив Данко.

Щодо ситуації в інших країнах.

У Болгарії провалилися переговори щодо формування уряду.

Швидше за все, країну чекають восьмі парламентські вибори за останні чотири роки.

У суботу в Грузії анонсували загальнонаціональний страйк з вимогою нових парламентських виборів.

У понеділок президентка Парламентської асамблеї ОБСЄ Піа Каума скасувала візит до Грузії, який був запланований на 8-10 січня.

Як заявила Каума, вона вирішила відкласти візит до Грузії до того часу, коли "залучення ОБСЄ буде найбільш ефективним".

Своєю чергою президентка Грузії Саломе Зурабішвілі привітала це рішення.

Зауважимо, напередодні, 5 січня, три опозиційні грузинські коаліції – "Сильна Грузія", "За зміни" та "Єдність – Національний рух" – закликали президентку Парламентської асамблеї ОБСЄ відкласти візит до Грузії у зв'язку із ситуацією в країні.

У своїй заяві опозиція акцентувала, що візит Кауми грузинська влада використає для своєї легітимації, "що ще більше ускладнює становище демократичних сил і громадянського суспільства".

План деокупації Придністров'я.

У Придністров’ї знову збільшили час відключень електроенергії.

Час віялових відключень у невизнаному Придністров’ї зросте до загалом 8 годин на добу – двох відключень тривалістю по чотири години.

У Міністерстві енергетики Молдови попередили, що в охопленому енергокризою Придністров’ї через перенавантаження енергосистеми є ризик повного виходу її з ладу.

Розташована у Придністров’ї Молдавська ДРЕС, яка раніше працювала на безкоштовному російському газі, почала спалювати запаси вугілля, яких вистачить лише до кінця січня.

3 третього січня у Придністров'ї запровадили віялові відключення електроенергії, також почались перебої з водопостачанням.

Урядова Комісія Молдови з надзвичайної ситуації зобов’язала компанію "Молдовагаз" швидко підключити до своїх мереж більш як десяток сіл у Дубоссарському, Новоаненському й Каушанському районах, які досі були під’єднані до придністровського "Тираспольтрансгазу".

Цього тижня відбудеться засідання робочої групи з енергетичних питань за участі представників Єврокомісії та уряду Молдови, з метою знайти вирішення проблеми з постачанням енергоресурсів на всю територію держави.

6 січня так званий "лідер" Придністров'я Вадим Красносельський заявив, що Молдова нібито не пропонувала допомоги із закупівлею газу.

У Бюро з політики реінтеграції Молдови наголосили, що наразі реалізується сценарій дестабілізації ситуації в країні, дискредитації конституційної влади та поширення страху і невпевненості серед громадян.

"Хочемо уточнити, що, всупереч заявам Вадима Красносельського, Кишинів виступив з пропозиціями, в тому числі письмовими зверненнями до Тирасполя, в яких чітко зазначалася готовність уряду Молдови допомогти своїм громадянам", – йдеться у заяві.

У ній додається, що відповіддю на ці пропозиції стало повне їхнє відкидання.

Молдова викликає дипломата РФ через брехню про енергокризу в Придністровʼї.

У МЗС Молдови прокоментували заяви російського посольства про те, що в Кишиневі нібито обговорюють "силовий сценарій" вирішення придністровської проблеми на тлі енергокризи.

"Це цинічна спроба маніпулювати громадською думкою і перекласти провину на Кишинів або Київ, в той час як реальна відповідальність лежить виключно на Москві", – наголосило відомство.

Там нагадали, що винними в нинішній кризі в Придністровʼї є саме Росія та "Газпром", які відмовились постачати туди газ, тоді як уряд Молдови "конкретними діями продемонстрував свою відданість підтримці громадян по обидва боки Дністра".

"Ця енергетична криза – більше, ніж економічна проблема, – це частина масштабнішого російського плану з маніпуляції та пропаганди, покликаного викликати страх і невдоволення на обох берегах Дністра", – заявив речник молдовського уряду Даніел Воде.

Насправді, "російська пропаганда намагається створити історію, в якій Молдова стає "проблемним учасником, що не розв'язує кризу", хоча уряд країни запропонував чіткі рішення, що дають змогу уникнути кризи", резюмував він.

Прем’єр Молдови вважає, що кінцева мета кризи у Придністров’ї – це вплив на Україну.

"Мета Росії – створити нестабільність у регіоні, в також, що дуже важливо, вплинути на вибори у Молдові, що відбудуться восени.

Їхня мета – отримати проросійський уряд, що зрештою допоможе їм консолідувати власні військові спроможності (незаконно розміщені на території Молдови – ЄП), а надалі – використовувати цей важіль, у тому числі проти України", – заявив він.

На тлі кризи, створеної Росією у Придністров’ї, уряд Молдови наполягає на незмінності мети щодо переходу регіону під контроль Кишинева.

"Наша мета – реінтеграція країни, яка має початися з того, що Росія забере свої війська, що дозволить нам адмініструвати регіон відповідним чином.

Адже ми хочемо мирного розв’язання конфлікту, а мирне вирішення починається з відкликання військ", – заявив він.

Другим кроком реінтеграції, відповідно до його плану, є "введення міжнародного миротворчого контингенту, після чого ми (конституційна влада країни) почнемо надавати послуги".

До речі, проблеми зі світлом не тільки у Придністров’ї.

У великих містах Албанії раптово зникло світло.

Решта новин.

Кількість правоекстремістських злочинів у Німеччині торік сягнула рекорду.

У Німеччині зросла кількість жертв наїзду на різдвяний ярмарок у Магдебурзі.

Перед резиденцією прем’єра Бельгії затримали озброєного ножем чоловіка.

У Єврокомісії не фіксують зростання цін після зупинки транзиту російського газу Україною.

Алієв знову вимагає покарати представників РФ, винних в катастрофі азербайджанського літака.

Макрон заявив, що ядерна програма Ірану близька до точки неповернення.

На королівському гербі Данії змінили символ Гренландії, яку Трамп хоче забрати собі.

У Варшаві на смерть збили на пішохідному переході 14-річного хлопця з України.