Чому енергетична криза у Придністровʼї є частиною плану РФ проти України

Енергетична криза у Придністров’ї, що розпочалася 1 січня, за тиждень набула небачених масштабів.

300-тисячний регіон залишився без газу, опалення і гарячої води, і навіть холодна надходить з перебоями.

Усі (!) промислові підприємства закриті.

Періоди вимкнення електрики постійно зростають і сягнули вже восьми годин на день, а у короткій перспективі не буде й цього, бо на ТЕС закінчиться вугілля.

Схоже, що все йде за сценарієм Кремля.

Про те, якою є стратегія Кремля у Придністров’ї, які загрози вона несе та як їй можливо протидіяти, дивіться у відео на нашому Youtube-каналі, а текстова версія аналізу – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Придністров’я готують для "атаки" на Україну.

Як Київ має протидіяти планам Кремля у Молдові.

Далі – стисла її версія.

Різке загострення енергетичної кризи у Придністров’ї, що розпочалася 1 січня із припиненням постачання російського газу, не стало приводом для діалогу між Тирасполем і Кишиневом.

Здавалося б, реальність має змусити керівництва Придністров’я шукати альтернативні джерела постачання газу і електрики.

Але цього не відбувається.

Навпаки, вже цього року Тирасполь відмовився від офіційної пропозиції Кишинева допомоги у закупівлі газу.

Інші ідеї з відновлення газопостачання також зустріли відмову, яку не змінили навіть запевнення Молдови у тому, що вона допоможе з пошуком західного фінансування для подолання цінового шоку Придністров’ям.

У Тирасполі продовжують чекати газу з РФ.

Хоча "Газпром" в останній тиждень утримується від будь-яких заяв на цю тему.

Влада у Придністров’ї, між тим, діє так, ніби газопостачання відновиться дуже скоро.

Наступний крок Кремля нескладно передбачити.

До Москви має попрямувати хтось із проросійських політиків Молдови.

Його або її зустріне Путін або хтось із посадовців рангом нижче, щоб оголосити: от бачите, достатньо було попросити, і ми радо виконаємо прохання та люб’язно надамо певний обсяг газу для порятунку Придністров’я.

Мовляв, уся проблема була у Санду, яка не попросила.

Та й сама Молдова могла б мати дешевший газ, якби Кишинів спробував про нього домовитися – а натомість Санду примушує вас, молдован, платити більше, аби лише Молдова продовжила ворожнечу з Росією.

А, мовляв, якби Молдовою замість Санду керував ось цей політик або політикиня – то ви би вже зараз мали менше проблем.

Хто стане цим "рятівником"? Наразі невідомо.

Хай якого "героя" обере Кремль – можна стверджувати, що у подальші місяці тиск на Санду та її партію за цього сценарію лише наростатиме.

Адже, поза сумнівом, Росія не відновить постачання газу в тих обсягах, що були до кінця минулого року (5,6 млн кубометрів на добу).

А для Путіна важливо, щоб Молдова не мала доступу до дешевої електрики, щоб люди платили якомога більше, заздрили придністровцям, "які змогли", і покладали провину за свої негаразди на чинну прозахідну владу.

Вибори наступного парламенту й уряду Молдови – це справа молдовських виборців.

Утім, результат цих виборів матиме визначальне значення і для нашої держави.

У разі, якщо восени 2025 року Молдова обере проросійський парламент, це означатиме кінець євроінтеграції країни.

Не на чотири роки, а на десятиріччя.

Та найбільша проблема для України полягає у тому, що для багатьох у ЄС Україна та Молдова – це держави, об’єднані в один "пакет розширення".

Без Молдови підтримка вступу України також радикально знизиться, бо відпаде Румунія (відданий прихильник вступу Молдови до ЄС) і зменшиться ентузіазм Італії та Франції, для яких румуномовний регіон має особливу вагу.

І це ми ще не зачіпали питання статусу російських військ, збереження російської бази у Молдові тощо….

Нинішня криза небезпечна передусім через те, що у Кишиневі немає розуміння, як її долати.

Втім, Україна має ресурси і можливість для того, щоби зіграти гру.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Придністров’я готують для "атаки" на Україну.

Як Київ має протидіяти планам Кремля у Молдові.