Які антикорупційні кроки має зробити Україна 2025 року

Майже три роки Україна протистоїть ворогу у великій війні. Проте це не зупинило, а навіть збільшило наші зусилля у боротьбі з корупцією.

Антикорупційні зусилля України в ці роки не були марними. Це, наприклад, відзначила і Європейська комісія у своєму останньому звіті про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2024 рік. Але цих кроків, звісно, недостатньо, — надалі на нас чекає ще чимало викликів і необхідних комплексних змін.

Утім, так чи інакше головне завдання для нас зараз — забезпечити стійкість країни, а значить, передусім розібратися з реформами, які можуть сприяти економічному зростанню. Від того, наскільки вправно ми будемо розпоряджатися нашими ресурсами та контролювати витрати, залежить, де Україна буде завтра.

Тож Transparency International Ukraine переконана, що для зміцнення нашої країни ми маємо працювати передусім у трьох пріоритетних напрямах: перші два стосуються оновлення Рахункової палати (РП) і вдосконалення системи публічних закупівель, а третій зачіпає вже антикорупційну систему, а саме — роботу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

У фокусі — контроль над витратами

Торік спільно з партнерами у спеціальному звіті ми вже пояснювали нагальну потребу для України навіть в умовах війни та невизначеності знаходити внутрішні можливості для економічного зростання. Основу для таких змін заклали Ukraine Facility Plan і програма МВФ, і хоча деякі кроки для їхньої реалізації Україна вже зробила, залишається ще чимало завдань. 2025 року, на нашу думку, державі варто зосередитися на вдосконаленні роботи органів державного фінансового контролю та ефективному й правомірному розподілі коштів, зокрема через процедури публічних закупівель.

Повноцінна реформа Рахункової палати на сьогодні має стати пріоритетом, бо саме вона є ключовим органом аудиту фінансів країни. Але її контроль усе ще обмежений.

Державний контроль публічних фінансів має бути найважливішим для держави під час війни, адже саме так можна запобігти розкраданню коштів. При цьому така реформа має охоплювати всі ключові органи одночасно, щоб зміцнити систему та підвищити довіру міжнародних партнерів.

Власне, реформа Рахункової палати вже стартувала: 30 жовтня Верховна Рада підтримала законопроєкт №10044-д, що враховує більшість рекомендацій Євросоюзу. Але ухвалення законопроєкту — лише перший крок. Важливо впровадити усі зміни, які він передбачає, на практиці.

Також важливо розмежувати повноваження між Рахунковою палатою та Державною аудиторською службою. Законопроєкт не охопив цього питання, однак воно потребує якнайшвидшого вирішення, щоб органи не дублювали функції одне одного.

Інше питання — ефективність і контроль над витратами, що використовуються для функціонування держави. Саме для цього потрібно вдосконалити публічні закупівлі.

Від того, як витрачаються кошти держбюджету, залежить добробут українців, але його вкрай складно забезпечити під час війни. А оскільки через активну оборону країні катастрофічно не вистачає коштів, саме сфера публічних закупівель має забезпечити ефективне витрачання ресурсів.

У своєму звіті за 2024 рік Єврокомісія відзначила стриманий прогрес України у цій сфері. Наступним кроком на цьому шляху може стати новий профільний закон, і наші експерти беруть участь у його доопрацюванні. Мета законодавчих змін — наблизити українське законодавство до європейських стандартів з урахуванням національних реалій.

Окрема підсфера, що має стати ключовою, — контроль публічних закупівель. Насамперед ідеться про підвищення ефективності моніторингів — превентивних заходів контролю закупівель, які проводить Держаудитслужба. Однак підходи до цієї роботи треба переглянути.

Також під час війни у фокусі залишатимуться закупівлі відбудови. Зокрема, потрібно забезпечити їхню максимальну прозорість. TI Ukraine закликає зобов’язати замовників публікувати документи для кошторисних розрахунків у машиночитних форматах, щоб бізнесу було легше брати участь у тендерах. А ще ми підтримуємо публікацію актів виконаних робіт, адже вони дають можливість громадськості та органам контролю бачити реальні витрати на відбудовні проєкти.

Водночас реформами РП і публічних закупівель оптимізація витрат та ефективність контролю над витратами не обмежуються. Для якісного відновлення країни та плідного наповнення бюджету важливо також збалансувати свободу економічної діяльності та зменшити вплив тіньової економіки на реальний сектор. Саме цими завданнями зумовлена потреба реформувати Бюро економічної безпеки, що може як стримувати, так і стимулювати легальну діяльність підприємств. А підвищення ефективності та прозорості Державної податкової та Державної митної служб, відповідальних за наповнення бюджету, є ключовим для зростання внутрішніх фінансових ресурсів навіть в умовах дії воєнного стану.

Верховна Рада вже зробила законодавчі кроки на шляху здійснення частини цих реформ, тож тепер справа за втіленням їх у життя. Враховуючи, що імплементація змін — це не менш важливий крок, їхня реалізація має перебувати у фокусі додаткового контролю для громадськості та міжнародних партнерів.

Що варто змінити в антикорупційній екосистемі?

Багато реформ можна здійснювати для досягнення економічної стабільності держави, проте без реального верховенства права і забезпечення справедливості ми так і не досягнемо відчутних результатів. Органи правосуддя, правоохоронні органи, антикорупційна екосистема — ці інституції можуть стати міцним фундаментом, що гарантує захист прав, свободу економічної діяльності та відповідальність за порушення.

Антикорупційна екосистема вже сформована й активно працює, хоч і не без викликів, з якими варто працювати. Проте є ланка, з якою регулярно бачимо проблеми, — це АРМА. Ми вважаємо реформу цього агентства третім пріоритетом на наступний рік.

АРМА було створене за прикладом європейських офісів із повернення та менеджменту активів. Воно мало стати компактним, висококваліфікованим органом із великими повноваженнями та високим рівнем незалежності. Однак нинішнє агентство зовсім не відповідає цим критеріям.

На думку експертів TI Ukraine, насамперед треба змінити правила добору голови агентства, — це єдиний антикорупційний орган, в якому конкурс на керівника не відповідає наявним найкращим практикам. Так само необхідно забезпечити адекватні правила зовнішнього незалежного аудиту АРМА, адже в цьому питанні відомство теж відстає від інших відносно нових органів.

Крім цього, потрібно забезпечити ефективне управління арештованими активами в кримінальних, у тому числі корупційних, справах. Це, зокрема, включає повноцінне планування перед передачею активу до АРМА, зрозуміле регулювання відбору управителів, можливість менеджменту корпоративних прав.

Інші елементи антикорупційної екосистеми загалом працюють, хоча, звісно, залишається чимале поле для розвитку. Взагалі більшість новин про підозри в корупції часто свідчать якраз про ефективну роботу антикорупційної системи, а не про зростання хабарництва в країні. І на це ж указує збільшення кількості таких розслідувань і вироків Вищого антикорупційного суду, — на 18 грудня 2024 року суд виніс уже 234 вироки. Тож фундамент зведено, система працює і надалі треба її лише посилювати.

***

Кожен із перелічених нами кроків потребує додаткових ресурсів і передусім навіть не фінансових, а кадрових.

Тут, до речі, варто нагадати, що парламент нехай і не без несподіванок, але приймає рішення про необхідні реформи, проте завжди залишаються питання на рівні імплементації. І тут уже часто бракує ресурсу, і перш за все людей, які могли б якісно оновлювати і змінювати застарілі та неефективні інституції. Причому це стосується не тільки тих, хто очолить ці органи, а й людей, які будуть поряд і впроваджуватимуть зміни.

Ми вже чимало зробили, а далі на нас чекає ще більше завдань і викликів, які виконувати і долати під час війни значно важче. Проте Україна й українці показали власну спроможність робити і досягати. І 2025-й цілком може стати ще однією сходинкою для реального покращення країни.