Хроніки санкцій. Російський ринок нерухомості та акцій на межі кризи

• 1 •

Російський ринок акцій закінчив 2024 рік із суттєвими втратами.

За рік індекс Мосбіржі впав більш ніж на 20%, що стало результатом:

• Зовнішньополітичних потрясінь.
• Складної економічної ситуації всередині РФ.

На ринок вплинули:

• Санкції та ізоляція;
• Орієнтація російської економіки на зростання військових витрат;
• Високі ставки та низька привабливість цінних паперів.
• Фокус капіталу перемістився на менш ризиковані та більш прибуткові фінансові інструменти, що ще більше підсилює тиск на російський ринок.

• 2 •

Російський ринок нерухомості у 2025 році очікує серйозний спад продажів на тлі погіршення купівельної спроможності населення.

• Скасування деяких пільгових іпотечних програм та підвищення ключової ставки створюють несприятливі умови для потенційних покупців.
• За оцінками, продажі житла можуть знизитися на 15%.
• Зростання вартості будівництва та витрат девелоперів призведе до збільшення цін на житло на 5-6% і, ймовірно, скорочення пропозиції на ринку.
• Для Росії це матиме системні наслідки. Зниження активності на ринку нерухомості може призвести до уповільнення економічного зростання, зменшення надходжень до бюджету та скорочення зайнятості у будівельній галузі.
• Девелопери, щоб вижити, зосередяться на проєктах із державною підтримкою, зменшуючи інвестиції у нове будівництво. Це створить дефіцит житла в довгостроковій перспективі, посилюючи соціальну напругу та підвищуючи бар’єри для придбання нерухомості населенням.
• Для населення, яке вже зіткнулося зі зниженням доходів через санкції та економічну нестабільність, зростання цін на житло стане ще одним ударом по добробуту.

• 3 •

Терміни оплати між Росією та Казахстаном у логістиці різко зросли.

• У листопаді-грудні середній час оплати зріс на 24% у порівнянні з липнем, а у деяких випадках терміни досягають двох місяців.
• Це стосується не лише Казахстану: Платежі з ОАЕ також обробляються довше – середній термін виріс на 29% і тепер становить 10-14 днів.

Наслідки для російського ринку:

• Різкі сплески та падіння вантажопотоку з партнерами.
• Зростання вартості транспортної логістики.
• Затримки з платежами створюють додаткові ризики для російського бізнесу та впливають на стабільність поставок.

• 4 •

Китайська Shandong Port Group заборонила доступ до своїх портів нафтовим суднам, які потрапили під санкції США.

• Ця заборона, зокрема, стосується портів через які активно постачали санкційну нафту з Ірану, Росії та Венесуели.
• Заборона була введена після посилення Вашингтоном санкцій проти компаній і суден, що працюють з іранською нафтою.
• Водночас повідомляється, що незалежні нафтопереробники у Шаньдуні, які вже зараз стикаються з фінансовими труднощами через низькі маржі та слабкий попит, змушені будуть шукати альтернативні судна для доставки, що неминуче підвищить їхні витрати.
• Для Росії це рішення стане додатковим викликом. Незважаючи на те, що портова група вважає, що вплив на поставки буде обмеженим, на практиці перехід на несанкціоновані судна створить логістичні складнощі, які ускладнять доступ російської нафти до китайського ринку.
• Росія вже значною мірою залежить від Китаю як ключового споживача своєї нафти, особливо після того, як європейські країни скоротили закупівлі.
• Заборона в портах Шаньдуну потенційно скоротить можливості Росії обходити санкції, зокрема через використання суден, що перебувають під обмеженнями США.
• Це також може спричинити уповільнення потоків російської нафти, а отже, і зниження доходів, які й так скоротилися через цінові обмеження на її експорт.
• Крім того, у довгостроковій перспективі така політика Китаю може ускладнити співпрацю між російськими постачальниками та китайськими партнерами.
• Китай, який завжди балансуючи між підтримкою Росії та необхідністю зберігати свої відносини зі США, може зробити ставку на більшу прозорість і зменшення ризиків, пов’язаних із санкціями, що стане ще одним ударом по російській нафтовій галузі.

• 5 •

Національна компанія Казахстану «КазМунайГаз» претендує на купівлю розташованого в Болгарії нафтопереробного заводу російської компанії ПАТ «Лукойл».

• Litasco SA, основний акціонер Lukoil Neftohim Burgas AD, разом зі своєю афілійованою компанією вже отримали пропозиції від кількох потенційних покупців, серед яких і «КазМунайГаз».
• Казахстанська компанія веде перемовини щодо фінансування потенційного придбання з Vitol Group, найбільшим у світі незалежним нафтовим трейдером, який має великий вплив у Казахстані.
• «КазМунайГаз» очікує, що процес продажу триватиме близько місяця. Орієнтовна вартість угоди може становити близько $1 млрд.
• Хоча на Litasco не поширюються санкції, умовою продажу є гарантія, що кошти не будуть переведені до Росії.
• «Лукойл», друга за величиною нафтова компанія Росії, з 2023 року розглядає можливість продажу найбільшого нафтопереробного заводу у Південно-Східній Європі та пов’язаного з ним бізнесу з роздрібного продажу пального у Болгарії.
• На завод також претендує угорська компанія MOL Nyrt., про що заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у грудні 2024 року. «КазМунайГаз» шукає підтримки свого тендеру з боку болгарського уряду.
• Аргументом є те, що завод був спроєктований для переробки російської нафти, якість якої схожа на казахстанську.
• Компанія обіцяє у разі перемоги постачати казахстанську нафту на максимально вигідних умовах. «КазМунайГаз» також стверджує, що інші претенденти не можуть забезпечити таку стабільність поставок.

• 6 •

Міністр фінансів США Джанет Єллен висловила свою «серйозну стурбованість» віцепрем'єр-міністру Китаю Хе Ліфену через «зловмисну кіберактивність», зокрема після того, як США заявили, що спонсоровані Китаєм хакери зламали комп’ютерні мережі Міністерства фінансів.

• Єллен також попередила про можливі наслідки для китайських компаній, які надають підтримку Росії у війні проти України.
• За інформацією американських посадовців, хакерська атака призвела до компрометації близько 100 державних комп’ютерів, зокрема пристроїв вищих керівників Міністерства фінансів.
• Кібератака на Міністерство фінансів США, ймовірно організована китайськими хакерами, стала частиною ширшої кампанії, спрямованої на американські телекомунікаційні системи.
• Білий дім повідомив, що наприкінці минулого місяця інша група хакерів, спонсорована державою, під назвою Salt Typhoon, зламала системи дев’яти американських телекомунікаційних компаній.

• 7 •

США звинувачують Росію у фінансуванні обох сторін конфлікту у Судані.

• Сполучені Штати у понеділок звинуватили Росію в ООН у фінансуванні як Збройних сил Судану (ЗСС), так і воєнізованих Сил швидкої підтримки (RSF), що воюють між собою.
• Це є більш прямим звинуваченням у порівнянні з попередніми заявами Вашингтона про те, що Москва грає на обидві сторони конфлікту задля досягнення своїх політичних цілей.
• Війна в Судані спалахнула у квітні 2023 року внаслідок боротьби за владу між ЗСС і RSF на тлі запланованого переходу до цивільного уряду. Конфлікт спричинив одну з найбільших у світі гуманітарних криз, зокрема масове переміщення населення та загрозу голоду.
• У листопаді 2023 року Росія наклала вето на проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, яка закликала обидві сторони негайно припинити бойові дії та забезпечити доставку гуманітарної допомоги. Решта 14 членів Ради проголосували за прийняття тексту.
• «Росія обрала шлях обструкції, голосуючи проти цієї резолюції, що ставить під загрозу цивільне населення, і при цьому фінансує обидві сторони конфлікту – так, саме обидві сторони», – заявила посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд під час засідання Ради Безпеки.
• Представник місії США в ООН уточнив, що Вашингтон знає про «постійний інтерес Росії до торгівлі золотом у Судані» та засуджує будь-яку матеріальну підтримку конфліктуючих сторін – «чи то через незаконну торгівлю золотом, чи через постачання військової техніки».
• «Ми вважаємо, що співпраця суданської влади з російськими юридичними та фізичними особами, які перебувають під санкціями, може становити загрозу для довгострокових інтересів Судану. Вона також суперечить прагненням суданського народу до миру та завершення війни», – наголосив речник місії США в ООН.

• 8 •

США тимчасово пом’якшили санкції проти Сирії після падіння режиму Башара Асада.

• Цей крок передбачає дозвіл на фінансові операції з державними установами Сирії, платежі за енергоресурси та грошові перекази через Центральний банк країни.
• Водночас будь-які транзакції в інтересах Росії чи Ірану залишаються забороненими. Це рішення є частиною стратегії США зі стабілізації ситуації у Сирії після зміни влади.
• Вашингтон прагне уникнути гуманітарної катастрофи, зокрема, шляхом забезпечення доступу до енергоресурсів та фінансів. Однак виключення Росії й Ірану з цієї схеми демонструє продовження санкційного тиску на їхні інтереси у регіоні.
• Для Росії ця ситуація є черговим ударом. Сирія довгий час була стратегічним партнером Москви на Близькому Сході, а падіння режиму Асада значно послаблює її позиції в регіоні.
• Росія втратила свій вплив на сирійський уряд, а санкції США на будь-які угоди з російськими інтересами блокують можливість відновлення економічної чи військової співпраці з новою владою.
• Крім того, пом’якшення санкцій для інших учасників, окрім Росії, створює конкурентну перевагу для країн Заходу та союзників США, що лише посилює ізоляцію Москви.
• Для Кремля це не лише економічна втрата, а й серйозний іміджевий удар, який демонструє послаблення його геополітичного впливу.