Ключові воєнні підсумки 2024-го: ​криза людських ресурсів, перевага на морі і відступ на сході

Війна на виснаження триває. Ми тримаємося під безпрецедентним тиском ворога. Будь-яка країна Європи із зіставною чисельністю населення впала б за десять років такого конфлікту. Ми стоїмо і маємо гарні шанси, що РФ надірветься. Про це пише воєнний оглядач Кирило Данильченко у виданні  LB.ua, підбиваючи підсумки минулого року. 

Не надто люблю формат «підсумки року», оскільки рано чи пізно вони стають максимально схожими на звичні нам зі школи агітки «війся і розвівайся».  З іншого боку, довкола суцільні «труна, труна, цвинтар». А війна триває. Тому ось стислий огляд ключових для нас тенденцій минулого року.  У нас були не тільки невдачі, але поговоримо і про наболіле.

Криза з мобілізацією

Добровольці зі зрозумілих причин сильно виснажені, або вибиті, або втратили здоров’я, або вигоріли. Плюс парламент затягнув з посиленням мобілізації, причому й далі ніс звичну популістську нісенітницю. На мою думку, звикли, що сотні тисяч учасників АТО/ООС і добровольці все тягнуть. Проте жодна велика війна не обходилася без примусу.

Щоб зрозуміти, наскільки неадекватно карати порушення обліку 17 тисячами гривень штрафу, найпростіше кілька днів посидіти в ямі. Туди вам близькі носитимуть чай, кидатимуть сигарети дронами, у вас навіть не стрілятимуть, і зима зараз не морозна — просто це буде яма, бруд, сирість і запах паленого з усіх боків. Приблизно так 3–5–7 днів на СП сидять бійці. А потім відверто скажіть, чи готові ви заплатити менше від середньомісячної зарплатні за те, щоб так не сидіти місяцями?

Та ви будете готові віддати всі гроші світу. Навіть служба в тилу — це нескінченні винайняті кутки, переїзди, стрес, ненормований робочий день і їжа похапцем. Усе те, від чого люди тікають як чорт від ладану.

Тому не дивуйтеся кризі, бо будь-яка втрата комфорту в тилових містах — слабка подоба того, що переживають чоловіки й жінки в Силах оборони України. Звісно, потрібна не лише палиця — необхідні підйомні, пільги… І як там поживає земля для ветеранів і виплати за неї?

Але життєво необхідне й адекватне покарання для тих, хто з 2014 року не знайшов часу дійти до військкомату. І це, очевидно, має бути не в розмірі середньої зарплати.

Криза із СЗЧ

Друге випливає з першого, але є нюанси. Попри те, що суспільство вважає, що поліція не воює, вона воює. Ті самі зведені стрілецькі батальйони, не тільки «Лють» — наприклад, у Вовчанську поліцейські брали участь у вуличних боях.

Можете подивитися на будь-який цвинтар: вінницький «Корд» майже у повному складі, вибухотехніки з Черкас, слідчі, БПОП. Просто підіть — і побачите по шевронах на пам’ятниках.

Там і до війни була нестача особового складу, а тепер і поготів.

Кілька мільйонів переселенців, безробіття, сотні тисяч батьків і матерів в армії також не додають позитиву в криміногенній ситуації.

Загалом папку відкритих справ через СЗЧ у середнього опера ви уявляєте собі дуже невиразно — навіть 24/7 можна ловити утікачів, а вони не закінчаться ніколи. Якщо боєць не пішов у СЗЧ зі зброєю, не скоїв тяжких злочинів — швидше за все, і шукати ніхто не буде, тому багато хто винаймає квартиру, змінює телефон і живе.

Можна потрапити в руки патруля — а може, пощастить. Краще нехай судять, ніж несуть — нехитра логіка людей, яким нічого втрачати.

Приблизно 6,5 тис. повернулися із СЗЧ, коли ухвалили новий закон про повернення на службу. Це багато, але все ще на загальних цифрах цього замало. Якщо поневіряння на службі є, пряника недостатньо, а батога немає, то люди втікатимуть. А покарають їх, як прокурорів-інвалідів, будівничих укриттів у парках за сотні кілометрів від лінії бойового зіткнення, військкома з Одеси й інших.

Тож що це: маркер кризи державного управління чи KPI боротьби з корупцією недарма були прив’язані майже до кожного пакета допомоги — розбиратимуться історики, але проблема існує.

Втеча флоту РФ з Криму

Чудовий приклад, як комбінованим ураженням крилатими ракетами, балістикою, надводними і повітряними дронами, мінуванням і диверсіями країна без флоту завдає поразки країні з флотом.

Зв’язування даних західної розвідки, інформації із супутників, хвиль дронів, хибних цілей і ОТРК призвело до того, що навіть на базах за лінією мін і загороджень Чорноморському флоту стало смертельно небезпечно.

Наші надводні дрони еволюціонують в ударні некерованими РС, постановники мін, юніти ППО — атаки по вертольотах і кораблях, що ремонтують Керченський міст, — чудові маркери, куди все рухається на морі. Дивізіонів «Нептуна» побільшало, як і запасів ракет, є цікавинки серед мін — море більше не належить ЧФ РФ.

Декілька поразок на сході

Вугледар, Селидове, курахівський виступ, вихід до Тернів, бої в передмісті Покровська та спроба його охопити. Дуже багато говорять про взаємодію, нестачу бійців і провали в управлінні, але очевидно, що сталося вибухове зростання Сил оборони, а кваліфікованих людей ми втрачаємо, списуємо, вони виходять на пенсію та за граничним віком. Тому нестача кадрів — це бич СОУ.

Легко казати, що треба зробити, говорити про дивізії та реформи, але оперативні офіцери, тил, тактичних командирів не готують, як гарячі пиріжки. З власного досвіду: більшість людей не можуть вбити цифри проксі-сервера у пристрій, а ми плануємо якісь армії дронів.

Ми на розтяжці з того, що нові номерки необхідні, наприклад, на Сумщині, де потрібно прикрити кордон, і біля Херсона, де лінія островів і протидесантні заходи. А ще Курськ і поповнення — кваліфікованих людей не вистачає всім.

У противника ж перевага в авіації, важкій техніці, чавуні, паритет за артилерійськими пострілами. Після Херсона ми помінялися місцями — до того ми обтікали опорники росіян, атакували малими групами на колісній техніці, використовували важке піхотне озброєння як заміну підтримці від старшого начальника.

Вони запровадили військову економіку раніше й пожинають плоди цього. Але є тенденції, які свідчать, що у 2025-му ситуація виправиться. Це тема окремої статті.

Операція в Курській області

Перенесення бойових дій на територію противника, прихід корейців і строковиків — лакмусовий папірець, що людські ресурси кремлівського режиму не нескінченні. Захоплення полонених і районного центру гарно вплинуло на мораль і зрушило з місця обміни «азовців» і тих, кого росіяни не бажали міняти.

Дозвіл на роботу високоточним західним озброєнням вглиб території РФ

Зокрема, це знизило інтенсивність застосування КАБів (борти перекидають за радіус прильоту, уражень зазнали запаси на землі та заводи, які виробляють КАБи). Але навіть декілька сотень ОТРК не спровокують краху РФ, як і тисячі не змогли зробити це з Україною.

Економічні проблеми у РФ

Будь-яка спроба відпустити рубль у вільне плавання без інтервенцій на валютному ринку спричиняє його зліт до 116–118 за долар. Облікова ставка, ймовірно, сягне в найближчому майбутньому 23 %, запустили друкарський верстат, зменшили виплати пораненим, заборонили експорт палива — казанок закипає.

Два збиті літаки ДРЛО А-50 і втрачений Ту-22М3

Кожна така машина на вагу золота для РФ, оскільки серійного виробництва не існує — ситуаційна обізнаність знизилася, нам стало в повітрі легше, ворогу важче.

Нарощування авіаційних спроможностей

F-16 досить ефективно працюють по крилатих ракетах. Плюс змогли пристосувати пострадянські літаки для наземної підтримки високоточними боєприпасами.

Імовірно, пілоти західних літаків продовжують злагодження і вчаться вильотів у складі групи, застосовувати перешкоди та контейнери розвідки, проривати ППО, поки МіГ-29 і Су-24 випалюють рештки ресурсу, ставлячи росіянам французькі «молоти» й американські JDAM.

Після передачі Mirage і додаткових F-16, а також коли пілоти набудуть кондицій, роль авіації почнуть відчувати на лінії фронту — десь навесні 2025-го.

Диверсійні ліквідації та ураження командних центрів західними КР

Загинули три генерали, конструктор ракет, військові злочинці, які використовували зброю масового знищення й тортури. Це добре, війна ніколи не була про справедливість, але дещиця справедливості не завадить.

Кампанія ударів далекобійною зброєю по тилах РФ

Цілями стали НПЗ, арсенали, перевалка в портах, спиртові, порохові та заводи з виробництва ракетного палива. Імовірно, зроблено ставку на масштабування далеких дронів і ракет: довга рука — це гарантія, що РФ залишатиметься під вогнем, спалюючи золотовалютні резерви, навіть коли вирішить прориватися з агломерацій сходу за будь-яку ціну.

Кризу з постачаннями США розв’язано

Останній пакет — на 2,5 млрд. Імовірно, сотні тисяч снарядів, важка техніка і важка зброя з наявності. І будуть ще. Щоб ми мали запас, поки нова команда отримає від профільних служб усю потрібну інформацію та поради щодо інтересів США в цій війні.

***

Загалом ворог утримує ініціативу, але платить за це дорогу ціну. Штурми на «жигулях» і танках із завареною баштою, найманці з Африки й Азії — чіткий і очевидний доказ цього.

Війна на виснаження триває. Ми тримаємося під безпрецедентним тиском ворога. Будь-яка країна Європи із зіставною чисельністю населення впала б за десять років такого конфлікту. Ми стоїмо і маємо гарні шанси, що РФ надірветься.

Автор: Кирило Данильченко ака Ронін