"Мир" за будь-яку ціну: як Путіну вдалося нав’язати Заходу, що він начебто готовий домовлятися

Чим ближче до інавгурації Трампа 20 січня, тим більше на Заході розмов про необхідність почати переговори з Путіним щодо припинення вогню й заморозки війни.

За словами спецпредставника США з питань України та Росії Кіта Келлога, якого очікують у Києві після інавгурації Трампа, все може вирішитися протягом наступних кількох місяців, бо "українці та росіяни втомилися вбивати один одного". Радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц нещодавно заявляв, що треба привести обидві сторони за стіл переговорів, додаючи, що відтоді, як Трампа було обрано, у сприйнятті українців та європейських лідерів відбулися зміни, бо Трамп буцімто дав чітко зрозуміти, що війна має закінчитися.

ТСН.ua вже писав, що одразу після інавгурації Трамп швидко намагатиметься укласти угоду з Путіним про режим припинення вогню й заморозку війни. Він і його команда дійсно визначили це питання своїм зовнішньополітичним пріоритетом. Й іноді з їхніх заяв і коментарів видається, що це Україна не хоче починати переговори з Росією, а Путін буцімто готовий. Саме такий висновок можна зробити, аналізуючи запитання й тези відомого американського блогера Лекса Фрідмана (на YouTube та X має він по більш ніж 4 млн підписників), який зробив тригодинне інтерв’ю з Володимиром Зеленським.

Говорячи про можливу зустріч із Путіним, Лекс Фрідман зауважив, що очільник Кремля буцімто готовий розмовляти, бо готовий Трамп. "У мене є мрія, щоб ви троє зібралися разом в одній кімнаті й уклали мир. Я хочу зрозуміти, як це виглядає. Як виглядають гарантії безпеки, що задовольняють Україну та Росію", - додав Лекс Фрідман. На що президент Зеленський дуже справедливо зауважив: "І ви ще так зі мною розмовляєте… Знаєте, як? Начебто Путін хоче вже сідати й розмовляти, а Україна не хоче. Це не так".

Чому Трамп та його команда вважають, що Путін піде на переговори лише тому, що цього хоче Трамп? Що про це кажуть в ЄС? Чи готова Європа підіграти баченню Трампа? І де тут пастка для України? Читайте про це в матеріалі ТСН.ua.  

Видання Politico, опитавши 15 футурологів, науковців, експертів та аналітиків із зовнішньої політики, склало список непередбачуваних подій, які можуть чекати світ у 2025 році. Війну Росії проти України й можливість врегулювання цього року шляхом переговорів описують як "чорного лебедя", який матиме вплив на агресивні амбіції Китаю, Ірану та Північної Кореї. Зараз близько 12 тис. військових КНДР воюють на боці Росії проти України, 3,8 тис., за словами президента Зеленського, вже були поранені або вбиті.

Диктаторський північнокорейський режим може кинути й більше солдатів, які набуватимуть досвіду ведення війни, використання зброї і передових технологій, щоб потім створити гарячу точку військової напруги в Азії. Те ж саме стосується Китаю та Ірану. Проте Трамп і його команда впевнені, що зможуть укласти угоду з Росією. Малоймовірно, що замість Росії або паралельно це може бути й Китай, адже Трамп вже готується до загострення торговельної війни з Пекіном, хоч і каже, що у нього прекрасні відносини з Сі Цзіньпіном. У команді Трампа чомусь впевнені, що зможуть роз’єднати вісь "зла" Росія-Китай-Іран-Північна Корея, домовившись з Росією.

Проте, якщо за першого президентського терміну Трампа три його зустрічі з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином нічого не дали, то чому зараз це спрацює з Путіним, який не демонструє жодного бажання домовлятися? Крім того, не зрозуміло, на чому ґрунтуються заяви команди Трампа – Кіта Келлога та Майка Волтца – про чітку позицію обраного 47-го президента США покласти край цій війні. Адже одного лише бажання й готовності Трампа замало. У нещодавньому репортажі з Донбасу The Washington Post, поспілкувавшись з українськими військовими з шести різних бригад, пише, що росіяни зараз просуваються найшвидшими за весь час повномасштабного вторгнення темпами.

"Декілька українських військовослужбовців заявили, що побоюються, що росіяни продовжуватимуть просувати лінію фронту на захід у бік міста Дніпро, населення якого становить приблизно 1 млн людей", - пише WP.

Лекс Фрідман має українське коріння. Гостями його подкасту були Дональд Трамп, донька Трампа Іванка, Ілон Маск, Такер Карлсон, відомий американський блогер Бен Шапіро, який нещодавно брав інтерв’ю у радника Трампа з нацбезпеки Майка Волтца та багато інших. Лекс Фрідман, який хоче взяти інтерв’ю у Путіна, також ходить на подкаст до Джо Рогана. У 2018 році у своєму подкасті Роган із Маском у прямому ефірі курили марихуану. Маск частий гість подкасту Рогана. Крім того, два місяці тому у Рогана на інтерв’ю був віцепрезидент Трампа Джей Ді Венс, який у вересні 2024 року теж в одному з подкастів озвучив основні пункти плану Трампа щодо встановлення режиму припинення вогню й заморозки війни Росії проти України.

Головне в цьому плані – відмова Києва від окупованих Росією українських територій і членства в НАТО. "Останніми тижнями помічники Трампа наполягали на перемир’ї за умови, що Київ відкладе своє членство в НАТО на 20 років в обмін на продовження поставок західної зброї та розгортання європейських миротворців для спостереження за припиненням вогню. Але деякі експерти кажуть, що це лише спонукає Кремль продовжувати свої зусилля з підриву європейського порядку безпеки", - написав днями NBC News.

Кілька тижнів тому Путін заявляв, що не має значення вступить Україна до НАТО сьогодні чи за 10 років. Відкласти членство Києва в Альянсі на 10-15 років, за словами очільника Кремля, йому пропонував ще Джо Байден у 2021 році, відмінивши запроваджені Трампом санкції щодо "Північного потоку-2". Як бачимо, це не завадило Росії почати повномасштабну війну проти України. До того ж, вже після обрання Трампа 47-м президентом США, Кремль неодноразово повторював, що не відмовляється від свого ультиматуму до Америки й НАТО від грудня 2021 року. Тоді заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков охарактеризував його так: "Альянс має зібрати манатки й забиратися на кордони 1997 року".

Тож, як бачимо, поки у Путіна є гроші та солдати, а також підтримка Китаю, він продовжуватиме воювати. Й жодні поступки - де-факто згода на окупацію Росією українських територій чи відмова України від членства в НАТО - автоматично не зупинять війну, як би Трампу цього не хотілося. Так, після своєї інавгурації 20 січня він може почати підготовку до великого саміту з Путіним, як це вже було в липні 2018 року в Гельсінкі. Проте, нагадаємо, що та зустріч обернулася для Трампа скандалом, бо він поставив слова Путіна про буцімто невтручання Росії у вибори в США 2016 року, на яких і переміг Трамп, вище за дані американської розвідки.

На цьому саміті Путін може навіть сказати Трампу, що він буцімто готовий про щось говорити, але лише з керівництвом США, а не з Володимиром Зеленським, в обмін, наприклад, на зняття якихось санкцій проти Росії чи розблокування частини заморожених російських активів. Але для Трампа це буде великою зовнішньополітичною поразкою, яка згодом обернеться катастрофою й зведе нанівець всі його передвиборчі заяви, що він перший за десятиліття американський президент, за першої каденції якого не почалося нових війн. Путін неодмінно скористається цією можливістю, що надихне Китай, Іран і Північну Корею почати свої агресивні війни.

Весь час своєї каденції Адміністрація Байдена публічно повторювати, що це Україні вирішувати, коли та як розпочинати та вести переговори з Росією. Те ж саме повторив і держсекретар Ентоні Блінкен у підсумковому інтерв’ю для The New York Times, разом із тим, що навряд чи тимчасове припинення вогню зупинить Путіна.

"Це дасть йому час перепочити, перегрупуватися й повторно атакувати в якийсь момент у майбутньому. Отже, критично важливо переконатися, що будь-яке припинення вогню, яке буде досягнуто, дійсно довготривале, і , що Україна матиме потенціал у майбутньому для стримування подальшої агресії", - додав Блінкен.

Саме в цьому й полягає завдання України та ключових європейських партнерів – переконати Трампа та його команду, що будь-яка швидка домовленість із Путіним, навіть ціною територіальних поступок і відмови Києва від членства в НАТО, обернеться в майбутньому проти самого Трампа та зведе нанівець його передвиборчі обіцянки, нівелювавши його слова про "мир через силу". Днями президент Франції Еммануель Макрон заявив, що "швидкого й легкого рішення по Україні не буде". А до реальних переговорів з позиції "миру через силу" Росію можуть підштовхнути лише більш жорсткі та дієві західні санкції, зокрема щодо експорту російської нафти, що є основним джерелом наповнення бюджету РФ.