Повернення до ручного управління: чому міністр оборони підриває реформу закупівель

Зміни до статутів Агенції оборонних закупівель та Державного оператора тилу, впроваджені міністром Умєровим, створили ризик зупинки закупівель озброєння. У НАТО вже заявляли про потребу зміцнити ці структури, але нові правила руйнують незалежність агенцій і підривають довіру партнерів.

Напередодні нового року міністр оборони України Рустем Умєров вніс зміни до статутів Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Державного оператора тилу (ДОТ). Це рішення суттєво підриває реформу оборонних закупівель, яка почала реалізовуватися після звільнення попереднього міністра оборони Олексія Резнікова, повідомляє Українська Правда.

Внесені правки фактично повертають контроль над бюджетом у розмірі понад 550 мільярдів гривень безпосередньо в руки керівництва Міноборони. Для порівняння, це більше ніж чверть усього доходу державного бюджету України. Ці кошти використовуються для закупівлі зброї, техніки, харчування, пального та інших необхідних для армії товарів.

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну концентрація величезних бюджетів у Міністерстві оборони та закритість оборонних закупівель стали причиною низки скандалів. До найбільш резонансних належать завищені ціни на яйця та зимовий одяг для військових. Унаслідок цього Резніков залишив посаду міністра оборони. Його наступник, Рустем Умєров, мав вирішити проблеми та повернути довіру до Міноборони.

Однак вже за кілька місяців своєї роботи Умєров потрапив у низку скандалів. Серед них – закупівля бракованих мін, передача 23 мільярдів гривень прикордонникам для угод із сумнівною польською компанією та спроба ліквідації АОЗ.

Тепер же міністр оборони вніс зміни до статутів АОЗ і ДОТ, які прирівнюють ці агенції до звичайних департаментів Міністерства оборони. Реформа, яка відокремлювала закупівельні функції від міністерства, фактично скасована. Це рішення суперечить рекомендаціям НАТО, яке закликало до створення незалежних органів управління закупівлями для підвищення прозорості та ефективності.

Що сталося?

Зміни до статутів – це вже друга спроба підпорядкувати агенції Міноборони. Раніше Умєров намагався ліквідувати АОЗ шляхом об’єднання його з ДОТ. Проте завдяки тиску з боку НАТО, міжнародних партнерів та громадськості ці плани вдалося зупинити.

Замість того, щоб виконати рекомендації НАТО та створити незалежні наглядові ради, керівництво Міноборони вирішило втрутитися у роботу агенцій, переписавши їхні статути. 16 грудня 2024 року, за день до початку роботи Наглядової ради АОЗ, міністр затвердив зміни, які дозволяють керівництву Міноборони втручатися в роботу агенцій та ухвалювати рішення без погодження з Наглядовими радами.

У нових статутах Міноборони наділило себе правом:

призначати керівників агенцій без згоди Наглядових рад,
втручатися у кадрові рішення на різних рівнях,
вимагати погодження закупівельних договорів на всіх етапах.

Це прямо суперечить закону "Про управління об’єктами державної власності" та рекомендаціям НАТО.

Чому це важливо?

Нові статути несуть серйозні ризики для обороноздатності України. Вже в січні цього року закінчується контракт з чинною директоркою АОЗ. За законом, це питання має вирішувати Наглядова рада, але тепер Міноборони може призначати та звільняти керівників одноосібно. Це загрожує блокуванням укладання нових договорів на закупівлю зброї, а також зривом виконання чинних контрактів.

Наглядові ради АОЗ і ДОТ вже звернулися до Міноборони з вимогою скасувати незаконні зміни. Втім, міністерство виправдовує свої дії "захистом національної безпеки" та боротьбою з потенційними загрозами. Але закон не надає Міноборони права перевищувати свої повноваження навіть під час воєнного стану.

Повернення до ручного управління закупівлями підриває довіру міжнародних партнерів до України. Вони уважно спостерігають за тим, чи зможе Україна забезпечити прозорість витрат оборонного бюджету. Зрештою, саме від цієї довіри залежить продовження військової допомоги та фінансування нашої армії.