Забруднення річок, знищення лісів: екологічні наслідки російського вторгнення на Харківщині

Російське вторгнення в Україну у 2022 році спричинило катастрофічні наслідки для багатьох регіонів, включаючи Харківську область. Окрім людських втрат та руйнування інфраструктури, війна завдала непоправної шкоди довкіллю. Харківщина, багата на природні ресурси та унікальні екосистеми, опинилася на межі екологічної катастрофи.

За даними Державної екологічної інспекції, з 22 лютого 2022 року збитки довкіллю Харківщини через бойові дії складають 490 млрд 392 млн гривень:

• 486 млрд 485 млн гривень — через забруднення та засмічення земельних ресурсів;
• 3 млрд 583 млн гривень — через викиди забруднюючих речовин у повітря;
• 54 млн 251 тисяча гривень — через забруднення та самовільне користування водними ресурсами.

Нинішні збитки українським екосистемам через повномасштабне вторгнення росіян оцінюються в 65 мільярдів доларів. Третина українських лісів та 20% природоохоронних територій України уже постраждала від війни, а під загрозою опинилося 35% біорізноманіття Європи, яким володіє Україна.

MyKharkov.info на прикладах розглядає основні аспекти екоциду в Харківській області.

Забруднення вибухонебезпечними предметами

Харківська область стала однією з найбільш замінованих територій України. За оцінками експертів, близько 37% сільськогосподарських земель регіону забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами.

Вибухи мін і снарядів змінюють структуру ґрунту, знищуючи родючий шар. У довгостроковій перспективі це призведе до зниження врожайності та потребуватиме значних зусиль для рекультивації земель.

Темпи розмінування Харківщини на кінець 2024 року, за даними ОВА:

• сільськогосподарських земель розміновано 9218,16 га з 574 тисячі га;
• автомобільних доріг — 1401,31 кілометра з 3040;
• залізничних колій — 214,79 кілометра з 1230;
• газопровідних мереж — 353,958 кілометра з 432;
• ліній електропередач — 4077,54 кілометра з 12 тисяч.

Зокрема в листопаді 2024 року на базі Центру координації протимінної діяльності при ХОВА представили нову техніку для очищення деокупованих територій Харківської області від ворожих мін та снарядів.

Нова машина механізованого розмінування — інноваційна харківська розробка. Вона побудована на базі сучасної вітчизняної техніки й відповідає високим європейським стандартам безпеки та ефективності.

Вартість машини складає близько €450. Ця техніка замінює імпортні аналоги, ціна яких втричі вища. Її ремонт буде дешевший та більш оперативний, адже запчастини й комплектуючі також виробляють в Україні. Машина оснащена двигуном потужністю 320 кінських сил, гусеничними та опорними котками, гідравлічною системою, дозволяє підіймати робочий механізм та заїжджати машині на трал для транспортування.

Hобочий механізм має змінні елементи – ланцюги з молотками або фрезу для заглиблення у ґрунт на глибину до 30 сантиметрів, що дозволяє знищувати боєприпаси, зокрема протитанкові міни. Машина дистанційно керується оператором з пульта на безпечній відстані 650 метрів.

Швидкість роботи машини для розмінування в середньому складає від 0,5 до 1,5 кілометра на годину і багато в чому залежить від складу ґрунту. При цьому техніка споживає близько 55 літрів палива на годину. Машина оснащена двигуном, ходовою системою та гідравлікою європейських виробників, які є дуже надійними й жодного разу не відмовляли,  Вони дуже надійні й не було такого, щоб вони відмовляли, розповів керівник напрямку розробки механізованих засобів розмінування підприємства-виробника Іван Яловол.

«До створення машини для розмінування МР-5100 ми приступили приблизно рік тому. Наразі техніка вже пройшла заводські випробування і показала себе дуже ефективною. На початку 2025 року плануємо пройти українську сертифікацію. Надалі розраховуємо вийти на рівень виробництва – 3-4 одиниці на місяць», – розповів заступник директора підприємства-виробника Олексій Колесник.

Забруднення повітря

Руйнування росіянами інфраструктури стає джерелом масштабних пожеж, які спричиняють викиди токсичних речовин у повітря. Це негативно впливає на якість повітря, а токсичні сполуки осідають на ґрунтах і водоймах.

Щоденні артилерійські обстріли та ракетно-бомбові обстріли також спричиняють викиди пилу, оксидів азоту та інших шкідливих речовин, які утворюються під час вибухів. Це може призвести до збільшення захворювань органів дихання серед місцевого населення.

Зокрема в травні 2022 року на території Харківської області від обстрілу складів з аміачною селітрою піднявся стовп диму, який ніс загрозу не тільки для мешканців Харківщини, а й Донеччини. А в червні 2023 року росіяни два рази обстріляли трубопровід з аміаком Куп’янському районі.

Читайте також: Видатні культурні пам’ятки Харкова зруйновані росіянами під час повномасштабного вторгнення

Знищення лісів

У березні 2022 року українська розвідка оприлюднила документ згідно з яким 4 березня тодішній міністр оборони рф шойгу звернувся до путіна з проханням дозволити без будь-яких обмежень вирубувати ліси в інтересах окупаційної армії. За словами шойгу, деревину планували використовувати для «фортифікаційних споруд», а також продавати. Путін, звичайно ж, дозволив.

Росіяни не лише масово вирубують ліси на захоплених територіях, але й просто нищать їх усіма можливими способами. Загалом, за оцінкою Держлісагентства, за цей час внаслідок воєнних дій тієї чи іншої шкоди завдано майже 30% усіх лісів України.

Пожежі, спричинені вибухами, знищили сотні гектарів лісу, завдавши шкоди флорі та фауні. За словами екологів, деякі види тварин, втратили середовище існування.

Близько 40-45% лісів Харківської області заміновано або пошкоджено пожежами внаслідок бойових дій.

Наприклад ДП «Куп’янський лісгосп» відновив роботу після деокупації, в жовтні 2022 року, проте масштаби знищених лісів досі не оцінено через замінованість територій та бої, які тривають на Куп’янському напрямку.

Через бойові дії сильно постраждав Ізюмський ліс у Харківській області. Більша його частина вигоріла – особливо після пожеж влітку 2022 року.

У вересні 2024 року у селі Студенок Ізюмського району внаслідок масштабної пожежі, що перекинулася з лісу на село, повністю знищені чи пошкоджені 308 будинків. Ця пожежа почалася на Донеччині внаслідок обстрілів та перекинулася на Харківщину.

А в жовтні чергова лісова пожежа спричинена російськими обстрілами забрала життя людей. У Борівській громаді Ізюмського району на Харківщині лісова пожежа перекинулася на будинки, внаслідок чого згоріли четверо людей, ще двоє зазнали опіків.

“Вогонь знову прийшов з Донеччини — з боку села Рубці перекинувся на Борівське лісництво. Верхова пожежа охопила ландшафтний парк “Червонооскільський”, а далі почала наближатися до села Піски-Радьківські. Саме в цій місцевості й загинули люди, ще двоє отримали опіки”, — розповідав начальник слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.

Також в лісі та поблизу села згоріло близько 1100 дерев’яних будинків, шістдесят людей евакуйовані.

Забруднення водних ресурсів

Руйнування гребель та очисних споруд унаслідок бомбардувань призвело до зниження рівня води у водоймах та потрапляння у воду різного роду відходів.

Зокрема через постійні обстріли зруйнована гребля Оскільського водосховища. Рівень води у цій водоймі впав до критичного. Відновлення водосховища триватиме довгі роки. Обстріли та бойові дії залишили по собі тисячі квадратних метрів відходів.

В Печенігах також була пошкоджена гідроспоруда на річці Сіверський Донець. Але робота гідросховища стабільна.

Уночі 9 лютого 2024 року росіяни вдарили безпілотниками по нафтобазі в Немишлянському районі Харкова. Через вибух пальне розтеклося сусідніми вулицями, спалахнула пожежа. Згоріли 15 будинків, загинули семеро людей, серед них — троє дітей.

Наступного дня у річці Немишля побачили велику пляму нафтопродуктів. Наступними днями плівку з палива виявили в річках Уди, Лопань і Харків — тобто в усіх основних водних артеріях міста. За тиждень концентрація нафтопродуктів у ріках була перевищена у сім-вісім разів. У Немишлі показник норми був перевищений у 95 разів.

Унаслідок атаки з нафтобази витекло понад три тонни бензину та дизелю. Скільки з них опинилося у річках — невідомо. У Харківській ОВА збитки від потрапляння палива до води оцінили в щонайменше 30 мільйонів гривень. На річках у місті й області встановлювали бонові загородження, щоби нафта не потрапила у Сіверський Донець, звідки регіон отримує питну воду. У річки висипали кілька тисяч літрів сорбенту для видалення нафтоплям.

Звісно ж не вдалося уникнути на 100% уникнути забруднення ґрунтових вод, тому що обстріли спричиняють велику кількість пожеж. Велика кількість снарядів, які розірвалися, потрапили в ґрунт і пішли через ґрунт, в тому числі в воду. Це відбувається, враховуючи кількість артилерії й ракет, які летять на нашу область.

Читайте також: Річка Оскол: історія та цікаві факти

Ядерна небезпека

Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” є одним із ключових наукових закладів України, що спеціалізується на дослідженнях у галузі фізики, ядерної енергетики та інших важливих наукових сферах. Установа відноситься до цивільного об’єкту. Військові формування та техніка там не розміщувалась, тож інститут не міг бути законною ціллю обстрілу. 

Втім від березня до вересня 2022 року окупанти понад 70 разів обстріляли Національний науковий центр. Туди цілили касетними снарядами реактивних систем залпового вогню «Град», «Ураган», «Смерч», «Піон», авіабомбами та осколково-фугасними снарядами ствольної артилерії. ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут” зазнав масштабних руйнувань. Інститут також втратив ексклюзивне багатомільйонне обладнання, аналогів якого немає у світі. 

У Національному науковому центрі була розміщена дослідна ядерна установка “Джерело нейтронів”, в активній зоні якої знаходились 37 паливних ядерних елементів. Тому обстріли могли призвести до масштабної екологічної катастрофи.

Правоохоронці кваліфікували дії окупантів як екоцид та відкрили кримінальне провадження за ст. 441 ККУ.

Експерти, які проводили дослідження в рамках кримінального провадження, зробили висновки, що руйнування будівлі, де знаходилось «Джерело нейтронів», призвело б до знищення фізичних бар’єрів та біологічного захисту. А слідчі СБУ впевнені, що окупанти знали, куди цілили.

Вартість відновлювальних робіт, які перевищують 30 мільйонів гривень, не є остаточною. За даними експертизи, завдана шкода навколишньому середовищу оцінюється у майже 15 мільярдів гривень. 

Як додали в Державній екоінспекції, під час обстрілу російські військові пошкодили будівлі інституту, а це призвело до засмічення відходами пластику, деревини, чорного і кольорового металів, скла та тканини земельної ділянки площею 256 872 м². Майже сотні дерев і зелених насаджень були побиті.

Обстріляні ділянки

Ще однією серйозною проблемою для довкілля екологи вважають воронки, які утворюються від влучань снарядів під час бомбардування.

У Держекоінспекції пояснюють, що забруднюючі речовини, зокрема металеві та хімічні залишки від снарядів, потрапляють у ґрунт, а згодом – до підземних вод.

«До прикладу, ми досліджували ракету Х-101, яка не розірвалась, але відбулася розгерметизація паливного відділу. Нафтопродуктів там не було виявлено. Але були зафіксовані такі хімічні речовини, як меланж та децилін. У нас навіть лабораторії не працюють на показники таких речовин. Тобто для оцінки шкоди від російської зброї, завданої довкіллю, треба розуміти, з чого вона складається, і мати відповідне обладнання. І коли це буде можливо у повному обсязі, поки спрогнозувати важко», – розповідав журналістам «Радіо свобода» заступник начальника Державної екоінспекції столичного округ Андрій Вагін.

До прикладу, речовина меланж, що знаходиться в російських ракетах, при потраплянні у воду викликає реакцію з виділенням великої кількості високотоксичного окису азоту, тобто цей процес вкрай шкідливий для ґрунту і всього живого, що в ньому знаходиться.

MyKharkov.info