Гренландія, Канада, Панамський канал – навіщо вони Трампу та США

Останні світові новини змушують озирнутися – чи не опинилося людство раптово в божевільні? Одні світові лідери тупо бомбять сусідів просто тому, що можуть інші висловлюють абсурдні ідеї, які всерйоз обговорюються на високих рівнях. Головним ньюзмейкером із висловлювань залишається обраний президент США Дональд Трамп, який озвучив свої якщо не імперські, то нові геополітичні амбіції. Коротко про – про те, чому заяви Трампа – популістські, але й уже не такі кумедні, як здавалося раніше.

Віддайте Гренландію!

Найбільший острів на Землі може стати центром найбільшого скандалу після відповідних заяв Трампа. Попри переконання багатьох, що острів – один суцільний неживий льодовик, на ньому живуть і працюють близько 50 тисяч людей, що мешкають у 18 містах.

Гренландія має столицю Нуук, свою мову – гренландську (також поширену данську), свій прем'єр-міністр Муте Егеде, а місцеве населення називає себе гренландськими ескімосами (калаалітами). Калааліти переважно полюють і ловлять рибу. Загалом Гренландія є частиною Данського королівства з повноваженнями оголосити незалежність у будь-який момент, чи буде на те воля референдуму чи парламенту.
Відносини з мамою-Данією у Гренландії натягнуті з 2017 року. І причиною тому – хто міг би подумати? - Військові бази США, особливо занедбані. Наприклад, Camp Century, побудована у товщі льодовика, - на цій базі досі знаходяться радіоактивні відходи, кинуті американською армією ще наприкінці 60-х років ХХ століття. Данія не може вирішити цю проблему, США – і не збираються.

Купити острів Америка пропонувала неодноразово. 1946 року президент Трумен пропонував Данії $100 млн за Гренландію, але отримав відмову. 2019-го Трамп обговорював цю ідею зі своїми радниками, тоді як прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен назвала цю ідею абсурдом. Від злості Трамп навіть не поїхав до Данії з візитом.

Версій, навіщо Трампу Гренландія, дещо – і всі вони вимагають хоч якогось пояснення автора ідеї. Наприклад, він хоче збільшити там кількість військових баз. Або в надрах островах є величезні поклади рідкісноземельних металів, важливих для сучасної електроніки. А може, геотермальні джерела, на які багатий острів, можуть стати базою для майнінгу. Або конкуренція з Китаєм, який примудрився у 2018 році побудувати на острові три аеропорти. Або розширення свого впливу поряд із багатою на корисні копалини Арктикою (Північний полюс і прилеглий до нього регіон Північного Льодовитого океану нині не належить жодній країні, але претензії на неї пред'являють кілька країн).

Незважаючи на велику кількість причин, крім гучних заяв Трампа в стилі «Нам треба!» щодо Гренландії конкретики поки що немає. Заяв про можливе розширення військових баз на острові поки що не прозвучало – лише про загрозу національній безпеці США, яка походить від Росії та Китаю. Але так США відчувають її без Гренландії.

До речі, майже 90% данців проти передачі Гренландії США, повідомляє агентство Ritzau, посилаючись на результати опитування. Дев'ять із десяти датчан проти передачі Гренландії США. Такою є реакція товариства на заяву Трампа про бажання отримати контроль над островом: «ні» відповіли 89,2% респондентів, 4,5% поставилися до ідеї позитивно, а 6,3% важко відповісти.

Канада, приєднуйся, 51-й будеш

На початку грудня, вже після обрання президентом, Трамп запропонував Канаді та Мексиці увійти до складу США. При цьому він заявив, що США субсидує Канаду на суму 100 млрд. доларів на рік, а Мексику - на 300 млрд. доларів.

- Ми не маємо цього робити. Чому ми субсидуємо ці країни? Нехай стануть новими штатами замість субсидій, – запропонував Трамп.

Поки приголомшена Мексика – найбільший торговий партнер США – вистачає ротом повітря, Канада – другий за величиною торговий партнер США – вже хоробро висловила обурення: які субсидії, містере Трампе, коли у нас з вами 700 млрд доларів товарообігу на рік? З Китаєм ще менше. Який ми вам штат, якщо самі не дуже розуміємо, яка у Канаді форма правління. Теоретично – конституційна монархія на чолі з британським королем, який призначає Канаді генерал-губернатора. За фактом – федерація, незалежна від Великобританії, зі своїм парламентом та прем'єр-міністром. І обидві ці форми державного устрою не продаються, містер Зробимо-Америку-Знову-Великою!

Насправді дедалі прозаїчніше. США купують у Канади сиру нафту (хоча видобувають теж чимало, але Штати переважно нафту переробляє, а Канада – хитає). Перероблена США нафту відправляється назад у Канаду. Економісти, звичайно, бачать тут логіку, хоча виглядає дивним. І все всіх влаштовувало, поки не порушилася тендітна торговельна рівновага через умови торгівлі, що стали невигідними. Трамп загрожує Канаді підвищенням тарифів, але й Канада може вжити заходів у відповідь. І щоб вона не прийняла - другий за величиною торговий партнер! – Трамп хоче ввести її до складу США, тоді жодних мит, тарифних воєн та непорозумінь. «Яка б це була велика країна!» (Цитата Трампа на його платформі Truth Social).

Канадці слова Трампа про всяк випадок сприйняли як загрозу.

Дорогий для Америки Панамський канал

А ще Дональд Трамп висловив намір повернути Панамський канал, що з'єднує Тихий і Атлантичний океани колись США і остаточно відданий Панамі в 1999 році.

- Ми віддали [Панамський канал] за долар, тепер вони беруть із наших кораблів більше, ніж із кораблів інших країн. Ми ведемо переговори з ними [владою Панами]. Вони порушили всі аспекти угод і моральні теж. Він [Панамський канал] "тече" і в поганому стані. Вони хочуть, щоб ми дали $3 млрд. на його ремонт. Я сказав їм: чому б вам не попросити грошей у Китаю, тому що Китай фактично контролює його, - заявив Трамп на прес-конференції у своєму маєтку Мар-а-Лаго. – Панамський канал було збудовано для армії. Ми віддали Панамський канал Панамі, а вони віддали його Китаю.

Тут би, звичайно, слово повинні взяти політологи і відзначити, що Трамп, м'яко кажучи, прибріхує. Високі тарифи не тільки для американських суден, що проходять каналом, а для всіх. Тож стверджувати, що американці зазнають дискримінації і що каналом керує Китай – не зовсім правильно. Якщо хтось хоче зниження тарифів – нехай із цифрами в руках обґрунтує для початку. Збори за прохід каналом стягуються державною Адміністрацією Панамського каналу, які розмір встановлено залежно від типу судна, а чи не його приналежності. Та й Панама вже сказала своє «фе» щодо фантазій американського президента.

Але це Трамп – гучний «троль», що вже наобіцяв усе що завгодно і розчарував половину світу. З нього станеться й війська запровадити – хоч у Гренландію, хоч на Панамський канал. У нього "Америка понад усе" - і крапка. А яким чином вона стане «вищою» - то президент сам вирішить.

Знайомий українцям сюжет, чи не так?

«Тролінг» рівня президента

Трамп зараз щиро тролить світ, то розміщуючи карту США з Канадою, то американський прапор на тлі Панамського каналу, то звертається в соцмережах до прем'єра Канади «губернатор», то відправляючи до Гренландії сина з виборчим мерчем – кепками та прапорцями та стверджуючи, що там усі вже готові стати американцями.

Питання: чому він не порушував тему Канади, Гренландії та Панамського каналу під час передвиборних перегонів ? Відповідь: бо знав – ця ідея американцям не зайде. І без Гренландії проблем повно, одне медстрахування чого варте, за яке чиновників вбивають на вулицях. А Панамський канал на карті не всякий американець покаже.

Виглядає все так, що Трамп затіяв велику геополітичну гру, бажаючи виступити рятівником світу, збирачем земель - і не менше. Образ «хлопця свого для всіх» вже заважає зрозуміти, які його заяви серйозні, а які – просто дурня» (читай – задерта вище неба переговорна позиція). Висуваючи, скажімо прямо, абсурдні ідеї, новообраний президент США намагається зрозуміти, як можна прогнути цей світ і в який бік. Поки Трамп своєї мети досяг – у світі тільки й розмов, що про нього…