Гроші вчителям, підготовка до реформи школи, військовий вишкіл: що чекає на освіту в 2025 році

Також цьогоріч вчителям, учням та студентам варто готуватися і до інших цікавих нововведень. Пріоритетом при цьому в освітньому процесі надалі є безпека. Втілення яких важливих реформ та новацій варто очікувати, до чого готуватися учителям, учням, батькам та студентам у 2025 році, розповідаємо у матеріалі 24 Каналу.

Найважливіші події української освіти у 2025 році

Вчительська тисяча

З 1 січня 2025 року вчителі в Україні отримуватимуть щомісячну доплату до зарплати у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня ця сума збільшиться до 2000 гривень. У МОН зазначили, що доплати передбачені для всіх педагогічних працівників шкіл:

• вчителів;
• психологів;
• керівників гуртків тощо.

Кошти нараховуватимуть незалежно від того, чи вчитель звернувся, чи не звернувся. Їх заклали у державний бюджет на 2025 рік. Для майже пів мільйона шкільних працівників передбачили 12 мільярдів гривень. Ці доплати встановили на час дії воєнного стану, а також протягом того року, коли він буде припинений або скасований.

Учителі отримають доплати до зарплати / Freepik

Закон України "Про дошкільну освіту"

З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України "Про дошкільну освіту". Серед важливих змін такі:

• Для вихователів – оптимізація навантаження, 56 днів щорічної відпустки, можливість встановлення вищих доплат та надбавок.
• Для батьків – територіальна доступність садочків, вибір форми навчання: очна, мережева, дистанційна; нові типи організації освітньої діяльності: мобільні, сімейні, мінісадки.
• Для закладів дошкільної освіти – чіткі правила прийому дітей, створення умов для інклюзивного чи спеціального освітнього середовища.
• Для влади та засновників садочків – обов'язок забезпечити потрібні ресурси, відповідальність за доступність садочків, справедливу оплату праці вихователів.

Нововведення забезпечать інклюзивність, увагу до потреб дітей і створення умов для їхнього гармонійного розвитку.

Цікаво! В Україні з вересня 2026 року в усіх дитсадках діти віком 5 – 6 років обов'язково вивчатимуть англійську мову.

Школа офлайн

Президент Володимир Зеленський наголошував, що офлайн-навчання має бути пріоритетним там, де це дозволяє безпекова ситуація. Міносвіти при цьому розробило стратегію "Школа офлайн". Цю програму в Україні упроваджуватимуть з 1 вересня 2025 року. Вона діятиме на період воєнного стану.

Мета проєкту – забезпечити безпечне очне навчання та якісну дистанційну освіту. Проєкт "Школа офлайн" включає 5 компонентів, що передбачають інфраструктуру, навчання за місцем перебування, перегляд мереж дистанційних шкіл, нові правила для дітей за кордоном та зміни для вчителів. Детальніше ми розповідали про це тут. Тож з 1 вересня 2025 року на учнів та вчителів очікує чимало змін. Розповідаємо детальніше.

• Організація дистанційних класів

З 1 вересня 2025 року мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 осіб. Діти, які навчаються за сімейною або екстернатною формами, не враховують у цю кількість. Індивідуальні форми навчання держава фінансуватиме окремо. Дистанційні класи в одній школі повинні бути організовані для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або з 8 по 11 клас (для ліцеїв).

• Навчання учнів за кордоном

З 1 вересня 2025 року діти, які перебувають за кордоном, зможуть навчатися в українській системі освіти на сімейній, екстернатній формі та в дистанційних класах з українознавчим компонентом. Паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно не передбачили.

• Навчання учнів-переселенців

Діти-переселенці з 1 вересня 2025 року навчатимуться очно у школах за місцем свого фактичного перебування. Покрокова інструкція, як батьки можуть перевести дитину в школу за місцем проживання, – за посиланням. Переміщені учні матимуть можливість залишитися на дистанційному навчанні у своїх закладах освіти якщо:

• у школах за місцем перебування немає вільних місць для очного навчання;
• місцеві школи відповідного рівня освіти не працюють очно;
• усі місцеві школи, де проживає учень, припинили свою діяльність.

Як у 2025 році вчитимуться учні в Україні / Freepik

• Навчання дітей на ТОТ

Якщо дистанційні класи з учнями на ТОТ продовжують працювати відповідно до оновлених правил, то учні продовжуватимуть навчання у своїх класах. Або ж можуть перейти в інший заклад освіти у межах своєї області, який продовжить функціонувати.

Ще однією можливістю для дітей на ТОТ є педагогічний патронаж, тобто індивідуальна форма освіти. Він передбачає, що за кожним учнем закріплюють учителя, який зможе разом з дитиною сформувати розклад та траєкторію навчання відповідно до її потреб.

Ознайомитися з усіма компонентами політики "Школа офлайн" можна за посиланням.

В українських школах з 1 вересня 2025 року створять також спеціальні класи для дітей з особливими освітніми потребами (ООП), що є частиною Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

• Підземні заклади освіти

На сьогодні в Україні будують понад 139 підземних шкіл. Також кілька десятків закладів професійно-технічної освіти. Усі ці будівництва здійснюють у прифронтових і прикордонних регіонах, де тривають обстріли і є влучання. Завершення будівництва абсолютно всіх об'єктів варто очікувати до 1 вересня 2025 року.

Пілотування реформи старшої профільної школи

З 2027 року в Україні реформують старшу школу. Учні навчатимуться 12 років. Кожен школяр зможе обрати профіль, який йому цікавий. А вже з 1 вересня 2025 року стартує пілотування реформи в окремих ліцеях усієї країни. Ще торік колективи з 30 ліцеїв почали підготовку до пілоту: створили візії своїх закладів, співпрацюючи із закордонними ліцеями, аналізують потреби та можливості тощо.

Зауважимо, що учні у старших класах після втілення реформи старшої профільної школи вивчатимуть обов'язково такі предмети:

• українську мову;
• українську літературу;
• історію України;
• англійську мову;
• математику;
• фізичну культуру;
• захист України.

Інші предмети учні вивчатимуть залежно від вибраного профілю навчання. Варіантів профілів – десятки. Проте є три тематичні кластери, у межах яких формуватимуть профілі навчання:

1. Мовно-літературний: українська мова й література, іноземні мови й літератури тощо.
2. STEM: природничі науки, ІТ, математика тощо.
3. Суспільно-гуманітарний: історія, правознавство, психологія, соціологія тощо.

Детальніше про основні зміни, цілі, шляхи та дати впровадження цієї реформи читайте у матеріалі 24 Каналу "Реформа профільної середньої освіти: репетитори будуть не потрібні, кількість предметів зменшать" за посиланням.

Військовий вишкіл учнів і студентів

Уряд України погодив Порядок проведення початкової загальновійськової підготовки у школах, училищах і коледжах. Цю підготовку мають пройти всі учні та студенти, які здобувають профільну середню освіту в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), спеціалізованої, фахової передвищої освіти усіх форм власності.

Початкову підготовку реалізують шляхом викладання навчального предмета "Захист України" у школах, училищах і коледжах задля військово-патріотичного виховання.

Учні та студенти проходитимуть військовий вишкіл / Depositphotos

Що важливо, студенти 3 курсу з 2025 року проходитимуть обов'язкову військову підготовку. Вона не пов'язана з мобілізацією та охоплює навички поводження зі зброєю, захист та надання першої медичної допомоги.

Чоловіків-студентів при цьому відраховуватимуть з університетів за відмову проходити базовий військовий вишкіл, який з 1 вересня 2025 року стане частиною освітнього процесу в усіх ЗВО України. Його запровадять замість строкової служби. Базову загальновійськову підготовку мають проходити чоловіки на денній чи дуальній формі навчання та певні інші категорії студентів.

Кошти на освіту

На освіту й науку у Держбюджеті на 2025 рік передбачили 194,3 мільярда гривень.

Куди скерують кошти на освіту / МОН

Ключовий напрям – фінансування фахової передвищої та вищої освіти. На це скерують 55,6 мільярда гривень. Ще 12 мільярдів гривень з бюджету спрямують на доплати вчителям: по 1000 гривень щомісяця з 1 січня та по 2000 гривень – з 1 вересня 2025 року. На облаштування укриттів у школах виділили 6,2 мільярда гривень. На підтримку наукових досліджень – 3,3 мільярда гривень.

Для забезпечення харчування учнів початкових класів у бюджеті заклали 2,9 мільярда гривень, а на розвиток Нової української школи (НУШ) – 2,15 мільярда гривень.

Закупівлю шкільних автобусів фінансуватимуть в обсязі 1,6 мільярда гривень, а на модернізацію харчоблоків витратять 960 мільйонів гривень.

На створення навчально-практичних центрів у закладах професійної освіти передбачили 540 мільйонів гривень, а на забезпечення протипожежного захисту у закладах загальної середньої освіти – 500 мільйонів гривень.

НМТ і вступна кампанія

Національний мультипредметний тест

У 2025 році для вступу у виші України абітурієнти мають подати результати національного мультитесту. Навіть ті, хто планує вступати на творчі спеціальності. НМТ у 2025 році відбуватиметься протягом 14 травня – 25 липня у форматі комп'ютерного тестування. Мультитест при цьому міститиме два блоки: основний, до якого увійдуть три обов'язкові навчальні предмети, і додатковий, що міститиме завдання з одного навчального предмета на вибір.

Обов'язкові – українська мова, математика та історія України, на вибір – українська література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька, французька), біологія, фізика, хімія та географія.

Цікаво! Замість результатів НМТ 2025 року, можна буде подати для вступу і результати НМТ 2022, 2023 або 2024 року чи матурального іспиту.

Кожен учасник НМТ проходитиме тестування в один день у два етапи. Під час першого, який триватиме 120 хвилин, потрібно буде виконати завдання з української мови та математики. Під час другого, теж тривалістю 120 хвилин, – з історії України та навчального предмета на вибір, вказаного під час реєстрації для участі в НМТ. Між етапами буде 20-хвилинна перерва.

Зверніть увагу! Блок з історії України у 2025 році міститиме завдання за весь шкільний курс. У наступному році до питань, що стосуються подій другої половини XVI – початку XXI століття, додадуть питання зі стародавньої історії України.

Завдання НМТ у 2025 році укладатимуть за чинними програмами ЗНО. Їх перекладуть кримськотатарською, польською, румунською та угорською мовами.

Важливо! ДПА у 2025 році учні 4, 9, 11 класів не складатимуть.

Вступ на бакалаврат

Усі вступники у 2025 році братимуть участь у конкурсному відборі з використанням однакового розрахунку конкурсного бала. Його розраховуватимуть шляхом переведення тестових балів, отриманих за кожен предметний тест НМТ, у рейтинговий бал за 200-бальною шкалою. Для вступу на кожну спеціальність для усіх тестових предметів МОН встановить вагові коефіцієнти.

Для спеціальностей "Стоматологія", "Медицина", "Педіатрія", "Фармація, промислова фармація" галузі знань "Охорона здоров'я", спеціальностей "Право", "Публічне управління та адміністрування", "Міжнародне право", "Міжнародні економічні відносини", "Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії" конкурсний бал для вступу і на контракт, і на бюджет не може бути меншим ніж 150 балів.

Для всіх інших абітурієнтів конкурсний бал для вступу на бюджет на основі повної загальної середньої освіти не може бути меншим ніж 130 балів. Ця вимога не стосуватиметься дітей загиблих військовослужбовців та поліцейських, померлих полонених чи військовослужбовців, визнаних безвісно відсутньою особою.

Як відбуватиметься вступна кампанія у 2025 році / Freepik

Вступ в магістратуру та аспірантуру

Вступ у магістратуру попередньо відбуватиметься на основі результатів ЄВІ, ЄФВВ, фахових іспитів, творчих заліків тощо.

У 2025 році для вступу в аспірантуру потрібні будуть результати єдиного вступного іспиту (ЄВІ). А також – єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) з філософії науки.

Вступити до аспірантури на денну форму навчання можна буде лише за державним замовленням. Для допуску до вступних випробувань у ЗВО (крім вступу до асистентури-стажування) майбутні вступники мають скласти ЄФВВ з філософії науки та ЄВІ з оцінкою за кожний його компонент не менше ніж 150 балів.

У 2025 році передбачили також збереження квот, пільг та пільгових категорій, зокрема для жителів тимчасово окупованих територій. Як відбуватимуться та які бали треба набрати, читайте детально тут.

Продовження реформ у вищій освіті

Реформування мережі вишів. В Україні триває модернізація мережі закладів вищої освіти. У МОН зазначали, що вона передбачає не лише зменшення кількості вишів, а й покращення їхньої якості. Загалом в Україні мають намір сформувати три типи університетів.

• Перший – місто-, регіоноутворювальний інтелектуальний центр з високою складовою дослідницької діяльності.
• Другий – галузеві – регіонально орієнтовані заклади освіти. Наприклад, лісотехнічні, металургійні університети можуть залишитися у певній області, де велика питома вага цієї галузі.
• Третій – так звані liberal arts universities – світоглядні маленькі університети. Наприклад, Український католицький університет, Острозька академія, Київська школа економіки тощо.

Гранти на вищу освіту. У 2025 році Міністерство освіти і науки України продовжить процес надання грантів для вступників до закладів вищої освіти. Цьогоріч, зауважили у МОН, у фокусі уваги буде аграрна сфера. Але планують продовжувати підтримувати здобуття освіти в IT-секторі. Нагадаємо, 2024 року запровадили пілотний проєкт щодо надання грантів для вступників на контрактну форму навчання вишах. Аби отримати грант на 15 тисяч гривень, абітурієнт мав набрати щонайменше 150 балів з двох предметів НМТ. Вступники, які отримали за НМТ понад 170 балів з двох предметів, могли отримати вже 25 тисяч гривень.

Зміна ректорів. У багатьох вишах України має змінитися керівництво. У найближчі півтора-два роки багато ректорів українських університетів покинуть свої посади через закінчення строку їхнього перебування на цих посадах. Нардеп Сергій Бабак заявив, що обмеження двома строками для ректорів запрацювало з 2014 року, і зараз відбувається зміна покоління керівників ЗВО.

Повернення іноземних студентів. МОН також планує після завершення війни повернути в Україну як мінімум 100 тисяч студентів. У відомстві вважають, що треба підвищувати мінімальну вартість навчання на контракті у вишах. Причому поступово і на популярних спеціальностях.

Фінансування вищої освіти. У МОН заявляли, що в Україні мають намір збільшити фінансування для пріоритетних для держави спеціальностей. Зокрема, для навчання лікарів, учителів, психологів, будівельних інженерів та агрономів. У МОН кажуть, що для відбудови країни після Перемоги Україні будуть потрібні також архітектори, фахівці комп'ютерних наук, психологи.

Новації у шкільному світі

Безоплатне харчування. У 2025 році всіх українських учнів забезпечать безкоштовним харчуванням у школах. Кабмін, зокрема, продовжить допомагати організовувати безоплатне гаряче харчування для учнів початкової школи з січня 2025 року місцевим громадам.

Навчальний рік. Цей навчальний рік 2024 – 2025 в українських школах розпочався 2 вересня 2024 року і триватиме офіційно до 30 червня 2025 року. У МОН зазначали, що не у всіх школах навчатимуться до 30 червня, адже деякі можуть завершити навчання раніше, якщо виконають програму.

Посилена безпека. В Україні реалізують програму "Безпечна школа". Йдеться про чергування поліцейських, наявність рамок металошукачів на вході та швидке реагування на будь-які інциденти. Станом на листопад 2024 року в понад 1 тисячі шкіл працюють Офіцери служби безпеки. У 2024/2025 навчальному році максимальна кількість шкіл, які можуть долучитися, – 2000, у 2025-2026 роках – 3000. Приєднатися зможуть ті школи, у яких навчається понад 200 учнів на очній або змішаній формі.

PISA. З 17 березня до 4 травня 2025 року в Україні відбуватиметься основний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Перевірятимуть знання 15-річних підлітків. У фокусі уваги буде природничо-наукова освіта. Традиційно оцінюватимуть і компетентність учнівства в галузі математики та читання.

Закриття частини шкіл. Фінансування малокомплектних шкіл в Україні припинять з 1 вересня. До розрахунку освітньої субвенції з 1 вересня 2025 року будуть включені лише ті школи, у яких навчається щонайменше 45 дітей.

Плани запровадження єдиного курсу історії. У Міносвіти України торік анонсували, що можуть об'єднати історію України та всесвітню історію в один курс. Зокрема, пропонували сформувати загальноосвітній україноцентричний курс історії з позицій викликів сучасності (можливі назви: "Історія: Україна і світ", "Історія України і світу"). Загалом школи можуть обирати інтегровані курси або окреме викладання предметів. Деталі читайтеза посиланням.

Що варто знати учням та вчителям / Freepik

Перекваліфікація вчителів. В Україні також хочуть дещо видозмінити процес перекваліфікації вчителів. У МОН кажуть: один з орієнтирів – гроші, які держава виділяє на підвищення кваліфікації вчителів, мають іти за вчителем. Він натомість сам визначатиме, куди йому йти на перекваліфікацію. До слова, освітяни тепер проходитимуть медогляд по-новому.

Українізація закладів освіти. Недавно нардеп Наталія Піпа зареєструвалазаконопроєкт №12086, який має сприяти більшій українізації закладів освіти. Він передбачає спілкування у закладі освіти у межах освітнього процесу лише українською мовою. Документ очікує на законодавче ухвалення. Детальніше про нього ми писали тут.

Мобілізація та відстрочка

Під мобілізацію в Україні не підпадають педагоги та наукові працівники, що мають науковий ступінь і працюють у закладі освіти щонайменше на 3/4 ставки. А також студенти, які навчаються на денній чи дуальній формі та здобувають професійну, фахову передвищу або вищу освіту. Однак отримати відстрочку від мобілізації в січні 2025 року не зможуть студенти, які навчаються на заочному чи вечірньому відділенні або здобувають другу чи третю вищу освіту.

Виїзд студентів за кордон

2024 року Міносвіти України нарешті дозволило частині студентів-чоловіків перетинати кордон. Вони можуть взяти участь у програмах академічної мобільності для навчання за межами нашої країни. Таку можливість надали студентам віком від 18 до 22 років, які навчаються на бакалавраті або магістратурі медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на один семестр.

У Верховній Раді також запропонували законопроєкт, який дасть можливість безперешкодно перетинати кордон громадянам України віком до 24 років, які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти за денною або дуальною формами навчання в закордонному закладі освіти.