Слабке місце Путіна: як Київ може використати Курську операцію під час переговорів

Про вирішальне і навіть "критичне" значення позиції України в Курській області під час майбутніх переговорів щодо миру діючий держсекретар США Ентоні Блінкен заявив днями після зустрічі з міністром закордонних справ Південної Кореї ЧоТхе Юлом у Сеулі. При цьому очільник Держдепу окремо наголосив, що навіть у разі проведення переговорів Україна все одно потребуватиме "адекватних гарантій безпеки", оскільки Путін не вважатиме, що "гру закінчено". "Його (Путіна — ред.) імперські амбіції залишаються, і те, що він намагатиметься зробити — відпочити, переоснаститися і, врешті-решт, знову атакувати", — підсумував Ентоні Блінкен.

Принагідно зауважимо, що про важливість Курської операції наголошував днями і президент Володимир Зеленський. Зокрема, за словами глави держави, це є "сильним козирем" в усіх переговорах, і не лише з Росією.

Яким чином Україна може використати Курську область під час перемовин з РФ

Наголосивши на тому, що неможливість Росії стримувати ЗСУ на території Курської області наочно продемонструвала усьому світу, що у Путіна не все так добре з військовими потужностями, як він намагається видати, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський у розмові з Фокусом констатував: "Позиції України в Курській області показують, по-перше, вразливість РФ, а по-друге, те, що цю карту можна буде використати у майбутньому в якості одного з важелів тиску на Кремль. Чому цей тиск може бути ефективним? Передусім, тому, що для Путіна принципово важливо, щоб ця територія була деокупована, але військовим шляхом він цієї мети досягти не може. Причому, не може, навіть використовуючи "імпортованих" з Північної Кореї солдат".

Курський чинник, на переконання експерта, може бути достатньо дієвим механізмом для того, "аби всадити Путіна за стіл переговорів". Примітно, що Станілав Желіховський, коментуючи вже згадану заяву Ентоні Блінкена, не виключив певної координації адміністрації Байдена з командою новообраного президента США.

"Дональд Трамп, вочевидь, остаточно зрозумівши, що Путін не воліє сідати за перемовний стіл, в координації з демократичною адміністрацією дав Україні можливості просуватися на території країни-агресорки задля посилень стартових переговорних позицій Києва. Якщо на початок перемовин ЗСУ утримуватимуть даний плацдарм, це може стати основою для певних компромісів в контексті де окупації тих регіонів, які РФ не вписала у свою Конституцію, наприклад, частини Харківської та Миколаївської областей".

А ще, зауважує Станіслав Желіховський, курський фактор можна використати, аби РФ не ставила вимог щодо "цілковитого і остаточного нейтралітету України". "Якщо у команді Трампа припускають паузу у 10-20 років в питанні інтеграції України до НАТО, то в Путіна наполягають, щоб це було нескінченно у часовому вимірі. Гадаю, що зрештою таки буде окреслений якийсь термін, і це для нас теж дуже важливо. Крім того, РФ може, скажімо так, пригальмувати у своїх "стараннях" вставляти палки в колеса європейської інтеграції України, яка в подальшому може стати запорукою нашої безпеки, ставши певною альтернативою Північноатлантичному Альянсу. В будь-якому разі Курщину можна буде використати у якості предмету торгу, адже це дійсно наш козир", — підсумовує експерт.

Обмін територіями в майбутньому: чому важлива Курська операція

Своєю чергою політолог Олексій Якубін у розмові з Фокусом акцентує: "Не виключаю, що фактор Курської області, а, точніше, присутність там ЗСУ, в подальшому може бути використаний для звільнення Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС). Тобто, Київ може ставити питання про обмін критично важливих для себе територій, до яких в перемовному контексті також можна віднести частину Харківщини, де росіяни все ще активно намагаються проникати. Втім, давайте не забувати, що перша частина Курської операції, яка мала місце влітку минулого року, була орієнтована на демонстрацію того, що Україна може проводити успішні наступальні дії. І тоді дії ЗСУ стали своєрідним шоком не лише для РФ, а й для усього світу. Наразі ж цей ефект, скажімо так, дещо притупився".

Зауваживши, що попри нинішні наступальні дії ЗСУ в Курській області, ціна питання для Путіна дещо впала, експерт констатував: "Однією з цілей Путіна було звільнення Курщини до 20 січня, тобто до інавгурації Трампа. З огляду на останні події досягнення такої мети не видається можливим. Трамп в будь-якому разі після інавгурації спробує організувати перемовини, на яких фактор Курщини неодмінно буде присутній, причому далеко не на останніх позиціях".

Чому Курська область вписується в мирну парадигму Трампа

Якщо Путін заради збереження свого іміджу захоче повернути Курський регіон, Україна може зробити, умовно кажучи, певний жест добро волі, вимагаючи натомість відповідних жестів у відповідь, наголошує у розмові з Фокусом політолог Ігор Рейтерович.

"В цьому сенсі Курщина, якщо говорити цинічно, дійсно є предметом для торгів. Звичайно, воно не працює примітивно в плані обміну однієї території на іншу, але з точки зору глобальних процесів, це дійсно має значення. І в світовій історії були випадки використання подібних речей у перемовинах, коли одна сторона відходила з однієї ділянки, друга – з іншої. Тобто, це може бути важелем впливу на РФ з боку України і її партнерів. Плюс – це символічно дуже сильно б’є по Путіну, який вже 5 чи 6 разів називав дати, коли територія Курської області має бути повернута під контроль Росії. Остання така дата — 7 січня. Далі в нього буде 20 січня, але загалом, перебування там ЗСУ такий тривалий час ставить Путіна в не дуже, м’яко кажучи, гарне становище, в тому числі, в очах свого найближчого оточення", — зауважив експерт.

Охарактеризувавши загалом Курську операцію, як психологічний і реалістичний фактор, який може впливати на хід перемовин, політолог резюмував: "Україна може починати з того, що "у нас є що вам запропонувати, а що ви запропонуєте нам?". Така тактика певною мірою вкладається в логіку Трампа. Можливо, він цього не визнаватиме, адже вважає подібні речі ескалацією ситуації, але це якраз логіка угоди: я даю тобі щось і ти мені даєш щось. І в даному випадку Курщина може бути тим "щось", що Україна може запропонувати".

Тим часом, про те, що Курська область Росії може невдовзі стати початком кінця для режиму Путіна, пише TheTelegraph: "Курськ цілком може стати початком кінця для Путіна в 2025 році, як це було для Гітлера 1943-го. Схоже, українські війська завдали справжнього удару росіянам у Курську протягом останніх кількох днів". Характерно, що видання називає Путіна "жахливим воєначальником", який "забув або, найімовірніше, не знає про принципи ведення війни, особливо той, який каже — зміцнюй успіх, а не невдачу".