Територіальні претензії Трампа: що стоїть за заявами про приєднання Канади, Гренландії і Панамського каналу

Одразу після інавгурації Дональда Трампа 20 січня, до Вашингтона планують приїхати міністри закордонних справ Німеччини, Польщі та Франції, а також очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас.

Як пише Politico, мета візиту – продемонструвати європейську єдність. Проте постійні погрози Трампа запровадити мита на експорт з ЄС, не захищати європейські країни-члени НАТО в разі зовнішньої агресії, якщо ті не підвищать свої оборонні видатки до 5% ВВП (хоча самі США витрачають трохи більше 3%), та зазіхання на Канаду, Гренландію та Панамський канал вже серйозно підривають довіру між ЄС і майбутньою Адміністрацією Трампа. А його друга після обрання пресконференція у Мар-а-Лаго у вівторок, 7 січня, підірвала соцмережі й викликала хвилю обурення європейських посадовців.

По-перше, Трамп пригрозив застосувати "економічну силу", щоб об’єднати США та Канаду, додаючи, що буде набагато краще для нацбезпеки "без цієї штучно накресленої лінії" (кордону між США та Канадою – ред.). А після пресконференції у своїх соцмережах Трамп запостив карту, де територія Канади є частиною США.

По-друге, Трамп відмовився виключити можливість застосування військового чи економічного примусу для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, які, за його словами, потрібні для зміцнення економічної і нацбезпеки США.

По-третє, Трамп запропонував перейменувати Мексиканську затоку на "затоку Америки з прекрасним кільцем". На що президентка Мексики Клаудія Шейнбаум, демонструючи карту світу 1607 року, жартома запропонувала назвати частину США "Мексиканською Америкою".

Територіальні претензії Трампа вже встигли охрестити імперіалізмом, а міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що "ЄС не дозволить іншим країнам, ким би вони не були, атакувати свої суверенні кордони". Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, коментуючи відмову Трампа виключити можливість застосування військового чи економічного примусу для встановлення контролю над Гренландією, сказала, що "не може уявити, що до цього дійде".

Але факт залишається фактом: вже протягом кількох місяців Трамп каже про купівлю Гренландії, повернення США контролю над Панамським каналом, і публічно пропонує Канаді стати 51-м американським штатом. Тож, що ж стоїть за цими заявами? Можливо Трамп таким чином підвищує ставки, щоб досягти бажаного? Чи він дійсно впевнений, що може проводити політику територіальної експансії? ТСН.ua шукав відповіді.

Імперіалізм Трампа: зазіхання на Канаду

Публічні територіальні зазіхання Трампа не лише не на жарт збурили західні суспільства, а й вкотре розкололи їх на два табори. Одні вважають, що це така тактика обраного 47-го президента США: максимально підвищити ставки, пропонуючи навіть неможливі й абсурдні речі, щоб зрештою отримати бажане. Інші ж переконують, що світ повертається до "права сили", коли великі країни-потуги з ядерною зброєю починають диктувати свої правила й умови, які доходять аж до територіальних претензій.

"Канада і США - це було б справді щось. Не буде штучно проведеної межі й стане зрозуміло, який це має вигляд, і нацбезпека значно б покращилася. Не забувайте: ми, по суті, захищаємо Канаду", – заявив Дональд Трамп на пресконференції у Мар-а-Лаго у вівторок, 7 січня.

Майже одразу після перемоги на президентських виборах 5 листопада, обраний 47-й президент США почав пропонувати Канаді стати 51-м американським штатом, якщо вона не згодна вирівняти торговельний баланс між країнами. Дійсно, Канада продає в США на $67,9 млрд більше, ніж США експортують до Канади. Левова частка – це автомобілі, які збираються в Канаді й експортуються до США.

"Через торговельний дефіцит ми втрачаємо величезні гроші. Нам не потрібні їхні машини. Ви знаєте, вони роблять 20% наших автомобілів. Нам це не потрібно. Я б краще робив їх у Детройті", - говорив Дональд Трамп, погрожуючи запровадити 25% мита на весь канадський експорт.

Але на першому місці за об’ємом канадського імпорту до США – це сира нафта. Й частина нафтопродуктів переробки на заводах у США потім йде назад до Канади. Тому експертам не зовсім зрозумілі заяви Трампа про запровадження 25% мит на весь канадський експорт, враховуючи ще й обіцянки Трампа збільшити продаж нафти та газу на світових ринках. Зараз, за словами аналітиків, це просто невигідно для американської економіки, хоч Трамп постійно каже, що США субсидують канадську економіку.

"Коментарі обраного президента Трампа демонструють повне нерозуміння того, що робить Канаду сильною країною. Наша економіка сильна. Наші люди сильні. Ми ніколи не відступимо перед загрозами", – заявила міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.

Після скандальної пресконференції Трампа у Мар-а-Лаго, прем’єр Канади Джастін Трюдо, який оголосив про свою відставку, вкотре дописав у соцмережі Х: "Немає жодних шансів, що Канада стане частиною США. Працівники й громади обох наших країн мають переваги від того, що ми є одне для одного найбільшими партнерами у питаннях торгівлі і безпеки". У коментарі до цього допису Ілон Маск, який вклав у передвиборчу кампанію Трампа близько $200 млн, публічно нахамив Джастіну Трюдо, назвавши його "дівчинкою".

Схоже, що Трамп і його команда вже перетнули межу, зазіхаючи на територіальну цілісність сусідньої Канади. І, якщо ще місяць тому в Канаді та на Заході в цілому такі експансіоністські заяви Трампа, Маска та інших не сприймалися серйозно, то зараз все змінилося. Міністр фінансів Канади Домінік Леблан, відповідальний за відносини країни зі США, сказав, що "жарти закінчилися". Разом із тим він вважає, що це спроба Трампа та його команди посіяти хаос, щоб ніхто не зрозумів, що вони насправді робитимуть. Колишній головний радник Трюдо та його давній близький друг Джеральд Баттс теж поділяє цю думку, хоч і додає, що зараз Трамп більш сміливий і впевнений, не маючи жодних обмежень, порівняно з його першим президентським терміном.

Боротьба з Китаєм і Росією: до чого тут Гренландія

У четвер, 9 січня, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен збирає лідерів парламентських партій. Мета зустрічі - вкрай напружена ситуація між Данією, США та Гренландією. Приводом стали останні заяви Трампа на пресконференції у Мар-а-Лаго у вівторок, 7 січня, коли він відмовився виключити застосування військової сили для підпорядкування Гренландії. У цей самий день на острові з "туристичним" візитом побував його син Трамп-молодший, який сам Дональд Трамп прокоментував так: "Я чую, що народ Гренландії – за MAGA (передвиборчий слоган Трампа "Зробимо Америку знову великою" – ред.). Гренландія – чудове місце, і люди там дуже виграють, якби і коли вона стане частиною нашої держави. Зробимо Гренландію великою знову".

Навряд чи візит Трампа-молодшого до Гренландії можна назвати туристичним. Він швидше пропагандистський, бо припав якраз на день пресконференції Дональда Трампа. Як пише Reuters, дехто з місцевих жителів вітали Трампа-молодшого в Гренландії у кепках із написом MAGA. Все це активно підігрівалося відповідними постами в соцмережах самого Трампа та його сина, хоч щоденна гренландська газета Sermitsiaq охарактеризувала візит Трампа-молодшого так: "Теплий, але стриманий прийом".

На все це Метте Фредеріксен відповіла, що "що з точки зору данського уряду, Гренландія належить гренландцям". Хоча міністр закордонних справ країни Ларс Локке Расмуссен зазначив, що Гренландія має право на незалежність (і відповідний референдум – ред.), якщо цього захочуть її жителі. Однак приєднання острова до США, на його думку, вкрай малоймовірне. У середу, 8 січня, наступного дня після скандальної пресконференції Дональда Трампа, прем’єр Гренландії Муте Егеде прибув до Данії. Разом із цим він не приховував свого прагнення до набуття незалежності від Данії, але не переходу від однієї країни до іншої.

Хоч останні заяви Трампа й викликали обурення європейських посадовців, багато хто піддає сумніву справжні намірі обраного 47-го президента США. Адже він вже говорив про можливість купити острів із населенням 57 тис. людей під час свого першого президентського терміну. Метте Фредеріксен не може й уявити, що слова Трампа призведуть до дій – військового втручання США в Гренландію. Західні ЗМІ додають, що військові можливості Данії – союзника США по НАТО - обмежені чотирма інспекційними суднами, літаком спостереження Challenger і патрулями на собачих упряжках. До того ж, за словами Ларса Локке Расмуссена, підвищена стурбованість США безпекою в Арктиці є законною після збільшення активності Росії та Китаю в регіоні, тому Данія відкрита до діалогу зі США щодо більш тісної співпраці, "щоб забезпечити виконання американських амбіцій".

Гренландія багата на кобальт, мідь і нікель. США намагаються зменшити імпорт цих корисних копалин з Китаю та інших країн, де Пекін вкладав багато інвестицій, щоб контролювати відповідні підприємства. А через зміни клімату й глобальне потепління у водах біля Гренландії відкриваються нові судноплавні шляхи, за які також конкурують Китай і Росія. До того ж, США мають свою військову базу на острові. Й це не дивно, адже Гренландія має стратегічне значення для американської армії, зокрема через системи раннього попередження про балістичні ракети, які можуть летіти в бік США, бо найкоротший шлях з Європи до Північної Америки пролягає саме через цей арктичний острів.

"Йому подобається тролити людей. Він робить це досить часто. Але ви знаєте, що суверенітет Гренландії залежить від волі народу Гренландії і, звичайно, Данії", - сказав конгресмен-республіканець від штату Каліфорнія Том МакКлінток. Водночас конгресмен-республіканець Джек Бергман відкритий для ідеї, щоб Гренландія стала частиною США, якщо цього захоче народ Гренландії. Але мова про захоплення не йде: О, чорт забирай, ні".

Панамський канал: і знову інтереси Китаю

Багато хто також наголошує, що всі ці скандальні заяви Трампа насправді свідчать про те, що його слоган "Америка перш за все" насправді не є ізоляціоністським, як багато хто вважав, і що під час другого президентського терміну Трампа США відіграватимуть доволі активну роль на міжнародній арені. До того ж, ще одним популярним передвиборчим лозунгом кампанії Трампа було те, що він перший за десятиліття американський президент, за першої каденції якого не почалося нових війн. Тому багато ЗМІ та експертів зауважують, що застосування сили щодо Гренландії чи Панамського каналу – не те, чого б хотіли республіканські виборці. До того ж, за словами колишнього радника Трампа з нацбезпеки Джона Болтона, "якщо я Володимир Путін чи Сі Цзіньпін - це музика для моїх вух".

Ще наприкінці грудня в коментарі The Washington Post офіційний представник команди Трампа переконував: головне, що об’єднує заяви Трампа щодо Канади, Мексики (Трамп не виключав відправку американських військових до Мексики для боротьби з наркокартелями та нелегальною міграцією, разом із запровадженням 25% мит на імпорт із Мексики, яка є першим торговельним партнером США – ред.), Гренландії та Панами - це протидія Росії та Китаю. Щодо безпосередньо Панамського каналу, Трамп неодноразово заявляв, що Панама "обдирає США", встановлюючи високі ставки на проходження суден, і дозволяє Китаю керувати каналом (як мінімум два порти на вході належать китайським компаніям – ред.).

Багато експертів та аналітиків вже давно попереджають про зростаючий вплив Китаю в Панамському каналі, який є одним із основних маршрутів для перекидання кораблів ВМС США з Атлантики до Тихого океану в разі загострення ситуації, зокрема й навколо Тайваню. Трамп також заявляв, що договір між США та Панамою, який ратифікував Сенат у 1978 році, про передачу Панамського каналу Панамі, його не зупинить. Він невпинно критикував 39-го президента-демократа Джиммі Картера, який помер 29 грудня 2024 року у віці 100 років (прощання з ним у США ще триває, як і оголошена 30-денна жалоба – ред.), за передачу Панамського каналу Панамі.

31 грудня 2024 року Панама відзначила 25 років контролю над Панамським каналом – головними воротами з Тихого до Атлантичного океану – на який припадає 5% світової торгівлі. Відкритий у 1914 році, Панамський канал називають одним із інженерних чудес світу або міжокеанським ліфтом. Збудували його США, витративши близько $11,6 млрд (в еквіваленті на сьогодні – ред.). Щорічно до бюджету Панами проходження суден через Панамський канал приносить біля $4 млрд. Але найбільше його значення – геополітичне. І Китай дійсно має вплив на канал, бо є другим за величиною його користувачем після США.

За словами президента Панами Хосе Рауля Муліно, заяви Трампа – це нісенітниця.В міністр закордонних справ країни Хав'єр Мартінес-Ача додав, що суверенітет каналу не підлягає обговоренню, а "єдині руки, що керують каналом, - панамські, й так буде й надалі".

CNN пише, що навряд чи Трамп отримає те, чого хоче від Канади, Панами чи Гренландії, а його стратегія може бути спрямована на отримання кращих угод для США. Наприклад - знижки для американських суден, що проходять Панамським каналом. Чи більший доступ до рідкоземельних мінералів у Гренландії та нових морських шляхів біля Гренландії, які формуються внаслідок танення полярного льоду. Чи нова більш вигідна США торговельна угода з Канадою.