Закон з «сюрпризом»: Рада скасувала Господарський кодекс і відміряла держпідприємствам три роки

У четвер, 9 січня Верховна Рада відзначилась прийняттям кількох законопроєктів, які спричинили неабиякий резонанс.

Несподівано підтримано проєкт депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка про створення Київського міського окружного адміністративного суду фактично на заміну скандальному Окружному адміністративному суду Києва. Він проголосований лише в першому читанні. А от законопроєкт № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» авторства кількох десятків депутатів на чолі з головою парламенту Русланом Стефанчуком «освячений» у цілому. Це спровокувало обурення як серед опозиції, так і серед громадських організацій. Що ж не так зі скандальним законопроєктом, що був зареєстрований у Верховній Раді ще у 2021 році, але до фінального голосування дійшов тільки зараз?

Держава вмиває руки

Заявлена мета законопроєкту – змінити форму правового статусу державних та комунальних підприємств та перетворити їх у звичайні господарські товариства (акціонерні та товариства з обмеженою відповідальністю). Автори ініціативи посилаються на принципи корпоративного управління на підприємствах державної форми власності, визначені Організацією економічного співробітництва та розвитку ще у 2015 році. Вони полягають у тому, що організаційно-правової форми діяльності юридичних осіб, що контролюються державою, треба спростити та стандартизувати. Держава має дозволити своїм підприємствам бути повністю автономними в їхній операційній діяльності та утримуватися від втручання в їхнє управління, в роботу наглядових рад тощо.

Планується позбавитися таких атавізмів як «господарське відання» та «оперативне управління»: їх замінять на більш звичні для комерційних відносин оренду, управління та передачу у власність. На поступову адаптацію статутів та внутрішніх положень підприємств до вимог закону передбачений перехідний період у три роки – тобто у 2028 році гіпотетично процес має бути завершено. Така теорія.

Ще одним наслідком прийняття законопроєкту є втрата чинності застарілим Господарським кодексом, який суперечить іншим нормативно-правовим актам та сучасним загальним засадам цивільного законодавства. Зміни, передбачені законопроєктом, будуть вноситися до Цивільного кодексу.

Хто був проти

Противники законопроєкту лякають тим, що він може мати катастрофічні наслідки для державної та комунальної власності.

Нардепка від «Євросолідарності» Ірина Геращенко назвала законопроєкт «ударом по стабільності як громад, так і воюючої держави». Вона вважає, що автори ухваленого закону не прорахували можливі ризики для громад від передачі комунальних підприємств приватникам в період воєнного стану. А тотальна приватизація, на її думку, може призвести до втрати державою контролю над стратегічними підприємствами.

«Законопроєкт може фактично призвести до наймасштабнішого за період незалежності України перерозподілу державної власності позаприватизаційним способом», – б’є на сполох депутатка.

Застереження щодо прийняття 6013 висловлювалися давно. Ще у жовтні минулого року судді господарських судів у своєму листі на адресу Стефанчука та голів профільних комітетів Ради зазначали, що реорганізація держпідприємств у господарські товариства створює ризики втрати державою контролю за підприємствами, приватизація яких заборонена. А  Асоціація міст України попередила, що вимога про реорганізацію всіх підприємств комунальної власності в господарські товариства може зупинити роботу критичної інфраструктури – лікарень, шкіл і надавачів житлово-комунальних послуг.

Незадоволені законопроєктом і фермери. Голова Всеукраїнського конгресу фермерів, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник вважає, що прийняття проєкту поставить під загрозу існування фермерства з його сімейним типом організації та ще більше загострить проблему рейдерства в аграрній галузі. У день прийняття законопроєкту Слободянюк додав, що спікер банально не дотримав слова перед асоціаціями органів місцевого самоврядування, яким обіцяв ще час, аби фіналізувати пропозиції до проєкту, але поспішив винести його до зали.

Про небезпеку прийнятих сьогодні парламентом змін казав і Фонд держмайна, який бачить загрозу зменшення надходжень до держбюджету за чинними договорами оренди майна держпідприємств.

Утім, головний провайдер резонансного законопроєкту Руслан Стефанчук усі ці фобії відмітає і запевняє: ініціатива жодним чином не спрямована на скасування спеціального законодавства у сфері ведення господарської діяльності, а лише скасовує старий, «совковий» Господарський кодекс, що був прийнятий у 2003 році і станом на сьогодні перетворився на вихолощений нормативно-правовий акт. Господарські суди та суди господарської юрисдикції при цьому ніхто ліквідувати не збирається.

Спікер додає, що документ пройшов обговорення на платформі Конгресу місцевої та регіональної влади за президента за участю понад 400 представників та спрямований на приведення українського законодавства до стандартів ЄС та виконання програми Ukraine Facility.

Стефанчука підтримав гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський, який розписав, як його компанія після перетворення в акціонерне товариство перетворилася на підприємство нового типу та передав поцілунки тим «совкам», які хочуть законсервувати старий стан речей.

Прогнозовано розхвалили прийняття законопроєкту «слуги народу». Голова міжнародного комітету Ради Олександр Мережко похвалив поховання «юридичної радянщини» та пафосно заявив, що ліквідація Господарського кодексу «увійде в історію держави і права України як важливий крок на шляху до Європи».

Підступна правка

Уже на етапі підготовки до другого читання до й так неоднозначного документа закралася ще одна скандальна норма. Як часто буває, перед голосуванням за основу до законопроєктів тишком-нишком прослизають правки, які нібито мають до них дуже віддалене відношення. Так сталося і цього разу: з легкої руки нардепа Олексій Мовчана в законопроєкті з’явилася правка щодо тимчасового звільнення виконавців державних контрактів з оборонних закупівель від обов’язку сплати штрафу у разі затримок поставок зброї. Ця норма перекочувала сюди з іншого законопроєкту – №12202 «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо захисту вітчизняного оборонно-промислового комплексу», за який Рада ще не голосувала. Її ініціатори пояснюють таке звільнення від штрафів необхідністю зниження навантаження на оборонні підприємства та зменшення ризиків затримок у постачанні оборонної продукції.

Опозиція швидко помітила цю «зраду» й здійняла галас. «Вони забрали штрафи за недоброякісне постачання зброї і снарядів та мін з недобросовісних постачальників! Уявіть собі це скотство! – обурилась все та ж Ірина Геращенко. – Узаконили неякісні міни і снаряди, підтримали корупціонерів, а не ЗСУ».

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін одним з перших звернув увагу, що «слуги» знищують механізм, за яким наразі на постачальників накладається штраф у розмірі 7% від вартості контракту у разі затримання поставок зброї на фронт та невирішення цієї проблеми у 30-денний термін. «Ці зміни «слуги» просувають в інтересах, наприклад, «Спецтенхоекспорту», який не поставив зброї на 6 млрд. Або «Львівського арсеналу», на який з Міноборони вивели 1,5 млрд, а боєприпаси так і не поставили», – зробив висновок активіст.

У «Слузі народу» швидко звинуватили Шабуніна в маніпуляціях. Нардепка Галина Янченко, яка просуває законопроєкт №12202, пояснила, що насправді йдеться про скасування нині існуючого потрійного штрафу за одне порушення.

Янченко зауважила, що наразі за порушення строків поставки існує одночасно три штрафи:

1. 7% – разовий штраф за місяць просрочки,
2. 3% – щомісяця плата за користування грошима,
3. 3% – щомісячна пеня, а саме 0,1% за кожен день прострочки.

Відтепер всі ці штрафи планується замінити на єдиний – прогресивну пеню, яка складає 3% за кожен місяць прострочки. Янченко зауважує, що в умовах, коли прибуток виробників української зброї обмежений в середньому 5-7%, сума штрафів за перший же місяць затримки (13%) вдвічі перевищує дозволений державою прибуток. За таких умов виробники української зброї будуть змушені працювати собі у збиток і фактично згорнуть роботу. Також Янченко звернула увагу, що за поставку неякісних товарів передбачені окремі види штрафів, а за непоставку – взагалі кримінальне провадження.

Опозиція вже пообіцяла зареєструвати постанови, які заблокують остаточне прийняття резонансного законопроєкту. Утім, практика показує, що такі перепони за бажання долаються швидко. Тоді слово буде за президентом, який часом використовує тактику гальмування неоднозначно сприйнятих суспільством законопроєктів на етапі підпису: і вето не накладає, і не рухає документ далі.

Павло Вуєць, «Главком»