Екологи про витік російського мазуту у Чорному морі: Загиблих дельфінів вже до сотні, а птахів не врятувати

Мазут із затонулих 15 грудня 2024 року російських танкерів продовжує накривати береги Криму. Раз на кілька годин хвилі викидають чергові згустки нафтопродукту на узбережжя. Частина цієї пекельної суміші осідає на дні, звідки спливе після підвищення температури.

Місце, де сталася аварія, розташоване на перетині міграційних шляхів дельфінів та перелітних птахів і течій, що з'єднують Азовське і Чорне моря.

Фактично маємо такий собі регіональний апокаліпсис, наслідки якого складно навіть усвідомити.

Про ризики і небезпеки цієї катастрофи Коротко про розповіли екологи.

Чотири джерела витоку мазуту

- Витоки сталися біля Керченської протоки - ця зона найбільш вразлива, з точки зору небезпеки для китоподібних і дельфінів, - пояснює експерт Національного екологічного центру України і голова ГО «Зелений лист» Владислав Балінський. – Протока важлива для міграції цих тварин, вона зв’язує між собою два величезних басейни Чорного та Азовського морів. Є дані вже про майже сотні загиблих дельфінів. Здебільшого це азовки - вони маленькі за розмірами, постійно мігрують через Керченську протоку. Афаліни і білобочки теж можуть там бувати.

Два затонулих російські судна «Волгонєфть 212» і «Волгонєфть 239» могли перевозити близько 9 тисяч тонн мазуту – це величезна кількість. І вже були приклади подібних аварій. У 2011 році теж ж з судна класу «Волгонєфть» було зафіксовано розлив нафти. Але тоді погодні умови були такі, що більша частина нафтопродуктів потрапила у Таманську затоку, яка перетворилась на своєрідний відстійник для нафтопродуктів. Такого масштабного розповсюдження, як зараз, тоді не спостерігалося.

- Зараз же судно «Волгонєфть 212» розкололось навпіл і затонуло десь в 6 км від гирла Керченської протоки. Навпіл було розламано і «Волгонєфть 239». Тому ми маємо не одне, а як мінімум чотири джерела розповсюдження нафтопродуктів, - каже Владислав Балінський.

Окрім того, сильний південний вітер в перші години після аварії задував нафтопродукти у Керченську протоку. Потім він змінив свій напрямок у напрямку Анапи – тож мазут у вигляді плям швидко розповзся від початку Таманського півострова і аж до Анапи. Все це узбережжя уражене нафтопродуктами.

За словами еколога Євгена Хлобистова, розмір плям мазуту у Чорному морі нестабільний через майже постійні шторми у цій частині моря. І саме шторми  розповсюджують залишки мазуту по акваторії.

- У перші дні після аварії постраждало узбережжя Чорного моря в межах міста Анапа та інших пляжів Краснодарського краю, далі пляма мандрувала за напрямком течій західного напряму, тобто до Криму. Нині пляма спостерігається поблизу Севастополя, є дані, що мазут помітили вже поблизу Євпаторії. Мазут переміщується з водою, і якби не шторми, він би повільно опускався на дно, але так він мандрує в потоках води, утворюючи згустки, а при перемішуванні з піском утворює суміш, яку неможливо потім розділити, - говорить Євген Хлобистов.

Ризики для Одеси, Румунії та Болгарії

- Мазут плавиться при температурі від 20 до 45 °C. Відповідно, якщо температура нижче, то він густішає, якщо вище – стає рідкішим, - пояснює Хлобистов. - У цієї марки, найімовірніше, температура плавлення близько 25 °C. Для перевезення такого мазуту використовують танкери. Щоб мазут залишався рідиною, ці танкери його підігрівають. Саме тому у перші години після аварії більша частина мазуту була на поверхні, це була рідина, яка мала плавучі якості. Потім мазут охолоджувався, і великі плями поступово потрапляли на дно або в товщу води.

Окрім напрямку вітру, на розповсюдження нафтопродукту впливає ще й берегова течія, вектор якої направлений проти часової стрілки.

- Це в напрямку від Керченської до Одеської затоки, і в напрямку Румунії та Болгарії. Саме тому так швидко були зафіксовані плями західніше Севастополя. Це свідчить про те, що далі мазут розповсюджувався за течією, - зазначає Євген Хлобистов.

В чому загроза?

- Будь-яка олія формує плівку на поверхні води товщиною в одну молекулу. Якщо дати цій олії вільно розтікатись, тоді величезний об’єм здатен вразити дуже велику територію. Окрім того, для водного середовища це повністю змінює кисневий режим. Доступ кисню до нижчих слоїв ускладнюється. Крім того, на поверхні води знаходяться водоплавні птахи, - говорить Владислав Балінський.

Зараз дуже велика кількість птахів знаходяться в акваторії вздовж берегової лінії. Тому саме вони опинились у зоні ураження. І, на жаль, їм вже нічим не допомогти.

- Рятування постраждалих птахів не є ефективним засобом. Люди можуть врятувати декілька екземплярів, та більшість загине через неможливість самоочищення від мазуту, - говорить Євген Хлобистов.

Звісно, росіяни кинулись рятувати постраждалих птахів і вже заявляють про те, що відмили близько 8 тисяч. Але світова практика така, що шанс на виживання у птахів складає менше 10%. Тому те, що росіяни зараз масово «відмивають птахів», є нічим іншим, як черговою маніпуляцією з метою створення картинки. Реальної користі тваринам це вже не приносить.

Вплив на флору і фауну триватиме десятиліттями

- Плями вже спостерігались західніше узбережжя Севастополя. І це вже половина шляху до Одеського узбережжя. Зараз ці плями розповсюджуються за допомогою течій. А потім, з підвищенням температури, вони можуть спливати у вигляді плівки, що є дуже і дуже небезпечним. Стосовно часу та впливу на морське середовище – мазут найважчий за наслідками і тривалістю, - пояснює Владислав Балінський. - У випадку, коли мазуту багато, - йдеться навіть не про роки, а про десятиліття. Мазут може довго знаходитись на дні, але коли вода там прогріється до 25 °С, спливає і мігрує, у цьому разі вздовж Кримського узбережжя і т. д.

Наразі неможливо встановити навіть вартість заподіяної шкоди.

- Ми не маємо доступу до об'єктивної інформації про кількість і якість нафтопродуктів, ми не знаємо, яка кількість і за який час потрапила до акваторії Керченської протоки, у нас немає можливості здійснювати спостереження в акваторії Чорного моря, російська сторона не зверталась і не планує звертатися до міжнародних екологічних організацій, тобто вся інформація є або упередженою, або недостовірною, - резюмує Євген Хлобистов.