Геополітичні ігри Трампа – до чого тут Китай та Росія?

Заяви обраного президента Дональда Трампа про можливе приєднання до США Канади, Гренландії та Панами можуть свідчити про зміну пріоритетів геополітики провідних світових країн. Журналіст Коротко про розбирався, де перетинаються інтереси провідних країн і як це загалом вплине на світову політику.

Змагання за нові регіони

Заявляючи про бажання взяти під контроль Канаду, Гренландію та Панамський канал, Трамп не виключив застосування військової сили або економічного тиску. Як зазначає The Wall Street Journal, це стане різким відходом від політики, яку американські президенти вели протягом кількох десятиліть.

Але чому це так? Екскерівник апарату Ради національної безпеки Білого дому при Трампі Александр Грей стверджує, що такими заявами Трамп намагається «підсилити увагу до зовнішніх кордонів Західної півкулі та захистити їх від конкурентів з-поміж великих держав».

Конгресмен Майк Волтц, майбутній радник Трампа з питань нацбезпеки, пояснив, чому взяття під контроль Гренландії є важливим моментом.

"У вас є Росія, яка намагається стати королем Арктики, маючи 60 з лишком криголамів, деякі з яких - ядерні. У нас їх два, і один щойно загорівся", - сказав Волтц. Крім того, він додав, що "йдеться про корисні копалини та природні ресурси". "Зараз, коли полярні крижані шапки тануть, китайці залучають криголами і просуваються туди ж. Також це нафта і газ. Це наша національна безпека", - зазначив Волтц.

У перехідній команді Трампа зазначили, що стратегія протистояння Росії та Китаю є сполучною ниткою всіх висловлювань Трампа про Канаду, Мексику, Гренландію та Панаму. «Це не випадковість. У всьому цьому є мета, і Трамп знає, як використати важелі влади», - заявили там.

Заморожені арктичні активи

Справді, Китай та Росія мають свої види на Арктику. У Кремлі вже заявили, що Арктика – це зона національних інтересів Росії. Особливо процеси прискорилися після анексії Криму у 2014 році. З 2015 року РФ регулярно проводить військові навчання та розвиває свою інфраструктуру в регіоні. Було навіть створено окремий арктичний рід військ.

Росія висунула свої претензії на контроль в Арктиці, що суперечить чинним нормам міжнародного морського права. З цією метою Кремль стягує війська в регіон, і зараз РФ перевершує інші країни за кількістю підводних човнів і військових баз, розміщених в Арктиці.

Незважаючи на те що Китай прямо не межує з арктичною зоною, Пекін також висуває свої претензії.

Ключовий пункт китайської північної стратегії – Китай є «державою, близькою до Арктики». У стратегії Пекін розглядається як відповідальний глобальний суб'єкт, що грає особливу роль у підтримці екологічної стійкості Арктичної зони та полегшенні доступу до глобальних загальних ресурсів (насамперед вуглеводнів і рибних багатств), що належать усім, а не тільки державам Арктичного регіону. Особливий інтерес для Китаю на Крайній Півночі представляють ресурси, глобальна диверсифікація судноплавства «Полярним шовковим шляхом» та стратегічна доступність регіону для китайських військових.

Китай вже збудував арктичну дослідницьку станцію Хуанхе, зміцнивши китайську присутність у регіоні. Крім того, криголам «Сюе Лонг 2», перший китайський криголам, веде численні арктичні дослідні експедиції. Відносини Китаю зі Сполученими Штатами також розглядаються з точки зору концепції безпеки в Арктиці.

Панамсько-канадське питання з передісторією

Трамп багато апелює до військових інтересів США. Але його намір отримати Панамський канал вважають «хитрощами», спрямованими на те, щоб знизити ціни для американських суден, що проходять через Панаму. Нагадаємо, що Панамський канал, що сполучає Тихий та Атлантичний океани, належав колись США, але остаточно був відданий Панамі у 1999 році.

Старший науковий співробітник Фонду «Спадщина» Брент Седлер заявив, що побоювання США щодо безпечного доступу до цього життєво важливого водного шляху обґрунтовані. "Зрештою, ні для кого не секрет, що Китай контролює порти на обох кінцях каналу", - сказав Седлер. Дочірня компанія Hutchison Holdings, що базується в Гонконгу, вже давно керує двома портами, розташованими на Карибському і Тихоокеанському входах у канал у Панамі. Тому колишній член Палати представників Метт Гаетс заявив, що «ми не забираємо канал у Панами. Ми забираємо його у Китаю».

А обіцянка Трампа взяти під контроль Канаду - це спосіб здобути важелі впливу перед торговими переговорами з Оттавою. Примітно, що США вже намагалися зайняти Канаду. Це було однією з причин англо-американської війни, що сталася в 1812 році. Тоді президент Томас Джефферсон закликав до "звільнення канадців від британського ярма". Його наступник Джеймс Медісон разом із конгресом 18 червня 1812 року оголосили війну Англії. Тоді здобути Канаду не вдалося, але американські солдати спалили місто Йорк, сьогодні це Торонто. У відповідь англійці спалили Вашингтон.

Але Канада - це одна з найрозвиненіших країн світу, входить до G7, член НАТО. Соціальна політика в Канаді розвиненіша, ніж у США, і найголовніше - існує канадська ідентичність.

Думка експертів

Дмитро Чекалкін, експерт-міжнародник:

- Безперечно, у цих точках, а особливо в Арктиці та Панамі є величезний інтерес Росії та Китаю. Тут вони прямо конфліктують із інтересами США. Це Північний водний транспортний шлях, а Панама – короткий шлях перевалки китайських товарів. Але заявляючи про свій намір приєднати ці країни, Трамп відкриває «скриньку Пандори» і дає величезні козирі Путіну та Сі Цзіньпіну у вигляді підтвердження американського загарбницького імперіалізму. Якщо раніше американці, проводячи військові операції в інших країнах, не прагнули приєднувати їх до себе, то тепер Трамп порушив це табу. Тепер російський та китайський диктатори скажуть: якщо США можна захоплювати інші країни та приєднувати їх до себе, то чому нам не можна? А тим більше що Трамп висуває претензії на територію Канади, і цим руйнує євроатлантичну єдність. Ця країна - член НАТО, і виходить, що Америка тепер претендує на землі свого союзника. А це вже неможливо. Ну хочете ви створити військову базу в тій же Гренландії - створюйте, але навіщо її захоплювати?

Тарас Загородній, політтехнолог:

- У цих країнах пересікаються інтереси США, Китаю та Росії. Гренландія - це ворота в Арктику. Панамський канал – стратегічний шлях, яким можна перекидати військові кораблі з Атлантичного океану в Тихий і навпаки. Китай зараз активно заходить до Канади, створюючи там свої підприємства. Загалом Трамп намагається реалізувати «доктрину Монро», згідно з якою вся Західна півкуля має бути під контролем США. Раніше американські президенти заплющували на це очі, Трамп – не хоче. Настав час чітких розрахунків – хто кому скільки і за що винен. Новий американський президент каже навіть своїм союзникам: все, одностороннє використання Америки – закінчилося. Кожен має платити за своїми рахунками та дотримуватися лише своїх національних інтересів.