Іноді вони закриваються: як в Україні було встановлено рекорд ліквідацій приватних підприємств

У 2024 році в Україні було зафіксовано 5-річний рекорд із закриття приватних підприємців.

Аналітична платформа YouControl представила інфографіку на основі відкритих даних. Але давайте поговоримо не стільки про те, що в ній зазначено, скільки про те, що залишилося за кадром сухих цифр. Говоритиму прямо, без сопель.

Отже, за 2024 рік 210 тисяч осіб подали заяву на закриття своєї бізнес-діяльності. Це, безсумнівно, рекорд. Але справедливо відразу ж застерегти, що нововідкритих більше — майже 285 000. Диявол завжди ховається в деталях.

Гендерне питання.

Закриваються найчастіше чоловіки — 51% від усіх заявок, а відкриваються, навпаки, жінки — 61%. Причин такого розподілу кілька. Звісно, основною причиною є те, що слабо сказати в прямому ефірі телемарафону. Чоловіки побоюються санкцій з боку держави за ухилення від мобілізації.

Держава так багато зробила для цифровізації мобілізації, що породила страх перебування під ковпаком. Почалося все з того, що ухвалили новий закон про мобілізацію, і з кожної праски "експерти" голосили, як зараз почнуть забирати майно і блокувати рахунки за неявку до військкомату. Саме тоді фіксувався сплеск нових чоловіків, які виїхали за кордон (будь-якими способами). Саме тоді було аномальне зростання укладення нотаріальних угод договорів дарування нерухомості. Саме тоді збільшилася кількість жінок-власниць авто. Чоловіки переоформляли майно із себе на своїх близьких жінок. ФОП переоформити не можна, тому його закривали.

Друга причина, яку я весь рік спостерігав за своїми клієнтами, які виїхали за кордон — остаточне рішення про припинення взаємозв'язку. Розумієте, виїхати вони виїхали, але проводили фінансові операції через український ФОП. Це була, якщо хочете, пуповина, що з'єднувала їх із рідною землею. Але потім повідомлення про блокування рахунків, відмова в продовженні паспортів через консульства наклалися на те, що часто в новинних зведеннях їх іменували не інакше, як ухилянтами. Ну що ж, ухилянт для рідної країни — скарб для бюджету іншої.

На моїх очах відбувався моральний перелом: від думок коли-небудь повернутися — до рішучої дії про повну легалізацію за кордоном. Плювати, що в Україні податок лише 5%. Було дві хвилі ухвалення доленосного рішення: перша — початок 2024 року (Закон про мобілізацію), друга — останній квартал (Закон про підвищення податків і припинення дії пільг воєнного періоду). Тут я змушений випередити коментарі (але ви їх все одно напишете), питання було не в тому, що підняли податок на 1% і ЄСВ тепер обов'язковий. Для людей у стані морального вибору це рішення про підвищення податків було такою собі останньою краплею.

Важлива деталь — донати від українців за кордоном теж упали. Як сказав мені один із моїх співрозмовників, "раз держава забила на мене, значить, я теж заб'ю на неї".

Третя причина. Кількість закритих ІТ-фопів зросла на 29%, як порівняти з попереднім роком, і була вдвічі більшою, ніж 2021 року. Іноземні компанії не заводять (або вкрай неохоче) нові контракти в Україну. Для них — це тупо ризики, що угоду буде зірвано у зв'язку з мобілізацією співробітників. Чи для когось секрет, що переважна більшість айтішників — чоловіки? У зв'язку з цим відбувається ніде не афішоване масове переселення айті-кадрів через державний кордон. Їхні колишні українські наймачі весь 2023 рік відкривали офіси в європейських країнах. У 2024 році потихеньку перевезли ключових співробітників. Дисклеймер — методи, явки, паролі не знаю. Ми всі приблизно здогадуємося, як це було зроблено.

Не хочеться вводити застереження про необхідність мобілізації, і воно в нашій зараз домінантній манері спілкування буде нескінченним, але все ж таки. Відсутність прогнозованих правил гри породила ситуацію стратегічної невизначеності, що підштовхує людей мати з державою якомога менше точок дотику. Саме відсутність алгоритму, що приводить до точних результатів. На практиці, довірившись державній методичці, люди найчастіше отримували/отримують лише зобов'язання, що обтяжують.

Для повноти аналізу потрібно розглянути зростання нових ФОП і його "жіночий" характер. Усі роботодавці зобов'язані звітувати в центри мобілізації про своїх штатних співробітників. Тому компанії часто вдаються до хитрощів, коли оформляють співробітника приватним підприємцем, а не штатним. Тоді й звіт подавати не потрібно.

Західні донори виділяють великі гранти, спрямовані насамперед на жінок, зокрема стимулюючи їх відкривати власну справу. Погодьтеся, що стартувати в бізнесі, коли тобі вже оплатять частину обладнання, приємніше.

Усі думають, що бізнес — це насамперед про гроші. А насправді, бізнес насамперед — про управління ризиками. Перед нами картина маслом.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело