Рада зобов’язала держкомпанії показати звітність, яку дозволили не публікувати з 2022 року

«Верховна Рада ухвалила важливе рішення, яким зобовʼязала державні компанії оприлюднити фінансову звітність (річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом та звітами про управління та про платежі на користь держави) за весь час неоприлюднення», - йдеться в повідомленні.

Згідно з законом, така звітність має бути викладена протягом шести місяців з дня введення його в дію.

Зміни стосуються державних компаній, зокрема господарських товариств, більше 50% акцій яких прямо або опосередковано належать державі, і не чіпають інших юридичних осіб. Також у цілях національної безпеки у період дії воєнного стану не будуть оприлюднювати фінансову звітність державні компанії військово-промислового комплексу.

Хлапук нагадав, що з початку повномасштабного вторгнення для того, щоб спростити діяльність держкомпаній в умовах невизначеності перших місяців 2022 року, парламент дозволив не оприлюднювати фінансову звітність протягом усього періоду воєнного стану.

«Аналіз практики застосування такої норми за майже три роки існування показав її недоцільність. Окремі держкомпанії зловживали цим правом, що призвело до значного зниження прозорості їхньої діяльності», - зауважив депутат.

Крім того, передбачається, що уся фінансова звітність буде оприлюднюватись у базі даних електронної звітності суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Це дасть можливість не тільки бачити показники окремих компаній, але й порівнювати їх та відслідковувати динаміку змін.

Як повідомлялося, Верховна Рада 9 січня 2025 року ухвалилаЗакон про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (реєстр. №6013), який визнає Господарський кодекс таким, що втратив чинність.

Зміни, передбачені ним, спрямовані на удосконалення корпоративного управління в юридичних особах, заснованих на державній і комунальній власності, на підвищення інвестиційної привабливості країни, запровадження ефективних механізмів контролю за використанням об’єктів державної та комунальної власності, а також на усунення суперечностей між Цивільним кодексом України та актами спеціального законодавства.