Виділення землі під забудову: нові правила та вимоги

Громадам заборонили використовувати для планування своїх територій і, зокрема, для зміни цільового призначення земельних ділянок і виділення їх під забудову детальні плани територій (ДПТ).

Відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку, що означатиме припинення хаотичної забудови і різних видів земельного рейдерства, повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Це має покласти оборудкам окремих будівельних компаній з місцевою владою.

Шуляк пояснила, що понад половина українських міст не має актуального генерального плану – стратегічного документу розвитку будь-якого населеного пункту. Навіть столиця – не виключення, а генплан Києва був ухвалений ще у 2002 році. Але законодавство дозволяло уточнювати генплан детальними планами території (ДПТ). При цьому, межа допустимого "уточнення" законодавчо визначена не була – як для Києва, так і для інших населених пунктів.

"Цим користувались недобросовісні забудовники, які у зговорі з місцевою владою проштовхували ДПТ, які "уточнювали" генплан так, що прямо суперечили йому. У подальшому, саме на підставі таких ДПТ визначалось цільове призначення земельних ділянок, які відводились під забудову та отримувались відповідні дозвільні документи. Як наслідок – постійна авральна боротьба з хаотичними забудовами, перевантаженими автошляхами, комунальними колапсами і т.д", – підкреслила нардеп.

Вона зауважила, що новий документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку.

"І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки", – пояснила Шуляк.

Комплексний план ділить територію громади на функціональні зони – житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який на його думку є найбільш перспективним.