Україна й Польща обмінялися списками місць для ексгумації

Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків жертв історичних конфліктів. Про це повідомив заступник міністра культури України з питань євроінтеграції Андрій Наджос у коментарі агентству PAP.

Наджос, який з українського боку очолює польсько-українську робочу групу з історичних питань, запевнив у суботу агентство у своїх позитивних намірах вирішити суперечки, пов’язані з темою ексгумацій.

«Ми зробили дуже важливий перший крок: ми обмінялися запитами від польської сторони на проведення робіт на українській території, а польська сторона отримала від нас запити на проведення наших робіт на польській території. Зараз ми аналізуємо ці запити і збираємо документи, щоб за згодою обох сторін приймати позитивні рішення і публічно коментувати результати такої роботи», – зазначив він.

Інший український посадовець на правах анонімності повідомив агентству, що Україна дала дозвіл на пошук останків на місці, де у 2023 році були виявлені польські поховання. В Україні, згідно з українським законодавством, надано дозвіл на ексгумацію останків, знайдених під час пошукових робіт у 2023 році, сказав співрозмовник агентству.

Однак посадовець не назвав місце, де були знайдені останки поляків. Та у 2023 році тодішній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький відвідав Пужники на території Тернопільської області, де польські та українські фахівці знайшли поховання, куди в 1945 році були складені тіла вбитих селян.

За словами співрозмовника агентства, «питання відновлення імен українців (членів Української повстанської армії) на надгробку на горі Монастир (на польській території) залишається відкритим».

Зазначається, що дозволи на пошук та ексгумацію в Україні видаватимуться окремо на кожне місце поховання.

«Є українське законодавство, згідно з яким дозволи видаються і будуть видаватися на проведення робіт на конкретних об'єктах після розгляду належним чином оформлених, необхідних документів компаніями, які мають право на проведення відповідних робіт», – повідомив він.

До слова, у грудні минулого року Варшава та Київ досягли «очевидно прогресу» у питаннях історичних розбіжностей між двома країнами. Про це заявляв прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Як зазначив політик, поляки ще чекають на рішення про ексгумацію, але також розуміють ситуацію. «Історія ніколи не була легкою, але вона точно не може нас розділити й точно не розділить», – заявив він.

Прем'єр не дав відповіді на питання, коли Варшава відновить українські могили на території Польщі, зруйновані вандалами, та чи матиме країна інші вимоги до України, щоб історичні питання не перешкоджали майбутньому двох держав.

27 листопада, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. Найближчим часом Польща та Україна розпочнуть роботу спільної робочої групи під егідою міністерств культури обох країн з метою проведення предметної роботи та досягнення згоди між сторонами. Речник МЗС Павел Вронський додав, що ексгумація може розпочатися навесні 2025 року.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав домовленість «запорукою повного примирення наших народів, такого необхідного в цей драматичний момент нашої спільної історії». 

До слова, Український інститут національної пам’яті (УІНП) повідомив про намір додати до плану роботи на 2025 рік пошукові заходи в Рівненській області, що могли б відповісти на запити польських громадян щодо пошуку та ексгумації останків їхніх родичів.

Як відомо, Волинська трагедія залишається одним із найскладніших питань у відносинах між Україною та Польщею. Погляди обох країн на причини, відповідальність і кількість загиблих з обох сторін різняться, особливо в оцінці числа польських і українських жертв та обвинувачень проти УПА з боку Польщі за масові вбивства поляків на Волині.

У 2017 році УІНП запровадив мораторій на ексгумацію тіл, що вважалося відповіддю на бездіяльність польської влади в захисті українських поховань у Польщі.

Після обрання Володимира Зеленського президентом у 2019 році заборону зняли, і польські дослідники змогли розпочати деякі роботи в Україні. У відповідь Польща відновила зруйнований вандалами пам’ятник українським воїнам у Монастирі, проте не відтворила імена загиблих.