Зеленський проти Трампа: головні розбіжності президентів по завершенню війни в Україні

Ввечері, 7 січня, новообраний президент США Дональд Трамп, виступаючи з промовою, заявив про свої сподівання завершити війну в Україні за пів року. Пізніше, стало відомо нібито про підготовку зустрічі Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним. Але конкретної дати проведення переговорів наразі не зазначено.

За словами опитаних Фокусом політологів, на даний момент ані Дональд Трамп, ані Володимир Зеленський не мають чітко сформульованих мирних планів. У США озвучуються лише ідеї та пропозиції, але їх не можна назвати офіційною стратегією. З українського боку теж немає документа, який би визначав конкретні кроки щодо завершення війни. Обидві сторони змушені реагувати на ситуацію в реальному часі, пристосовуючись до обставин і зберігаючи визначені "червоні лінії".

Ключова ідея Трампа — заморозка конфлікту шляхом припинення вогню по лінії фронту. Цю ідею критикують у Києві, хоча й визнають, що через певний час така домовленість може стати необхідною. Фокус з'ясував принципові розбіжності Вашингтона та Києва у підходах до завершення російсько-української війни.

Заморозка війні: чого хоче Трамп і на що піде Зеленський

Наразі головна ідея Трампа — у швидкому завершенні війни, як він обіцяв своїм виборцям, йдеться про заморозку конфлікту по лінії бойового зіткнення. Але у Києві такій сценарій критикують, хоча й не виключають, що все ж до цього може дійти.

За словами політолога Володимира Фесенка, у України немає ресурсу для повного звільнення всіх окупованих територій найближчим часом. І, на жаль, навряд чи цей ресурс з’явиться в середньостроковій перспективі (5-7 років), тому доведеться виходити з ситуації, адаптуючись під певні умови.

Водночас головна проблема по цьому питанню, зауважують експерти, зовсім не в розбіжностях США і України, а у позиції Росії.

"Росія зараз не хоче заморозки. Вона, в принципі, раніше не хотіла заморозки. Вона прагне припинення війни на основі односторонніх поступок України, і поки вони наступають, жодного миру не буде. Щоб домовитися хоча б про припинення вогню, їх спочатку треба зупинити. Оце треба розуміти. Оце перший пункт, де є відносна розбіжність, але не принципова. І, скоріше за все, ми погодимось на припинення вогню по певній лінії фронту, якщо вона буде стабілізована", — каже Фокусу Фесенко.

За словами Максима Яковлєва, завідувача кафедри міжнародних відносин і директора Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії, є ще одна ключова різниця в підходах США та України до завершення війни. Вона полягає у ставленні загалом до Росії.

"Для України Росія – це агресор, який має бути покараний, компенсувати завдані збитки й зазнати внутрішніх змін. Натомість Трамп, згідно з його заявами, розглядає можливість тиску на жертву (тобто Україну), щоб змусити її йти на поступки агресору. Це суперечить позиції України, яка страждає від російської агресії", — каже Фокусу Яковлєв.

Для України Росія є головною загрозою безпеці як самій країні, так і безпеці усієї Європи. Водночас Дональд Трамп більше орієнтується на Китай, як основного геополітичного суперника. На думку експерта, новообраний президент США демонструє готовність зосередитися на інших регіонах, наприклад, Панамі чи Гренландії, відволікаючи увагу від загроз, які Росія становить для Європи.

Принципові розбіжності США та України: НАТО і гарантії безпеки

Найбільша розбіжність між командами Трампа і Зеленського стосується НАТО та потенційної можливості для України стати членом Альянсу.

"Трамп, ймовірно, буде просувати ідею відмови України від членства в НАТО. Це неприпустимо для нас, адже закріплено в Конституції", — зазначає Фесенко.

Політолог припускає, що адміністрація Трампа може запропонувати Україні неформальні гарантії безпеки або навіть угоди з європейськими країнами. Але питання НАТО залишається каменем спотикання.

Експерт вважає, що Росія, найімовірніше, вимагатиме, щоб Україна ніколи не стала членом НАТО, причому, щоб це було закріплено юридично. Але навіть така домовленість не гарантує повного миру, каже політолог.

Іншим важливим питанням для України є гарантії безпеки. Тут експерт зазначає, що конкретних пропозицій з боку США поки що немає.

"Реальні гарантії безпеки — це сильна армія і зброя. Навіть найкращі угоди чи меморандуми не можуть повністю захистити країну, як це показує історія", — продовжує політолог.

Дональд Трамп досі нічого не говорив про гарантії безпеки. Номінант майбутнього президента США на посаду спецпредставника з питань України та Росії Кіт Келлог зазначав, що Україні треба надати гарантії безпеки, але незрозуміло, які саме.

"Ідеї є, але ідеї такі, що не дуже влаштовують. От, до речі, ідея миротворців, європейців-миротворців — це американська ідея. Тому що в команді Трампа ще з минулого року говорять про те, що за безпекові функції мають відповідати європейці. Інша річ, що ця ідея навряд у нас спрацює, тому що про миротворців треба домовлятися під час переговорів. І з високою вірогідністю Росія на це не погодиться — щоб в ролі миротворців виступали країни-члени НАТО", — вважає Фесенко.

За словами політолога, Україна повинна мати для себе чітко визначені альтернативні плани – як план Б, так і план С. Якщо членство в НАТО залишається недосяжним, то що далі?

Експерти розглядають різні варіанти, і найбільш імовірним та прийнятним для Києва виглядає укладення двосторонніх гарантій безпеки зі Сполученими Штатами. Йдеться не про звичайну угоду, яку просто підписали, а про потужний і дієвий договір.

"На жаль, нинішні угоди, наприклад, із Великою Британією чи іншими європейськими країнами, мають радше декларативний характер і не забезпечують надійного захисту. За адміністрації Трампа такі домовленості можуть взагалі втратити свою ефективність. Натомість необхідно прагнути до договору, який би закріпив конкретні зобов’язання США щодо безпеки України. Це має бути щось на зразок тих домовленостей, які Сполучені Штати мають з Ізраїлем чи Єгиптом – чіткі гарантії та практичні механізми підтримки", — каже політолог.

Йдеться про постачання зброї, надання політичних гарантій та інші важливі механізми підтримки. Особливо важливо, щоб у таких угодах були чітко прописані механізми консультацій та дій у разі нападу: коли і як вони мають реалізовуватися. Це не повинно бути абстрактно, як у Будапештському меморандумі, а конкретно та детально, як у вже існуючих безпекових угодах.

Один із варіантів — продовження постачання зброї та підтримка оборонної промисловості України. Це включає зміцнення обороноздатності України та забезпечення необхідними ресурсами.

Ще одним елементом гарантій безпеки може стати стратегічне озброєння для стримування, на кшталт ракет "Томагавк", про які неодноразово згадував Володимир Зеленський. Проте більшість військових експертів доволі скептично оцінюють імовірність того, що США погодяться передати Україні таке озброєння.

"Реальна гарантія безпеки для України – це сильна армія та сучасне озброєння. Водночас виникає проблема не з нашого боку, а з боку росіян, які вимагають максимального скорочення Збройних Сил України. Це абсолютно неприйнятно для нас. Тому основні розбіжності в цьому питанні у нас будуть не з американцями, а саме з росіянами", — каже Володимир Фесенко.

Чи завершить Трамп війну у 100-денний термін?

Одна з найголовніших розбіжностей у підходах Трампа і Зеленського про припинення війни полягає ще й у тому як буде виглядати Україна після війни. Президент Зеленський неодноразово заявляв, що країна має повернутися на кордони 1991-го року, або принаймні до кордонів 2022-року, тоді як Трамп взагалі не бере до уваги питання кордонів України.

Політолог Максим Яковлєв наголошує, що якщо Росія зараз зупиниться, це стане лише тимчасовою паузою. Україна вже має гіркий досвід після 2014 року, коли Росія використала час для підготовки до нового нападу. І треба чітко розуміти, що ця пауза буде використана Путіним для переозброєння та нового наступу, спрямованого на остаточне знищення України, як держави.

"Мені здається, що Трамп цього не усвідомлює. Він, можливо, вважає, що зупинка бойових дій зараз відкриє можливість для дипломатичних рішень у майбутньому. Але такий підхід лише грає на руку Путіну, який використає цей час для зміцнення своїх позицій", — зауважив у коментарі Фокусу Яковлєв.

Приклади, які інколи наводять, як-от очікування возз’єднання Східної Німеччини з Західною або так званий "корейський сценарій", є абсолютно недоречними, вважає експерт. В Україні немає умов для створення якоїсь "альтернативної України" на окупованих територіях. Адже, каже він, Росія веде цілеспрямовану політику русифікації та знищення всього українського на цих землях, і називати це "корейським сценарієм" – абсурд.

"На окупованих територіях не йдеться про створення окремого державного утворення, як це було в Кореї. Тут ми маємо справу з повною ліквідацією української ідентичності та примусовою інтеграцією цих територій у Росію", — зазначив політолог.

Можливість укладення мирної угоди найближчім часом існує, вважає Володимир Фесенко. За його словами, є певне "вікно можливостей". Однак це не означає, що домовленості обов'язково будуть досягнуті саме в ці терміни. Такі дати обговорюються не лише в Україні, але й за кордоном, зокрема у США.

"Однією з ключових дат називають Великдень, тобто квітень. Про це згадували експерти, і така дата виглядає логічною з багатьох причин. Наприклад, у символічні 100 днів – це традиційний стартовий період оцінки діяльності нового президента. У США це важливий етап, коли починають підбивати перші підсумки та оцінювати досягнення. Для адміністрації Трампа цей період закінчиться 1 травня", — каже політолог.

З іншого боку, важлива дата для Путіна – 9 травня, 80-річчя так званої "великої перемоги". Обидві сторони мають мотивацію представити своїм виборцям певний результат. Для Трампа це може бути досягнення миру та припинення війни, а для Путіна – заяви про перемогу: Україна не вступила до НАТО, санкції знято або, принаймні, їх почали послаблювати, а також певні здобутки на окупованих територіях.

"Щодо територіального питання, то американці не мають чітких вимог до України. Навіть якщо йдеться про припинення вогню на лінії фронту, це означатиме збереження окупації частини територій, але без їхнього юридичного визнання. Де-факто ці території залишатимуться під російським контролем, однак де-юре вони не будуть визнаватися російськими – і ця позиція є прийнятною для США", — продовжує Фесенко.

Політологи вважають, що для Путіна важливо проголосити свою "перемогу", навіть якщо наступ буде повільним. У такому випадку можливі домовленості про припинення вогню, але ключовим залишається питання контролю над цим процесом. Хто саме буде забезпечувати дотримання режиму припинення вогню?

Ідея миротворчого контингенту часто обговорюється, але Росія навряд чи погодиться на участь європейців. Скоріше за все, Путін наполягатиме на нейтральних країнах. Хоча рішення ООН може бути ухвалене, залишається складним питанням, хто саме увійде до складу миротворчої місії. Цей конфлікт набагато складніший, ніж Палестина чи Косово, впевнені експерти.

Нагадаємо, раніше у своїй промові під час "Рамштайну" президент України висловився про розміщення миротворчого контингенту на території України. За словами Зеленського, це один з найкращих інструментів, щоб примусити Росію до миру.