П'ять місць на Землі, які можуть бути "вратами Пекла"

Християнська традиція стверджує, що пекло — це реальне місце, куди грішники вирушать після смерті. Праведники, відповідно, вирушать у рай. Вчені вважають, що "врата пекла" — це цілком реальні місця і всього їх близько п'яти. Про це пише Daily Mail.

Експерти кажуть, що на підтримку цих ідей було знайдено деякі дивовижні наукові істини. Від кошмарного місця, яке надихнуло Ісуса на створення розповіді про пекло, до печери, що загадковим чином вбиває будь-кого, хто в неї входить, ці місця максимально наближені до пекла на Землі.

В Ісландії ви можете побачити вічно палаючу сірку Гекла Фелл — вулкан, який християни вважають справжнім входом у пекло.

Геєнна

У своїй "Нагірній проповіді" Ісус Христос попереджав, що всякий, хто дозволить своїй руці або оку грішити, буде кинутий у "пекло".

Однак фахівці з Біблії вважають, що Ісус насправді сказав не це. У найбільш ранній версії тексту Ісус використовує не слово "пекло", а "геєнна".

Геєнна — це не місце вічних мук, а реальне місце, розташоване за стінами старого Єрусалима. Скорочення від назви Долина Еннома або "Ге-Енном". Геєнна — одна з глибоких ущелин, які можна знайти на південний захід від старого міста. За часів життя Ісуса багато юдеїв вважали це місце особливо зловісним.

Згідно з Біблією, саме тут язичники практикували жертвопринесення дітей, приносячи своїх дітей у жертву богу Ваалу.

Барт Ерман, дослідник Нового Заповіту з Університету Північної Кароліни в Чапел-Гілл, каже: "У стародавньому світі (чи то греки, чи то римляни, чи то юдеї) найгіршим покаранням, яке могла отримати людина після смерті, було позбавлення гідного поховання. Ісус розвинув цю точку зору в огидний сценарій: трупи тих, кого виключено з царства, будуть безцеремонно викинуті на найогидніше опоганене звалище на планеті".

У міру перекладу Біблії іншими мовами слово "геєнна" поступово замінювалося англійським словом "пекло". Це означає, що, згідно з християнством, геєнна — це буквально пекло на Землі.

Ієраполіс

Можливо, вас не здивує, що прохід через браму в підземний світ може бути небезпечним для вашого здоров'я. Але в Ієраполісі, на території сучасної Туреччини, спроба пройти через цей стародавній портал справді може коштувати вам життя.

Стародавнє римське місто Ієраполіс було побудоване за часів правління імператора Тиберія між 14 і 37 роками до нашої ери.

У руїнах цього колись жвавого міста археологи виявили великі лазні, гімнасій, агору або місце для зібрань і навіть візантійську церкву.

Але Ієраполіс також зберігає темну таємницю — "прохід, що веде прямо в підземний світ".

Виявлений у 2011 році вхід у пекло являє собою невеликі двері, що ведуть у схожий на печеру грот, вбудований в одну зі стін відкритої арени.

За словами стародавнього філософа Страбона, кастровані жерці підземного світу проносили жертовних тварин вниз через двері, відомі як Плутоній.

На подив глядачів, що вишикувалися вздовж навколишнього амфітеатру, тварини гинули на місці, немов уражені невидимим супротивником, тоді як жерці залишалися неушкодженими.

У своєму звіті, написаному 2000 років тому, Страбон каже: "Цей простір заповнений каламутною і темною парою, настільки густою, що дно ледь можна розрізнити... Тварини, які туди потрапляють... миттєво гинуть. Навіть бики, коли їх туди приводять, падають і їх витягують мертвими. Ми самі кидали туди горобців, які тут же падали бездиханними".

Вражаюче, але сучасні вчені виявили, що Страбон був абсолютно правий щодо смертоносних властивостей Плутонію.

Вчені виявили, що двері не становлять жодної надприродної загрози, а розташовані на вершині активної вулканічної лінії розлому. Крім нагріву джерел, що приваблюють у місто туристів, ця геологічна активність призвела до утворення густих хмар CO2 (вуглекислого газу), які піднімалися з печери. Вночі CO2 накопичується в густій хмарі туману, який стародавні римляни приписували диханню Кербера, триголового сторожового пса пекла.

У дослідженні, опублікованому 2018 року, вчені з Університету Дуйсбург-Ессен виявили, що концентрація CO2 за межами входу в храм сягала 40-50 відсотків.

Автори пишуть: "Дивно, але ці пари все ще викидаються в атмосферу в концентраціях, які нині вбивають комах, птахів і ссавців. Вночі вони досягають такої концентрації, що можуть легко вбити навіть людину протягом хвилини".

У той час як жерці були досить високими, щоб тримати голови над газами, жертовні тварини опинилися в пастці всередині токсичної хмари і загинули.

Гекла

Навіть здалеку легко зрозуміти, чому середньовічні християни вірили, що Гекла може бути входом у пекло.

Засніжена вершина цього вулкана заввишки 1491 метр височіє над Південною Ісландією. Колись вважалося, що Гекла в Ісландії — це ворота пекла, через які душі проходять на шляху до підземного світу.

Ісландське слово "Hekla" означає короткий плащ із капюшоном, вулкан так назвали через хмари, які збираються навколо його вершини.

Демонічна репутація гори вперше виникла близько 1104 року, коли Гекла вийшла зі стану сплячки, влаштувавши потужне виверження.

На підставі геологічних досліджень вважають, що виверження мало категорію VEI 5 — таку саму, як виверження вулкана Сент-Гелен 1980 року.

Вибух був настільки сильним, що площу в 55 000 квадратних кілометрів — понад половину території Ісландії — було засипано камінням і попелом.

Виверження було настільки сильним, що звістка про диявольську силу Гекли незабаром поширилася по всьому стародавньому світу. У 1180 році чернець-цистерціанець Герберт де Клерво хвалився, що Гекла навіть смертоносніша, ніж вулкан Етна в Італії.

Будучи одним із найактивніших вулканів Ісландії, Гекла продовжує завойовувати свій зловісний статус. Вулкан востаннє вивергався 2000 року, створив тріщину завдовжки 7 км.

1120 року монах Бенедикт у своїй поемі назвав гору вічною в'язницею Юди, маючи на увазі найнижчі кола пекла. На початку XIV століття один середньовічний автор описував, як бачив великих птахів, що летять у вогонь вулкана. Вважалося, що це душі проклятих, які потрапили в пекло.

Найвідоміше висловлювання німецького вченого XVI століття Каспара Пойцера про те, що брама пекла розташована в "бездонній прірві Гекла Фелл".

Хоча легенди про зв'язок Гекли з підземним світом згасли до XIX століття, вулкан продовжував набувати свою диявольську репутацію. З моменту свого першого виверження Гекла вивергалася близько 20 разів, що становить 13 відсотків усіх вивержень в Ісландії.

Актун Тунічіл Мукнал

У Белізі печера Актун Тунічіль Мукнал, що означає "Печера Кам'яного Гробу", є одним із "входів у підземний світ", що найкраще збереглися на планеті. Її тунелі завдовжки 5 км залишаються недоторканими понад 1000 років і містять жахливі рештки людських жертвоприношень.

Коли 1989 року печеру вперше виявили, археологи були приголомшені, виявивши останки чотирирічних дітей, забитих до смерті.

Найвідоміші з цих останків настільки давні, що кістки вкрилися кальцитом, за що один зі скелетів прозвали "Кришталевою дівою".

Тепер дослідники вважають, що печера шанувалася як вхід у Шибальбу — підземний світ майя і обитель богів смерті.

Чистилище Святого Патрика

На маловідомому ірландському острові можна знайти передбачуваний вхід у пекло, який справив величезний вплив на християнське розуміння життя після смерті.

Чистилище Святого Патрика, розташоване на острові Стейшн на північному заході Ірландії, в ранньому Середньовіччі вважалося краєм відомого світу.

Хоча сьогодні Святого Патрика скоріше асоціюють із конюшиною та зеленими капелюхами, колись у нього була набагато страхітливіша репутація.

Згідно з текстом XII століття, написаним ченцем на ім'я Х. із Солтрі, Святий Патрік молився Богові про спосіб навернення ірландських язичників.

Його зусилля були винагороджені баченням "ями чистилища".

Ця прірва наповнювала розум кожного, хто входив у неї, видіннями пекельного полум'я і чудовиськ, по суті, даючи можливість на власному досвіді побачити наслідки осуду християнства.

Згідно із середньовічними текстами, ця яма розташована на острові Стейшн, де досі стоїть монастир, заснований одним з учнів Святого Патрика.

Історик XII століття Джеральд Уельський з Уельсу писав: "У цій частині острова є дев'ять ям, і якщо хтось випадково ризикне провести ніч в одній із них,... його негайно опанують злі духи".

1790 року печеру засипали і замінили більш традиційною каплицею, але бачення Святого Патрика про тимчасове пекло мало набагато ширший вплив.

Після того, як з'явилися повідомлення про містичні сили печер Святого Патрика, монастир став одним із найпопулярніших місць паломництва в Європі.

Нагадаємо, найглибшу штучну діру в поверхні Землі було названо "входом у пекло" після того, як шахтарі пробили тріщину на глибині понад 12 тисяч метрів. Кольська надглибока свердловина розташована в Росії і була створена Радянським Союзом "в ім'я науки".