Синхроністка Марина Алексіїва: Фільм «Українські сирени» розповів світу про наше життя та тренування під час війни

Наприкінці минулого року документальний фільм «Українські сирени» про українських синхроністок, близнючок Марину і Владиславу Алексіївих, був відзначений спеціальною нагородою найстарішого у світі спортивного кінофестивалю Paladino d`Oro Sportfilmfestival. А на днях фільм вийшов у фінал Будапештського міжнародного фестивалю документальних фільмів (BIDF).

Автори фільму «The Sirens of Ukraine» - французькі режисери Луї Вільєр та Александра Жираль. Вони довгий час супроводжували спортсменок та збірну України на їхньому шляху до Олімпіади-2024. Зйомки відбувались під час тренувань у Харкові та Києві. І знімальна група бачила на власні очі наслідки російських атак та відчула на собі стан всіх українців, що живуть під постійними обстрілами.

Стрічка відображає реалії українського спорту і життя спортсменок під час війни. Коли в твоє місто прилітають ракети, коли блекаути, холодна вода у басейні, довгі переїзди, далеко не завжди комфортні умови для тренувань і непростий психологічний стан, але попри все дівчата здобувають спортивні перемоги…

Луї Вільєр і Александра Жираль відтворили шлях спортсменок від початку війни, коли їм довелось покинути свою квартиру у Харкові. З Харкова сестри забрали небагато речей, зокрема бронзові медалі з Олімпіади в Токіо. А потім був Париж, де вони посіли п'яте місце у фіналі дуетів на Олімпіаді-2024 в артистичному плаванні.

Кореспондент Коротко про поспілкувався з Мариною Алексіївою про фільм «Українські сирени» та життя спортсменок після Олімпійських ігор.

Це не просто танці у воді

- Марино, вам сподобалось бути акторкою у документальному фільмі?

- Нам дуже сподобалось бути акторками. Тим паче це документальний фільм. Там не треба дуже грати якусь роль. Просто показувати своє життя, і це цікаво, коли тебе просто запитують про те, як ти себе почуваєш під час війни, що бачиш, які емоції проживаєш до і після змагань. Нам сподобався цей досвід. Щодо підготовки, то, можна сказати, нічого такого спеціального і не було. Там просто знімалось наше звичайне життя під час війни.

- З чого взагалі все починалось? Звідки взялась ідея створення фільму?

- Все почалось в 2023 році, коли Луї (Вільєр) побачив наше фото у газеті і вирішив приїхати і зняти про нас сюжет. На французькому телебаченні цей сюжет багатьом дуже сподобався. Людям було цікаво подивитись на все, як то кажуть, «за лаштунками». Потім це все продовжувалось протягом певного часу, і вийшов цілий фільм.

- Що треба знати про фільм глядачеві? Чого очікувати?

- Тут розкривається дуже багато тем про те, що таке артистичне плавання, його тонкощі і правила, те, як ми тренуємося. Люди нарешті зможуть зрозуміти, як це складно, що це не просто танці у воді. Варто подивитись, бо це, мабуть, перший такий документальний фільм про артистичне плавання. Тим паче, про українську збірну. Тому фільм заслуговує на те, щоб побачити і оцінити ту працю, яку робить вся команда. Ми вдячні всім, хто допомагав працювати над цим фільмом і хто був поруч з нами.

Хочеться, щоб українські водні види спорту розвивались ще стрімкіше. Щоб українських спортсменів знали і поважали. Хочеться і далі розвиватись у цьому напрямку.

- Що означає особисто для вас фільм «Українські сирени»?

- Для нас це популяризація артистичного плавання. А так як в Україні війна, то це ще й висвітлення того, як ми тренуємось, як переживаємо її, в яких умовах працюємо і з чим стикаємось. Все це висвітлено у фільмі і показано на весь світ.

На Олімпіаді показали свій найкращий виступ

- Як склався для вас 2024 рік?

- 2024 рік для нас був одним з найскладніших і найважливіших змагальних років. Були змінені правила, в яких нелегко розібратись і досі. Тож підготовка до Олімпіади була непростою.

Ми спершу тренувались у Харкові. Потім завдяки рішенню президента нашої федерації Ігоря Лисова і головної тренерки Світлани Саїдової ми переїхали до Києва, де психологічно легше знаходитись і готуватись до таких важливих стартів. Вся підготовка була виснажливою, але незважаючи на це все, і фізично і морально ми були у своїй найкращій формі, що і допомогло нам показати наш найкращий виступ на Олімпійських іграх-2024.

- Які думки та емоції у вас були після Олімпіади?

- Олімпіадою ми цілком задоволені. Не було ніякого морального тиску. Все було дуже легко. Ми були впевнені і виступили дуже класно.

- Чим займаєтесь зараз?

- Зараз ми активно популяризуємо артистичне плавання, у тому числі і завдяки цьому фільму. Стрічка бере участь у різноманітних кінофестивалях, а це дозволить вчергове нагадати світу, що війна в Україні не закінчилася, досі гинуть люди, а спортсмени продовжують тренуватися і перемагати. Зараз вкрай важливо продовжувати говорити правду на увесь світ про Україну, бо насправді за кордоном люди почали про це забувати.

Де подивитись?

Поки що фільм «Українські сирени» можна подивитись лише на платформі Canal+, Франція.