FPV-дрони, які випускаються в Литві, здатні нести 2-3 кг вибухівки на відстань до 20 км, і вони стали б у нагоді ЗСУ на лінії фронту. Дрони затримуються через ускладнену бюрократичну процедуру.
Литовські виробники дронів, відповідно до укладених контрактів, випустили партії безпілотників, які мали надійти в Україну для ЗСУ. При цьому пристрої зберігаються на складах, а не пішли на фронт. Крім того, українців не вчать працювати з литовськими БПЛА. Про ситуацію, яка склалась з затримкою безпілотників з Литви, розповіли на порталі LTR.
На порталі повідомили, що дрони, вироблені в Литві, мали опинитись на полі бою в Україні до кінця 2024 року. Замість цього вони "пиляться на складах", тоді як їх потребують українські бійці. Виробники безпілотників пояснили, що вони свої зобов'язання виконали і відвантажили партію пристроїв відповідно до домовленостей. Водночас уряд Литви пояснив, що причини затримки — складний шлях від виробника до поля бою.
Журналісти навели коментар керівника підприємства з випуску дронів "RSI Europe" Томаса Мілашаускаса. З його слів, компанія відвантажила пристрої двічі — у жовтні та в листопаді 2024 року. При цьому у нього немає даних, щоб вони потрапили в Україну. Також топменеджер зауважив, що представників компанії не запросили, щоб навчити українців користуватись БПЛА. У статті вказано, що аналогічна ситуація є в інших виробників, але назви у статті не вказані.
"Деякі інші компанії також підтвердили — у них немає жодної інформації про те, щоб дрони перевозилися в Україну. А інформації немає, тому що дрони досі в Литві", — написали на порталі.
Дрони для ЗСУ — що відомо про поставки з Литви
Тим часом LTR навело пояснення топчиновників з Литви. Наприклад, голова парламентського комітету з нацбезпеки Гедрімас Еґлінскас заявив, що литовські дрони повинні піти в Україну якнайшвидше, а "історія має стати сигналом для перегляду всієї системи". Ексміністр національної оборони Лаурінас Кащюнас своєю чергою описав процедуру надання БПЛА, яка складається з шести пунктів. Серед них — спершу вони ідуть на склади, далі Агентство оборонних ресурсів передає БПЛА армії, потім уряд ще раз схвалює поставки, потім — поїздка в Україну.
Також є коментар Міноборони Литви. У відомстві зауважили, що уряд оновив ланцюжок процедур з надання БПЛА. Нову процедуру затвердили "на цьому тижні" і все відтепер має змінитись.
В Міноборони України поки що не коментували ситуацію, яка виникла з постачанням дронів з Литви.
Які БПЛА виробляє Литва для ЗСУ
У медіа нагадали, що в Литві п'ять компаній провели випробування дронів для війни в Україні. На ілюстраціях до статті показані пристрої Granta Autonomy. На сайті компанії розповідається про контракт на 1 млн євро з постачання квадрокоптерів GA-10FPV-AI (здатен нести 3 кг вибухівки). В ЗСУ мали відправити 5 тис. дронів: перша партія — до кінця вересня, решта — до кінця року. Інша компанія, яка згадується у статті, — RSI Europe. На порталі бачимо, що вони виготовляють FPV-дрони "Шпак", які несуть 2 кг вибухівки зі швидкістю 150 км/год. на відстань до 20 км.
Зазначимо, 29 жовтня Фокус писав про БПЛА "Шпак" (Shpak). На порталі Defence Industry Europe повідомили, що перша партія цих безпілотників вже відправлена в Україну.
Нагадуємо, в грудні видання "Економічна правда" повідомила про дрони з оптоволоконним керуванням, які почала активно застосовуватись в Силах оборони.