Демон із небес: турецький БпЛА Bayraktar TB2

Якщо у 21 столітті й залишилася якась недостатньо вивчена або незрозуміла геополітична історія, то це шлях Туреччини як великої держави. Володіючи ісламістською політичною ідеологією і прагненням до відновлення давно зниклої Османської імперії, ця країна, розташована на "перехресті цивілізацій" між Європою, Близьким Сходом і Центральною Азією, є єдиною великою силою, політична і військова міць якої не збавляє обертів з початку століття.

Одна зі сфер, де Туреччина демонструє свою новонабуту силу і міць, — це виробництво власних озброєнь. Туреччина є світовим лідером у галузі безпілотних технологій, а її ударний безпілотник Bayraktar TB2 Medium Altitude Long Endurance (MALE) — чудовий приклад військово-технологічних досягнень. TB2 прославився тим, що змінив динаміку сучасної війни завдяки своїй доступності, ефективності та адаптивності.

Фокус переклав статтю геополітичного аналітика Брендона Дж. Вайхерта про ударний безпілотник Bayraktar TB2, який брав участь у бойових діях в Україні.

Історія безпілотників TB2

Побудований турецьким оборонним підрядником Baykar Makina для ВПС Туреччини, Bayraktar TB2 став дуже популярною системою як у збройних силах Туреччини, так і як експортна модель. Він широко використовується у збройних силах України, які протистоять Росії в боротьбі за контроль над східною частиною України і Кримським півостровом (обидві території Росія вважає своїми).

Загальною темою розвитку Туреччини як великої військово-технологічної держави є те, що Анкарі постійно відмовляють у доступі до ключових американських і натовських військових активів. А оскільки Туреччина позбавлена можливості перейняти передові західні технології, Анкара прагне стати самодостатньою у військовому відношенні. Саме це і сталося за останнє десятиліття.

Так, після того як американці заборонили Туреччині закуповувати безпілотники (Захід не хотів, щоб ці системи використовувалися Туреччиною проти курдських бойовиків, яких підтримують США, на Близькому Сході), у справу вступила турецька промисловість. TB2 здійснив свій перший політ у серпні 2014 року. До 2021 року безпілотник налітав понад 400 тисяч годин по всьому світу.

Технічні характеристики

Туреччина оснастила TB2 передовими системами, що дають змогу виконувати операції як автономно, так і через дистанційне керування. Цей літальний апарат з V-подібним хвостом, що складається переважно з вуглецевого волокна і кевлара, за останнє десятиліття неодноразово доводив свою ефективність, показуючи, що Туреччина стала світовим лідером у галузі виробництва БпЛА.

TB2 несе корисне навантаження до 150 кг. У нього інтегровані електрооптичні та інфрачервоні камери, лазерні цілевказівники (і лазерні далекоміри), що робить цих пташок ідеальним засобом ISR (розвідки, спостереження і рекогностування), а також ефективними для завдавання ударів по цілях.

Його бойова стеля становить 7,62 км, а запас ходу — 27 годин, що означає, що TB2 може залишатися над цілями протягом тривалого часу, створюючи потік інформації про поле бою в режимі реального часу і забезпечуючи більшу ситуаційну обізнаність для сил, які розгорнули TB2.

За роки свого існування TB2 застосовувалися в конфліктах у Сирії та Іраку. Їх використовували для нейтралізації ворожих ППО в інтересах підтримуваних Туреччиною елементів, що воюють у розтерзаній війною Лівії. У жорстокій війні в Нагірному Карабасі союзник Туреччини Азербайджан використовував безпілотники TB2 настільки вдало, що багато хто вважає, що саме ці системи призвели до поразки Вірменії в цьому конфлікті.

Потужна експортна модель

Однак, як уже зазначалося вище, найбільшу міжнародну популярність безпілотники TB2 здобули завдяки їх використанню українськими військами проти російського вторгнення, що забезпечило TB2 чудову рекламу.

У всіх конфліктах, в яких застосовувалися ці безпілотники, вони показали блискучі результати, перетворившись на ключову систему турецького виробництва. Ба більше, відносно низька ціна TB2 (майже 5 мільйонів доларів) робить ці безпілотники привабливою покупкою для країн, що працюють в умовах обмеженого оборонного бюджету.

Приблизно 24 держави придбали ці безпілотники у Туреччини, що сприяло розвитку турецької збройової промисловості, а також зростанню національного впливу і престижу Туреччини.

Завдяки безумовному успіху програми TB2 Туреччина інвестувала в новий цикл систем, що розширюють можливості TB2. Наприклад, було розроблено ще досконаліший Bayraktar TB3, а також Akinci, що обіцяє ширші можливості для завдавання ударів і спостереження за цілями, ніж ті, що надавав легендарний TB2 — і все це за доступною ціною.

Туреччина стала великою регіональною державою, і її збройова промисловість доводить це. Тепер лише питання часу, коли Анкара почне застосовувати свою міць за межами своїх нинішніх кордонів. Ба більше, вона вже почала зміцнювати свою присутність на Близькому Сході. Bayraktar TB2 (і його спадкоємці) — лише один із символів повернення Туреччини до величі.

Про автора

Брендон Дж. Вайхерт — аналітик з національної безпеки National Interest, колишній співробітник Конгресу і геополітичний аналітик, який пише для The Washington Times, Asia Times і The-Pipeline. Автор книг "Winning Space: How America Remains a Superpower", "Biohacked: China's Race to Control Life" і "The Shadow War: Iran's Quest for Supremacy". Його нова книжка, A Disaster of Our Own Making: How the West Lost Ukraine, уже доступна в книжкових магазинах. За Вайхертом можна стежити у Twitter: @WeTheBrandon.