Кого судять у Криму українські суди? Вироки за воєнні злочини, держзраду та колабораціонізм

Перший вирок за воєнний злочин, скоєний в анексованому Криму, український суд ухвалив у грудні 2022 року. Двох колишніх працівників СБУ, які катували активіста Євромайдану Олександра Костенка, заочно засудили до 9 та 10 років позбавлення волі. Скільки вироків ухвалили українські суди за воєнні злочини та порушення основ національної безпеки України в Криму? Кого притягують до відповідальності за цими статтями?

Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив із начальником відділу Прокуратури АРК та Севастополя Єгором Ребровим і юристкою Кримськотатарського ресурсного центру Людмилою Коротких.

141 вирок за звинуваченням кримчан у воєнних злочинах та порушення засад національної безпеки України. Стільки рішень винесли українські суди минулого, 2024 року, за матеріалами розслідувань Прокуратури АРК, розповів в ефірі Радіо Крим. Реалії начальник відділу кримської прокуратури Єгор Ребров.

«Найбільше було вироків за державну зраду, це стаття 111 Кримінального кодексу України, це 106 вироків. Там було і стосовно колишніх депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, стосовно депутатів Севастопольської міської ради, колишніх суддів, прокурорів, правоохоронців Автономної Республіки Крим», – розповів Єгор Ребров.

Єгор Ребров, начальник відділу Прокуратури АР Крим та Севастополя

Після того, як Кримінальний Кодекс України у 2022 році доповнили статтею, що передбачає покарання за колабораціонізм, можливості прокуратури розширилися, зазначає Ребров.

«У 2024 році винесено 24 вироки за цей злочин. Це стосовно трьох суддів окупаційних судів, восьми окупаційних чиновників, міністрів, заступників міністрів, глав адміністрації районних, а також 12 підприємців, які здійснюють господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором», – каже Єгор Ребров.

Торік суди заочно засудили двох жителів Криму за порушення законів і звичаїв війни. Це 438 стаття КК України. Одна із засуджених – суддя підконтрольного Росії Євпаторійського міського суду. За даними Крим.Реалії, йдеться про Людмилу Кротову. У квітні 2024 року суд встановив, що за її рішенням було незаконно депортовано жителя півострова. Судді вирішили, що вона безпосередньо реалізовувала політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення півострова, забезпечуючи незаконну депортацію українців. Заочно її було засуджено до 10 років позбавлення волі. Публічних коментарів Кротової немає.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну процес притягнення до відповідальності кримських колаборантів, порушників присяги і тих, хто вчинив державну зраду, пішов швидше. Це Ребров пов’язує з переосмисленням того, що відбувається в анексованому Криму.

«Українське суспільство до 2022 року не дуже розуміло проблематику окупації Криму в 2014 році. Ну, а судді – це частина суспільства, які теж вважали ці справи або якимись політичними, або якимись потенційно небезпечними для їхньої подальшої діяльності, у разі, як там говорили, зміни влади. 2022 року, коли війна прийшла до кожного, фактично в будинки всіх українців, на мій погляд, просто сталося переосмислення, люди усвідомили, що це таке, зокрема й судді також. Тому так, розгляд справ значно прискорився», – наголосив Єгор Ребров.

Вивіска на будівлі, де розташований офіс Прокуратури АРК

Ребров зазначає, що після 2022 року збільшилося навантаження на українські суди і працювати кримській прокуратурі стало складніше. Раніше, каже Єгор Ребров, працювали КПВВ і можна було збирати свідчення безпосередньо в очевидців і постраждалих, які виїжджають на підконтрольну Україні територію. Після закриття пунктів в’їзду-виїзду умови проведення розслідувань змінилися.

«Зараз це все-таки збір даних в інформаційному просторі, аналіз відкритих джерел інформації або дані, що їх оперативним шляхом добувають», – розповів Єгор Ребров.

Більшість вироків стосується або українських суддів, які зламали присягу і продовжували працювати в підконтрольних Росії судах, або це депутати місцевих рад або ВР АРК, які також зламали присягу й обиралися до російських органів влади. Це і чиновники середнього рівня, які обіймали посади в районних адміністраціях, розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії юристка Кримськотатарського Ресурсного центру Людмила Коротких. Якщо розглядати вироки за злочини проти засад національної безпеки, то їх виносять щодо громадян України, пояснила Коротких.

«Це все, що стосується державної зради, колабораційної діяльності, це зазіхання на територіальну цілісність та суверенітет України», – уточнила Людмила Коротких. А ось до відповідальності за воєнні злочини, за її словами, можна притягувати і громадян інших країн.

«Це злочини проти основ миру та безпеки, міжнародного правопорядку, і це вже стосується більше дій російських військових на окупованих територіях», – каже Людмила Коротких.

Вона впевнена, що за ці злочини можна притягувати до відповідальності і підконтрольних Кремлю кримських топ-чиновників.

«Топ-чиновники, умовно такі як Аксьонов чи Константинов, їхні дії також можна кваліфікувати як воєнні злочини, оскільки вони організовують діяльність окупаційної адміністрації, їхні дії спрямовані проти цивільного населення, і це відбувається в умовах воєнного стану, в умовах агресії між двома країнами» – наголосила Людмила Коротких.

Серед звинувачень, які висувають Сергію Аксьонову (за документами – Аксенов), Володимиру Константинову та колишньому підконтрольному Росії кримському прокурору Наталії Поклонській – державна зрада та замах на територіальну цілісність і суверенітет України, зазначає юристка.

Справу проти них мав розглядати Деснянський районний суд Києва. «Після того, як було встановлено підсудність, більше жодних дій не було вжито, принаймні, ми про них не чули. Я думаю, ми почули б про це в публічному просторі, і, дивлячись у реєстрі, також не бачила, щоб у цій справі були якісь інші процесуальні дії. На жаль, ми не можемо говорити, що ці справи якось рухаються», – наголосила Людмила Коротких.

Після 2022 року, за даними Єгора Реброва, прокуратура зареєструвала близько 1300 кримінальних проваджень. 900 із них – це злочини проти основ національної безпеки, а 130 – це злочини, пов’язані з порушенням правил та звичаїв війни. Як повідомляв у червні, під час форуму Експертної мережі Кримської платформи керівник Прокуратури АРК Ігор Поночовний, за цими статтями з 2022 року вже винесено понад 200 вироків.