Победа "хорватского Трампа", Фицо хочет к Зеленскому, 4500 дронов из Литвы: новости дня

У центрі уваги понеділка – Фіцо і Словаччина.

Словацький прем’єр вже каже, що не хоче ескалації з Україною, Зеленський відповів.

Сійярто бідкається через нібито атаку України на "Турецький потік", а десять країн ЄС закликають до санкцій проти російського газу.

Литва цього тижня передасть Україні 4500 дронів, а у Міноборони Швеції анонсували випробування нової технології "рою" безпілотників.

Більше важливого і цікавого за понеділок, 13 січня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Фіцо хоче до Зеленського?.

Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо після останнього обміну різкими заявами з президентом Володимиром Зеленським запросив главу України на зустріч, аби владнати проблеми з транзитом газу.

Глава словацького уряду повідомив, що підписав відкритий лист до Зеленського.

У ньому сказано, що рішення про припинення транзиту газу через Україну в напрямку Словаччини та інших споживачів завдає великої шкоди Україні, Словаччині та ЄС.

Фіцо вважає, що це рішення провокує різноманітні реакції, що "не сприяє ні двостороннім, ні багатостороннім відносинам".

Словацький прем’єр додав, що не має "наміру подальшої ескалації напруженості".

Президент України Володимир Зеленський у соцмережі Х дуже лаконічно відповів на запрошення Фіцо.

Приїжджай до Києва в п'ятницю", – написав він.

Обмін заявами між Фіцо і Зеленським відбувається на тлі складної для парламентської більшості Словаччини політичної ситуації.

Словацький прем’єр стривожений, що його коаліція "йде до пекла".

В ефірі телеканалу ta3 Фіцо встановив своїм партнерам по коаліції строгий березневий дедлайн для виходу з нинішнього глухого кута.

"Я сказав їм..

розберіться з цим, або ми потрапимо в пекло", – заявив Фіцо.

Коаліційна криза у Словаччині була спричинена виходом трьох депутатів від Словацької національної партії зі своєї фракції через внутрішні суперечки.

Як наслідок, уряд Фіцо працює з мінімальною більшістю у 76 зі 150 депутатів і стикається з проблемами при проведенні законів через палату.

У листопаді Фіцо визнав, що дострокові вибори можуть неминуче відбутися.

У Словаччині школяр, який отримував у президентському палаці нагороду за призове місце на математичній олімпіаді, відмовився потиснути руку президенту Словаччини Петеру Пеллегріні.

Школяр Симон Оманік отримував нагороду за бронзову медаль на центральноєвропейській математичній олімпіаді з рук міністра освіти Томаша Друкера.

Коли міністр запропонував Оманіку потиснути руку президенту Пеллегріні, який стояв поруч, той відмовився – хоча президент вже простягнув руку для рукостискання.

Після цього незручного моменту Оманік, Друкер та Пеллегріні зробили спільне фото.

Оманік звинуватив словацького президента Пеллегріні у тому, що він переміг на президентських виборах, "обманюючи та брешучи людям", зокрема, маніпулюючи темою війни в Україні.

Минулого тижня Петер Пеллегріні заявив, що відмовляється їхати з офіційним візитом до Києва через те, що Україна припинила транзит російського газу.

Про те, навіщо уряд Словаччини свідомо розпалює конфлікт з Україною, читайте в свіжій статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка.

Сійярто стривожений через "Турецький потік".

Слід додати, що Україну атакує не тільки Словаччина, але й Угорщина.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто бідкається через нібито атаку України на "Турецький потік".

Він назвав "посяганням на суверенітет" дії, які загрожують безпеці енергопостачання.

Сійярто відреагував на заяви Москви про те, що нібито російські військові відбили повітряну атаку українських військових на інфраструктуру, яка забезпечує подачу газу по трубопроводу "Турецький потік".

Україна офіційно не коментувала повідомлень російського військового відомства про цю атаку.

Угорщина і Словаччина останнім часом відзначилися низкою антиукраїнських заяв, пов'язаних з припиненням дії контракту про транзит російського газу через Україну.

З іншого, боку десять країн Євросоюзу закликають до санкцій проти російського газу.

Енергетичну безпеку, серед іншого, телефоном обговорили міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан зі своїм російським "колегою" Сергєєм Лавровим.

У МЗС Росії заявили, що Фідан та Лавров "обмінялися думками про міжнародні та регіональні проблеми, в тому числі в контексті ситуації навколо України".

У заяві зазначено, що вони звернули "особливу увагу" на "необхідності не допустити дій, спрямованих на створення ризиків для забезпечення енергетичної безпеки".

Дрони з Литви і зменшення БПЛА-атак з РФ.

Росія вперше за майже рік скоротила кількість дронових атак по Україні, повідомляє британська розвідка:.

За їхніми даними, впродовж грудня 2024 року РФ запустила по регіонах України приблизно 1700 ударних дронів різних типів.

Зазначається, що це вперше з періоду березень-квітень 2024 року, коли спостерігалося зниження кількості запусків дронів.

Тим часом, у Німеччині розслідують польоти дронів над військовими об’єктами у Баварії.

Баварське земельне управління кримінальної поліції (LKA) проводить розслідування після кількох помічених безпілотників над об'єктами Бундесверу в Манхінгу і Нойбурзі-ан-дер-Донау.

В LKA не виключають шпигунство за військовими об'єктами та партнерами або компаніями, що постачають зброю Україні на тлі загарбницької війни, яку розпочала проти неї Росія.

Литва цього тижня передасть Україні 4500 дронів загальною вартістю 5 млн євро.

У Міноборони Швеції анонсували випробування нової технології "рою" безпілотників.

США і мобілізаційний вік в Україні.

Тим часом, державний секретар США Ентоні Блінкен каже, що чинне керівництво Сполучених Штатів на чолі з президентом Джо Байденом докладає зусиль, аби забезпечити найсильніші позиції в зовнішній політиці для наступної адміністрації республіканця Дональда Трампа, в тому числі щодо України.

"Що має сенс – це переконатися, що ми дамо наступній адміністрації, майбутній адміністрації Трампа, якомога сильнішу позиції для того, щоб вона могла реалізовувати політику по всьому світу незалежно від того, чи це Україна, чи щось інше", – акцентував він.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що питання віку мобілізації в Україні було серед тем розмов нинішньої адміністрації з командою Дональда Трампа.

Майбутній радник Дональда Трампа з питань нацбезпеки Майк Волц напередодні заявив, що Україна має знизити мобілізаційний вік до 18 років, щоб залучити сотні тисяч нових військових і стабілізувати лінію фронту.

За даними ЗМІ, суперечки довкола кількісних показників мобілізації та мобілізаційного віку призвели до напруженості у відносинах між президентами України і США.

Зброя з Німеччини і інших країн.

У Міноборони Німеччини спростували чутки щодо блокування канцлером Олафом Шольцом додаткового пакету військової допомоги Україні на суму 3 млрд євро.

"Жодного блокування немає.

Ми підготували новий пакет допомоги для України в Міноборони", – наголосив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Однак він уточнив при цьому, що "внутрішня координація" у федеральному уряді з цього питання ще не повністю завершена, питання ще "має бути вирішено політично".

Пізніше канцлер Шольц заявив, що виступає проти будь-якого збільшення поставок зброї Україні, якщо це вимагатиме скорочення інших статей бюджету Німеччини.

"Я проти того, щоб ми забирали це з пенсій, я проти того, щоб ми робили це через скорочення місцевих бюджетів, я проти того, щоб ми інвестували менше грошей у залізниці і дороги", – заявив він.

Тим часом, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус передав Україні першу з 54 замовлених гаубиць RCH 155.

"Україна може на нас розраховувати, і це сигнал.

І Німеччина готова взяти на себе відповідальність в Європі", – заявив Пісторіус у Касселі, де танкобудівна компанія KNDS виробляє цю систему озброєння.

США передали Україні обладнання для покращення роботи медичних складів, а ЄС анонсував нову гуманітарну допомогу для України на 148 млн євро.

Щодо загроз для Європи.

На ще одному кабелі в Балтійському морі – Nordbalt між Швецією та Литвою – були знайдені пошкодження від якоря.

За словами міністра оборони Швеції Карла-Оскара Боліна, пошкодження, ймовірно, було спричинене китайським кораблем Yi Peng 3.

Корабель розірвав і пошкодив кабелі між Швецією і Литвою, Німеччиною і Фінляндією 17 і 18 листопада, коли стояв на якорі приблизно за 160 км від берега.

Слідчі розслідують інцидент і вважають, що судно зробило це навмисно, оскільки капітан був завербований російськими спецслужбами.

За словами Боліна, всі ці інциденти можуть бути пов'язані з відключенням країн Балтії від білорусько-російської електромережі у лютому.

Глава Євроради Антоніу Кошта надіслав лідерам держав-членів ЄС запрошення на неформальний саміт 3 лютого неподалік від Брюсселя, що буде присвячений темі європейської оборони.

"Ефективна оборона є "спільним благом", яке приносить користь усім європейцям", – наголосив Кошта.

Міністри оборони Польщі, Німеччини, Франції, Італії та Великої Британії зустрілися в понеділок у Варшаві, щоб обговорити питання європейської безпеки в новому п'ятисторонньому форматі, створеному після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США.

Європейські союзники, перш за все, прагнуть зміцнити європейську безпеку і готовність до конфліктів на тлі повернення Трампа до Білого дому.

Крім того, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус застеріг від скорочення військової допомоги Україні.

А Данія готова обговорити з адміністрацією Трампа безпеку в Арктиці.

Проросійська перемога у Хорватії.

На виборах у Хорватії перемагає проросійський президент Зоран Міланович.

Мілановича ще називають "хорватським Трампом".

Ультраправі та консерватори в Австрії домовились щодо бюджету, аби уникнути проблем з ЄС.

Тим часом, свіже опитування у Польщі показало, що відрив між головними конкурентами на виборах президента скоротився.

Усе вказує на те, що результат виборів вирішить протистояння між двома основними кандидатами: Рафалом Тшасковським, мером Варшави, та Каролем Навроцьким, очільником Інституту національної пам'яті Польщі.

Про те, чи стане "українська тема", а особливо складні історичні питання, важливою частиною президентської кампанії в Польщі, читайте в статті президента Фундації Стефана Баторія (Варшава) Едвіна Бендика Польща у виборчій лихоманці: чи постраждають відносини з Україною.

Президент Анджей Дуда і обраний президент США Дональд Трамп стали політиками року в Польщі.

А ще Польща заперечила, що словацьким депутатам "закривали небо" на шляху до Москви.

За словами міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, польсько-словацькі відносини мають хороший вигляд.

Різне щодо України.

На російсько-українській війні загинув грузинський боєць – Каха Тілідзе.

Посол України в Польщі вручив вірчі грамоти президенту Анджею Дуді.

Україна дозволила на Тернопільщині ексгумацію останків поляків – почнеться у квітні.

У Німеччині невідомі обмалювали свастиками будинок, де мешкають українці.

Решта новин.

ЗМІ: У суботній аварії автобуса у Німеччині загинула українка.

Екоактивісти сплюндрували могилу Дарвіна у Лондоні.

У Бельгії розпочався загальнонаціональний страйк проти пенсійної реформи, а французькі консерватори застерігають уряд від послаблення пенсійної реформи.

Скандал у Греції: поліція відпустила пʼяного водія, який опісля скоїв смертельну ДТП.

Майбутній віцепрезидент США каже, що щодо Гренландії "може бути укладена угода".

Ексстратег Трампа пообіцяв не допустити Маска до Білого дому.

Перша політична партія Фінляндії відмовилась від Маскового Х.