За п'ять років роботи Ради депутати не брали участі у 31,5% від усіх голосувань - «ЧЕСНО»

«Ми аналізували втрачені голоси, яких нарахували 2,2 мільйона. Якщо рахувати в загальному відсотку, то це — 31,5% від усіх голосувань у Верховній Раді. Втрачені голоси — це коли народний депутат не натискав жодну з кнопок «за», «проти» або «утриматись»: він просто не голосував або був відсутній з будь-яких причин», - сказав він.

Експерт додав, що побільшало народних депутатів, які не голосують або не ходять у сесійну залу, саме після повномасштабного вторгнення. За його словами, це пов'язано з пленарним засіданням, що триває, можливістю брати участь в роботі комітетів онлайн, відсутністю журналістів у кулуарах, які можуть поставити «незручні» питання.

Говорячи про вплив повномасштабної війни на роботу Ради, Мікула, зокрема, зазначив, що у 2022 році парламент ухвалив найбільшу кількість законів і 61% з них були новими.

«Щодо динаміки голосування, за п'ять років роботи в парламенті було 414 засідань. Це майже 17 000 голосувань. Якщо врахувати, що на кожне засідання витрачали по 10 секунд, то на ці 17 000 голосування витратили 47 годин», — сказав він.

Водночас Мікула зупинився на «унікальному феномені» ІХ скликання — монокоаліції у вигляді «Слуги народу».

«Тільки ця фракція може надати достатню кількість голосів, щоби ухвалити ініціативу. Однак ми помітили, що лише в 14 % випадків вони надавали 226 голосів. Після початку повномасштабного вторгнення «слуги» самостійно дали 226 або більше голосів у 16 випадках. Останній був у 2023 році, коли головою СБУ призначали Василя Малюка», - поінформував він.

Згідно з дослідженням, упродовж п’ять років через парламент пройшло більш ніж 12 тисяч ініціатив, з яких понад 1400 стали чинними законами.

Зі свого боку аналітикиня руху ЧЕСНО Софія Лазарова зазначила, що 53 народні депутати достроково склали мандат. За її словами, Рада скоротилася до «найменшої рекордної кількості депутатів» і працює у складі 401 обранця (Конституційний склад 450 народних депутатів - ред.). Вона зазначила, що цей процес відбувався на початку каденції ІХ скликання, коли частина обраних народних депутатів перейшли працювати в новосформований Кабінет міністрів, а також після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Експертка також повідомила, що упродовж п'яти років на шести округах були проведені довибори, але, за її словами, є 13 округів, де проведення довиборів неможливе через воєнний стан, і ці округи лишаються без свого представника у Раді.

«Цікаві зміни відбулися всередині владної фракції «Слуга народу», яка сформувала свого часу монокоаліцію і змогла завести в парламент 254 народних депутатів. Формально «Слуга народу» зберігає коаліцію. В її склад все ще входить 232 нардепи, але 41 депутат покинув лави фракції з різних причин. Частина — через втрату мандату, інші — стали позафракційними або перейшли до інших депутатських груп. Шестеро «Слуг народу» опинилися в групі «Відновлення України», - зазначила експертка.

У дослідженні експерти проаналізували роботу Верховної Ради від першого засідання, яке відбулося 19 серпня 2019 року, до кінця серпня 2024 року.

Як повідомляв Укрінформ, з початку 2024 року Верховна Рада ухвалила 2203 закони, 83 з яких є євроінтеграційними.