КЖЕ опублікувала заяву щодо етичних стандартів у викладанні журналістики після резонансу, викликаного висловлюваннями професора Василенка

Комісія з журналістської етики, зважаючи на резонанс, викликаний сексистськими висловлюваннями колишнього професора кафедри друкованих медіа та історії журналістики Інституту журналістики Микити Василенка, заявила, що освіта майбутніх журналістів, а також навчання їх професійним стандартам, має бути довірена людям, які дотримуються Кодексу етики українського журналіста. Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті КЖЕ.

Експерти Комісії звернули увагу, що етична журналістика передбачає ґрунтовність припущень і забороняє використання стереотипів або стигматизацію окремих груп людей за ознаками статі, віку, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, наявності інвалідності тощо. 

На думку членів Комісії з журналістської етики, Микита Василенко знехтував людяністю та гідністю жінок, коли припустивши, що українки, зокрема ті, «чоловіки яких або загинули на війні, або набули інвалідність», будуть причетними до розв’язання демографічної проблеми, пов’язав це з наявністю в іноземних миротворців «грошей» та їхньою фізичною привабливістю, обумовленою «хорошими європейськими харчами».

Експерти акцентують на важливості під час навчання майбутніх журналісток і журналістів наголошувати на значенні різноманітності в нашому суспільстві, що включає визнання різноманітності мотивів і дій людей у відповідь на обставини, а також роз’яснення важливості обґрунтованих припущень щодо тих чи інших дій. Відхід від такого підходу, зауважили в КЖЕ, шкодить утвердженню та розвитку професійних стандартів журналістики.

Комісія підтримала рішення керівництва КНУ ім. Т. Шевченка розірвати контракт з професором Микитою Василенком через його висловлювання, а також відзначила ініціативу студентської спільноти порушити питання педагогічної невідповідності професора як позитивний сигнал, що свідчить про зусилля більшості викладачів для навчання студентів принципам етичної журналістики.

«Комісія з журналістської етики високо цінує співпрацю з вищими навчальними закладами, які готують майбутніх журналістів в Україні та готова й надалі їх підтримувати. Ми відкриті до обміну досвідом і спільного розв’язання спірних питань, що можуть виникати як у процесі навчання, так і під час професійної діяльності журналістів», — додали експерти КЖЕ.

Окрім цього, Комісія наголосила на важливій ролі медіа у роботі з експертами і поширенні їхніх наративів та надала рекомендації щодо висвітлення чутливих питань:

• Плануючи тематику до висвітлення, не допускати можливості образливих висловлювань з боку експертів, особливо в прямому етері,
• Не толерувати образливу лексику експерта, а намагатися привернути його увагу, що він/вона порушує принципи толерантності і не має продовжувати висловлюватися в образливій манері,
• Якщо образливе твердження експертом було виголошено, подати власне пояснення, що медіа не поділяє позицію експерта і перепросити перед аудиторією, що таке твердження було поширено. Чітко відокремити позицію редакції від позиції експерта,
• Затвердити/переглянути Редакційний кодекс, щоб він спрямовував роботу редакції таким чином, що унеможливлює або принаймні максимально обмежує можливість виголошення експертами чи учасниками програм образливих висловлювань в етері.

23 грудня Студентський парламент Інституту журналістики оголосив бойкот адміністрації інституту у зв’язку з «систематичними виступами викладача Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микити Кімовича Василенка на проросійських майданчиках, сексистськими висловлюваннями та просуванням російських наративів». 

Студентський парламент також звернувся до Центру протидії дезінформації при РНБО з проханням провести розслідування та надати медійного розголосу діяльності Микити Василенка та його публічним висловлюванням.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Микиту Василенка, який неетично висловився про українських жінок, повинні перевірити компетентні органи. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий також назвав сексистські висловлювання професора Микити Василенка «неприпустимими», але додав, що як міністр не має права втручатися в автономність вишу.

Директор Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Юрій Бондар назвав висловлювання Василенка неприйнятними. За його словами, усі члени колективу ставляться до позиції Василенка негативно, однак питання потребує ширшого обговорення в інституті та ухвалення спільного рішення.

Вчена рада Інституту журналістики КНУ попросила ректора університету Володимира Бугрова розірвати контракт з Микитою Василенком після його висловлювань про українських жінок в етері одного з проросійських ютуб-каналів. Після цього Етична комісія Київського національного університету ім. Т. Шевченка ухвалила рішення клопотати перед ректором КНУ про винесення другої адміністративної догани Микиті Василенку.

Вже 27 грудня керівництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка ухвалило рішення достроково розірвати контракт з професором Микитою Василенком на основі висновків Вченої ради Інституту журналістики та Етичної комісії щодо системних порушень норм Етичного кодексу університету, умов контракту і загальних етичних стандартів.

Раніше студенти неодноразово вимагали звільнення Микити Василенка через численні сексистські висловлювання та поширення проросійських наративів. Востаннє — на початку 2024 року. Тоді постійна комісія Вченої ради КНУ з питань етики визнала, що Василенко порушив етичний кодекс, і винесла йому за це догану. Сам Василенко назвав численні свідчення студентів та студенток «брехнею».

• Читайте також: Викладач комуністики. Чому Інститут журналістики має звільнити Василенка

Фото: КЖЕ