Чоловік протягом 10 років роздавав усі свої речі, залишивши лише 170: що він має

Він планує віддати ще більше, щоб мати лише 100 речей.

Доглядач кладовища, який провів останні 10 років, роздаючи всі свої речі в рамках експерименту з екстремального мінімалізму, виявив, що тепер володіє лише 170 речами і прагне скоротити цю кількість до 100. Аксель Радстром викинув свій диван, телевізор і всі кухонні меблі.

Про це пише Mirror.

Щодня 36-річний Аксель звільняє свій дім від непотребу, навіть подумує про те, щоб зменшити його площу. Він регулярно жертвує непотрібні речі на благодійність або нужденним, приєднуючись до руху людей, які відкидають матеріалізм заради простішого, більш повноцінного і сталого способу життя.

Екстремальні мінімалісти зазвичай мають від 15 до 150 предметів, часто відмовляються від ліжка, щоб спати на підлозі – хоча Аксель ще не наважився на такий крок. "Це почалося, коли мені було 24. Я боровся з депресією і почувався самотнім, попри те, що у мене був хлопець, гарна квартира і, як мені здавалося, хороше життя. Мені здавалося, що все, чим я володію, було для когось іншого. Я вирішив почати позбуватися речей, щоб жити життям, яке відповідає тому, ким я є насправді – і з яким ця людина хоче жити якомога менше", - поділився Аксель.

Він прискіпливо ставиться до підрахунку своїх речей: наприклад, каструля і кришка до неї каталогізовані як окремі одиниці, а кожна складова його постільної білизни – каркас, матрац, наволочка і подушка – перераховані окремо. Окрім ліжка, у нього немає жодних меблів.

Він обідає, схрестивши ноги на підлозі, або їсть на вулиці, і навіть упаковання від магазинної їжі вважається окремим пунктом у його підрахунку.

Лише одного разу Аксель пошкодував про те, що викинув щось: заповітний светр кольору іржі. "Він був в'язаний, кольору іржі, дуже добре сидів і зігрівав мене. Мені його дуже не вистачає".

Кухонне приладдя складає більшу частину його інвентарю, що налічує 170 предметів, але сюди також входять особисті речі першої необхідності, такі як зубна щітка, паспорт, шафа та її вміст, мобільний телефон і комп'ютер.

Аксель наполягає на тому, що такий спосіб життя – це не просто ощадливість, а особистий виклик, який вивільняє час для насолоди. "Я хочу побачити, як далеко я можу зайти. Яка моя межа у володінні речами? Крім того, я хочу звільнити більше часу, щоб не бути зв'язаним і не дозволяти моїм речам контролювати мене. Менше власності означає більше часу на те, що я люблю – подорожувати і зустрічатися з людьми. Моїм друзям і родині іноді важко зрозуміти мій вибір способу життя. Зазвичай я не порушую цю тему, поки хтось інший не зробить цього. Багато хто жаліє мене і має упереджене уявлення про те, що я не можу дозволити собі власні речі, і пропонує віддати мені речі. Я ціную таку пропозицію, але завжди пояснюю, чому я не хочу мати багато речей. "А якщо до вас прийдуть гості?" - часто запитують мене. Ну, ми ж завжди можемо посидіти в затишному кафе, чи не так". Ця подорож дала мені нові погляди на життя і на те, що дійсно має значення: друзі, сім'я і фінансова безпека".

Акселю було важко розлучатися із сентиментальними подарунками та фотографіями, але він встиг оцифрувати свої спогади, відсканувавши всі свої фотографії на флешку. "Я зовсім не сумую за телевізором, диваном чи кухонними меблями. Приємно жити ближче до землі. Я також мінімізував свої кухонні інструменти і намагаюся знайти багатофункціональні", - ділиться він.

Зараз він шукає менше житло, оскільки його квартира нагадує "велике порожнє відлуння". Я хотів би зменшити площу з 70 квадратних метрів до 27. Мені здається нерозумним мати стільки простору", - каже він. "Ми живемо в суспільстві, яке марнує ресурси, в культурі викидання, де ми не цінуємо цінність речей. Це може легко призвести до того, що ми переймемо такий самий менталітет у людей. Життя на мінімумі може надихнути інших розпочати власну подорож до простішого життя. Зараз я почуваюся більш живим, ніж будь-коли раніше. І якщо я відчуваю щось глибоко, я знаю, звідки це йде; не від стану мого будинку. А зсередини. Такий спосіб життя, мінімалізм, робить життя набагато простішим емоційно та економічно".