14 січня: яке сьогодні свято і що не можна робити

Сьогодні, 14 січня, Всесвітній день логіки. Віряни вшановують пам'ять святої рівноапостольної Ніни. До Нового року залишився 351 день.

Яке сьогодні церковне свято

14 січня в церковному календарі – день пам’яті святої рівноапостольної Ніни. Жінка все своє життя присвятила проповіді Євангелія, зціленню хворих і творенню див. Сьогодні її мощі зберігаються в Бодбійському монастирі, що в містечку Сігнахі. Ніна народилася приблизно в 280 році в Каппадокії, де з раннього дитинства її виховували в любові до Бога. У 20 років вона разом із батьками переїхала до Єрусалима, де її наставницею стала благочестива жінка на ім’я Ніанфора. Одного разу Мати Божа з'явилася Ніні й веліла вирушити до Грузії, де тоді мешкали язичники. Прибувши туди, Ніна почала проповідувати християнство. Згодом до неї приєдналися інші дівчата, і вони заснували монастир. Ніна померла 335 року.

Що не можна робити 14 січня

Не слід лихословити, сваритися, бажати іншим зла.
До світанку з дому краще не виходити.
Не можна стригти волосся — буде погано рости.

Народні прикмети і традиції на 14 січня

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день. Наприклад, дивилися, який сьогодні день: іній на деревах — прийде потепління; вранці співають пташки — до відлиги; вночі на небі ясні зірки і місяць — почне знижуватися температура; птахи низько над землею літають — чекайте на опади. Цей день краще провести у праці, все, що ви розпочнете, закінчиться з хорошими результатами.

Як назвати дитину, яка народилася 14 січня

Сьогодні іменини святкують Адам, Андрій, Давид, Іван, Ілля, Йосип, Макар, Марк, Павло, Сергій, Степан та Ніна. Талісманом людини, народженої 14 січня, є родоніт. Камінь допомагає заспокоїти нервову систему і нормалізувати сон. А ще родоніт пробуджує приховані таланти людини.

Фото: pixabay.com

Історичні події 14 січня

1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».

1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.

1918 — отримано відповідь московської Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.

919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів гетьмана Павла Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.

1920 — у Луцьку Волинській губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР Андрія Лівицького з начальником Польської держави Юзефом Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом».

1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.

1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.

1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв'язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.

1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.

1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).

1942 — на ім'я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.

1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.

1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу зі швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).

1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».

1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.

1989 — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.

2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п'яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.