У Києві підписали меморандум про глобальну коаліцію українських студій

14 січня Український Інститут, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим та Фонд президента з підтримки освіти, науки та спорту підписали меморандум про співпрацю в рамках глобальної коаліції українських студій. Про це повідомив журналіст «Детектор медіа», який був пристуній на події.

На урочистій церемонії були радниця-уповноважена президента з питань Фонду президента з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник, директор Українського Інституту Володимир Шейко та тимчасово виконуюча обов’язки Постійного Представника України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко.

За умов повномасштабного вторгнення Росії в Україну вивчення української історії, культури, суспільства є одним з ключових завдань як публічної дипломатії, так і освітньої сфери. Викривлене або маніпулятивне знання та розуміння України є наслідком роботи російської пропаганди.

Ідея створення глобальної коаліції українських студій належить Першій Леді України Олені Зеленській, яка у вересні 2024 року у Гарвардському університеті запропонувала створити платформу центрів вивчення України за кордоном. Це освітні програми в університетах, аналітичні центри, громадські організації.

Глобальна коаліція українських студій є спільною ініціативою Міністерства освіти та науки України, Міністерства закордонних справ України, Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, Українського інституту та Офісу Кримської платформи.

У своєму виступі Ольга Куришко розповіла про значення вивчення Криму для розуміння російсько-української війни та ситуації на тимчасово окупованих територіях України.

«Світ хоче знати більше про нашу історію, про становлення незалежної країни, про роль в тому числі зараз, на жаль, тимчасово окупованих територій.  Мандатом роботи представництва є захист прав і свободи тих людей, які проживають на тимчасово окупованій території, також у напрацюванні стратегічних документів і поширення більшої інформації про Крим. Ми долучилися до цієї ініціативи. Хочемо в рамках цієї роботи за підтримки Кримської платформи залучати нових партнерів.

Нам важливо також і протидіяти дезінформації, яка тривалі роки напрацьовувалася Російською Федерацією і впроваджувалася на території іноземних країн, в тому числі в освітніх колах. Тому, власне кажучи, це дуже важлива ініціатива, яку ми будемо підтримувати. Ми хочемо, щоб світ більше знав про Крим, корінні народи, які проживають на території Криму. Ми прагнемо, щоб іноземці більше занурювалися в історію і становлення і розвиток цих народів, які проживають на території Криму, але вимушено через окупацію покинули територію», - розповіла Ольга Куришко.   

Ольга Будник наголосила, що вже зараз іноземні університети подали заявки на вступ до глобальної коаліції українських студій і це є перспективним напрямом співпраці із закладами вищої освіти України.

«Сьогодні у нас є більше 50 заявок зі сторони іноземних закладів вищої освіти, які подалися на участь в коаліції. Ми для них передбачили різні формати участі, оскільки розуміємо, що розвиток українських студій в світі наразі перебуває в різному стані, і тому ми для них передбачили пакети участі, де кожен університет може для себе обрати найбільш прийнятну модель, в тому числі обравши той рівень зобов'язань, які вони готові виконати після приєднання до коаліції.

Що важливо для нас, це те, щоб вони брали активну участь в цій діяльності і самостійно також могли визначити, що саме вони хотіли би запровадити. Це може бути відкриття окремих додаткових курсів з україністики, їх доповнення, проведення окремих міжнародних конференцій. Це може бути запрошення наших викладачів до викладання в їхніх країнах. Це можуть бути академічні обміни між університетами. Безумовно, українські заклади вищої освіти також будуть брати активну участь в цих процесах, оскільки вони, по суті, можуть бути джерелом наповнення інформації для іноземних закладів вищої освіти», - прокоментувала Ольга Будник.

Володимир Шейко, спираючись на відповідне дослідження Українського Інституту 2023 року наголосив про три ключові виклики, які постали перед українськими та кримськотатарськими студіями в світі. Це фінансування програм україністики в іноземних університетах, увага української влади до вивчення України за кордоном та низька зацікавленість іноземних студентів до дослідження тем української мови, історії та культури. Всього за даними вищезгаданого дослідження нині є 160 осередків вивчення України та Криму в світі.

На думку Шейка дослідження України за кордоном є стратегічним завданням для формування фахової експертизи про нашу державу. Особливо за умов збільшення уваги до України після 24 лютого 2022 року.  

«Інтерес до України зростає. Ми розуміємо, що в майбутньому знадобиться дуже багато фахівців із безпеки, із відновлення, із таких сфер, як урбаністика, міське планування, планування публічного простору і, очевидно, переосмислення того канону (про Україну – «ДМ») історичного, культурного, який тепер склався, особливо, в західному академічному світі.

Ми розуміємо, що вимагає переосмислювати ті інтерпретації історії, те позиціонування країн в світовій історії і в історії світової культури, яке, очевидно, Україну не влаштовує. Тому коаліція спрямована також і на вирішення двох перших, вищезгаданих, проблем. Ми плануємо в майбутньому запускати різноманітні програми підтримки іноземних університетів українознавчих осередків», - прокоментував Володимир Шейко.

Відповідаючи на запитання «Детектора медіа» про потенційні можливості для медійників долучитися до роботи в коаліції щодо вивчення російської пропаганди та її впливу на громадську думку в світі Володимир Шейко наголосив, що подібних проєктів поки що немає, але тема надважлива.

«Ми в Українському Інституті за ці кілька років дуже ґрунтовно і всебічно дослідили, як працює російська культурна дипломатія на Заході, у світі. Ми дослідили три ключові державні інституції культурної дипломатії Росії.

І також цьогоріч ми плануємо незабаром вже опікувати дослідження культурної дипломатії Росії саме в Німеччині. Тобто ми взяли Німеччину як одну з країн, де пропагандистська і дезінформаційна машина Росії є однією з найбільших в Європі. І результати, забігаючи наперед, скажу, для нас такі дуже тривожні», - розповів в коментарі Детектору медіа Володимир Шейко.

Володимир Шейко також зазначив, що вивчення російської пропаганди є важливим спільним завданням як медійників, так і науковців.

«Цей вплив (російської пропаганди – «ДМ») не варто применшувати, він величезний. І ми тільки будемо зацікавлені, якщо наші дослідження спонукають інших дослідників чи медійників в своїй професійній діяльності, теж звертатися до цієї теми і теж подаватись на ті можливості фінансової підтримки та проєктів, які з’являються.

Журналістська спільнота найкраще певно обізнана з тим, які зараз наративи існують органічно чи штучно в міжнародному інформаційному полі. Це означає, що ми можемо озброїтись вашою інформацією, вашими знаннями для того, щоби на випередження пропонувати університетам, членам коаліції, теми для досліджень, які будуть актуальні для України. Власне, в чому була теж проблема, що іноземним університетам бракувало співрозмовника, єдиного співрозмовника в Україні, з яким можна було б порадитися», - прокоментував Володимир Шейко.  

«Детектор медіа» писав про запуск Платформи Ukraїnica, де першоджерела з української історії, літератури та культури доступні англійською. Це спільний онлайн-проєкт «Українського інституту» та Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Фото: Український Інститут