Енгельс горить, а Росія втрачає ресурси: реальні наслідки українських ударів по РФ

Україна продовжує активно завдавати ударів по стратегічно важливих об'єктах Росії. Сили оборони на 14 січня завдали далекобійного удару по території ворога, який може бути наймасовішим і найрезультативнішим за весь час повномасштабної війни.

В атаці використовувалися ракети та різноманітні далекобійні дрони. Першою ціллю став "Брянський хімічний завод", який розташований за 12 км від обласного центру. Підприємство, за даними російських джерел, випускає спорядження і збирає різні боєприпаси, зокрема снаряди до РСЗВ "Град", "Торнадо-С", "Смерч" і фугасні авіабомби.

Під атакою опинився і сам Брянськ, де, за інформацією місцевої влади, "уламками ракет" пошкоджено підприємство "Кремній Ел", що зазнає ударів не вперше і вважається другим найбільшим у РФ виробником електроніки для військових цілей.

Але та ніч виявилася "вибуховою" ще для низки ворожих об'єктів у різних регіонах Росії. Також постраждав Алексинський хімічний комбінат у Тульській області. Після прильотів дронів СБУ там зафіксовано велику пожежу. Українські БПЛА дістали і склади боєприпасів ФАБ, КАБ і крилатих ракет на аеродромі "Енгельс" у Саратовській області. Фіксувалась велика пожежа і на Саратовському нафтопереробному заводі.

Атака на РФ: головні цілі Україні

Українська армія діє системно, поступово знищуючи ворожі об'єкти військової інфраструктури, а також ключові елементи оборонного потенціалу Росії.

"Ми руйнуємо стратегічні військові об'єкти, об'єкти оборонно-промислового комплексу, енергетичну інфраструктуру. Це вже дає свій результат: російські об'єкти, такі як нафтобази та склади, що використовуються для стратегічної авіації, зазнають серйозних пошкоджень. Наприклад, нещодавні займання на території Росії, зокрема на аеродромі в Енгельсі, де зберігаються паливно-мастильні матеріали для стратегічних бомбардувальників, є важливими, хоча й не критичними для ворога", — каже Фокусу військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

За його словами, Росія ще має значні ресурси для відновлення пошкоджених об'єктів, таких як склади з боєприпасами та пальне для авіації. Вони можуть замінити зруйновані склади, але це зменшує їхні ресурси та здатність до відновлення бойових дій у короткі терміни. Російський бюджет на 2025 рік передбачає значні витрати на військові дії, тому Росія продовжить наступати, але українська армія активно працює над обмеженням її ресурсних можливостей.

Одним з важливих досягнень України в цих атаках є розробка ефективних безпілотних систем. Це дозволяє застосовувати нестандартні підходи до ураження ворожих об'єктів. Наприклад, на безпілотники підвішують керовані авіаційні бомби або міни, що дає можливість знищувати стратегічні об'єкти ворога з мінімальними витратами.

Експерт впевнений, росіяни ще не раз почують "бавовну" і горіти буде в різних куточках країни — це лише питання часу. А ось Москва як ціль наразі не є пріоритетною для здійснення українських атак.

"Москва — це не просто місто, а стратегічний центр управління та прийняття рішень. Звісно, такі об'єкти є законними цілями для українських Сил оборони. Однак важливо зазначити, що ми не плануємо атакувати цивільні об'єкти, такі як культурні чи соціокультурні заклади, де є мирні люди. Головна проблема Москви — це її складна і щільна система протиповітряної оборони, тому удар по Москві може призвести до великих втрат без досягнення значного результату. Тому значно ефективніше спрямовувати удари на менш захищені регіони Росії, де система ППО не така потужна. Це дозволяє нам знищувати ворожі об'єкти з меншими втратами для українських сил", — каже Селезньов.

Ворог розподіляє свої об'єкти таким чином, що найбільш важливі і стратегічні з них знаходяться під особливим захистом, зокрема Керченський міст. Спрямовувати кілька сотень одиниць нашої ППО з метою гарантовано знищити ворожу ППО, при цьому не досягнувши основних цілей, виглядає нераціональним, вважає експерт. Однак ворог стикається з проблемою: у нього є багато стратегічних об'єктів, але їм починає не вистачати сил для ефективної протиповітряної оборони.

"Тактика "тисячі порізів" — поступове, але постійне ураження слабших об'єктів — виглядає набагато ефективнішою, ніж спроби прорвати потужну систему ППО Москви", — резюмує колишній речник Генштабу ЗСУ.

Атаки ЗСУ на російські об'єкти: миттєвого результату не чекати?

Безумовно, всі опитані Фокусом експерти сходяться на думці, що Сили оборони України наростили спроможності для завдання потужних ударів по території РФ. Але ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман, вважає що миттєвого результату від таких атак не варто очікувати.

"Загалом, атаки на російські об'єкти важливі для зменшення ресурсів ворога, однак для того, щоб побачити миттєвий результат, потрібно більше часу. Росія має велику кількість заводів і виробництв, що працюють для військово-промислового комплексу. Кожен з цих заводів не лише виробляє продукцію для армії, а й забезпечує постачання на передову. Якщо навіть зупинити всі заводи, це не означатиме миттєву перемогу — залишаються склади, що накопичують продукцію, яку можна розподіляти по фронту. Тому досягти швидких змін одразу після таких атак ми не можемо", — каже Фокусу Гетьман.

За його словами, наразі атакувати НПЗ в РФ значно простіше, тому що ці об'єкти знаходяться в більш доступних місцях. Базові резервуари з пальним легше атакувати за допомогою безпілотників чи інших засобів. Пошкодження таких об'єктів може призвести до вторинного загоряння, і вони можуть горіти до повного вигоряння. Однак більш захищені об'єкти, як хімічні заводи, потребують більш потужних ударів, оскільки вони мають товсті стіни і серйозні перекриття. Для знищення таких об'єктів потрібно використовувати ракети.

"Таки атаки як відбулися в ніч на 14 січня зменшують можливості російського ВПК, тому що вони повинні відновлювати зруйновані об'єкти, що впливає на логістику та постачання для армії. Однак Росія має великі резерви і може швидко замінити деякі пошкоджені об'єкти, тому важливо продовжувати таку тактику", — продовжує експерт.

Якщо Сили оборони України будуть продовжувати наносити удари регулярно, через кілька місяців Росія почне відчувати серйозні проблеми, вважає Гетьман. Особливо це позначиться на їхніх можливостях на фронті, оскільки склади, що постачають боєприпаси, будуть пошкоджені, і це обмежить їхні ресурси. Однак варто розуміти, що результат буде накопичувальним, і не варто очікувати миттєвих змін, підкреслює експерт.

Менше КАБ і крилатих ракет: реальні наслідки українських атак по РФ

Військовий експерт Павло Нарожний наголошує, що всі удари Силами оборони по території РФ вже мають наслідки.

"Був завданий удар по Енгельсу, а саме по аеродрому, на якому знаходяться стратегічні бомбардувальники Ту-95, Ту-160, Ту-34. За інформацією з посиланнями на джерела, після удару по аеродрому було знищено склад з боєприпасами. Тепер відкриваємо зведення Генштабу і дивимось, що в останні тижні щодня знищувалося 60-70 цілей (таких як КАБ — ред.), а іноді й більше одиниць. Але після ударів по Енгельсу ця цифра знизилася до 15-20. Тобто ми бачимо різке зменшення кількості боєприпасів. Звісно, вони відновлюють свої склади, але навіть при цьому кількість боєприпасів, необхідних для нормальної роботи російської авіації, значно зменшується", — каже Фокусу Нарожний.

За словами експерта, таки атаки Сил оборони важливи, тому що кожен склад боєприпасів — це близько тижня роботи для російської авіації. Звісно, Росія не працює лише з одного аеродрому, а з кількох, але загалом кількість атак зменшується. Це впливає на їхню логістику, оскільки їм потрібно перенаправляти літаки та приймати інші рішення.

"Інший важливий момент — це знищення складу нафтопродуктів в Енгельсі. Там базуються літаки Ту-160. Поясню, чим вони відрізняються від інших. Ту-95 — це основна частина російської авіації для запуску крилатих ракет. Але ці літаки вже вичерпали свій ресурс, і тому Росія почала використовувати Ту-160. Ці літаки використовують особливе паливо, яке виробляється не на всіх нафтопереробних заводах Росії. Ось чому удари по НПЗ, де виробляється це паливо, важливі", — продовжує Нарожний.

Що стосується наслідків, то ми можемо побачити зменшення кількості запусків крилатих ракет, впевнений експерт. Це може призвести до того, що кількість атак по Україні зменшиться, але "ми не можемо точно порахувати, скільки ракет було б, якби не ці удари. Звісно, ми хочемо, щоб удари припинилися зовсім, але це питання часу".

"Крім того, ми завдаємо ударів по іншій стратегічній інфраструктурі, як-от по складам боєприпасів та артилерійських заводах. Війна зараз, в першу чергу, артилерійська, і артилерія займає основну частину вогневих ударів — як у нас, так і у росіян. Тому удари по артилерійських заводах і знищення запасів вибухівки також зменшують ефективність ворожих атак", — каже Нарожний.

Загалом кількість ударів і пострілів в Росії зменшується, і це важливо для розуміння того, як ситуація змінюється на користь України.

"Люди часто кажуть, що нічого не змінюється, що ми програли війну, але це не так. Ситуація на фронті поступово змінюється на нашу користь, і ми це бачимо. Проте перемоги за один день не буде", — резюмує військовий експерт.

Нагадаємо, саратовський нафтопереробний завод, по якому в ніч на 14 січня вдарили Сили оборони, втратив мінімум два резервуари з пальним. На супутниковому фото видно почорнілі вигорілі майданчики у точка, в яких раніше біліли гігантські цистерни.

Також джерела Фокусу назвали усі об'єкти ЗС РФ, до яких долітали українські засоби ураження в ніч на 14 січня.