Київ під подвійною владою: хто насправді керує столицею?

Українці вже звикли до того, що кадрові призначення та звільнення в країні відбуваються без жодних обґрунтувань. Навіть якщо міністр або генпрокурор засвітилися в гучному скандалі, в указі президента про це не буде ні слова. Через це пересічні громадяни, блогери та журналісти-розслідувачі нишпорять в Інтернеті й доступних документах, аби пояснити собі та іншим учорашні причини й завтрашні цілі кадрових рішень. Про мотиваційні підстави можна не згадувати взагалі — їх нема.

Це в армії доки не покомандуєш взводом, тобі не дадуть у підпорядкування роту, а в сучасному держоргані кухарка може спокійно посісти місце, приміром, головного інженера. А якщо пощастить народитися в Кривому Розі, то можна стати віцепрем’єркою чи в. о. ректорки національного університету, не маючи ні вченого ступеню, ні досвіду викладацької роботи. От і гадатимемо самі: для чого президент Володимир Зеленський призначив на посаду начальника Київської міської військової адміністрації 35-річного Тимура Ткаченка?

І тут як у казці — смикнеш за мотузочку, а на твою голову виллється стільки… інформації для роздумів.

Включно з питанням, як узагалі функціонує система влади в столиці та хто в ній головний. Якщо новоспечений очільник військової адміністрації відразу заявив, що займатиметься питаннями екології, транспорту та збереження культурної спадщини. А міський голова на що? І як до цього призначення ділили владу мер і начальник військової адміністрації, який з’явився в українській столиці відразу після повномасштабного вторгнення російської армії?

Хто такий Тимур Ткаченко?

Новий очільник КМВА здобув чудову освіту: 2013 року — диплом магістра з міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а 2019-го — диплом правознавця в Національній академії управління при президентові України, «кузні кадрів» для органів влади.

Чому з такою освітою першим місцем його роботи була посада спеціаліста першої категорії в КП «Солом’янка-Сервіс»? Важко сказати, звісно, не у всіх із цим складається, але відтоді почалася його кар’єра в органах місцевого самоврядування Києва, вершиною якої стало призначення головою Департаменту благоустрою КМДА.

Безпристрасний Інтернет на сайті «Вечірнього Києва» зберіг близько шести десятків матеріалів 2021–2023 років, присвячених «боротьбі» з МАФами та виписуванню штрафів від цього департаменту, де Ткаченко фігурує особисто, приміром: «За зимовий період наші інспектори благоустрою виявили найбільше порушень щодо несвоєчасно прибраного снігу та накрижень — понад 3800 випадків, самовільного розміщення МАФів — майже 3400 та несвоєчасно вивезеного будівельного сміття та побутових відходів — близько 1400».

Звісно, МАФи — це не міжнародна економіка, а окрема доволі мутна тема, в яку, відверто кажучи, не хочеться влазити, але журналісти-розслідувачі накопали достатньо матеріалу, що свідчить про банальний перерозподіл ринку вуличної торгівлі в Києві починаючи з 2020 року, коли Тимур Ткаченко прийшов у департамент. Куратором якого був нинішній голова ОПУ Андрій Єрмак.

Далі Ткаченко обіймав посаду заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Хоча кваліфікація та досвід (борця з МАФами й сміттям) не відповідали обійманій посаді, але, можливо, в стратегічних галузях — власне сміття?..

Принагідно зазначу, що в цей час в офісі президента за цей напрям відповідав Олексій Кулеба, а після призначення останнього на посаду віцепрем’єра з відновлення та міністра розвитку громад і територій Ткаченко став його заступником, а вже звідти злетів у крісло начальника КМВА. Тут варто зазначити, що Олексій Кулеба зараз став дуже впливовим на Банковій, що добре видно з кадрових призначень. Руслан Кравченко, якого він разом із Олегом Татаровим лобіював на посаду генпрокурора, трохи стратив, але очолив Державну податкову службу. Натомість Філіп Пронін — однокашник Кулеби — очолив Державну службу фінансового моніторингу.

Картина буде неповною, якщо не сказати про майновий стан новопризначеного очільника КМВА, адже громадськість має знати все про публічну особу, тим паче на посаді з високим рівнем корупційних ризиків. Не хочеться зараз рахувати гроші в чужому гаманці, охочі можуть усе подивитися в деклараціях на сайті НАЗК, де є й остання.

Варто лише зазначити, що там є й доходи в декілька мільйонів, і нерухомість, і автопарк, що періодично оновлюється, й гектари землі в Київській області. Але все виглядає так, що НАБУ може спати спокійно. Тим паче, якщо його очолює свояк Ткаченка — Семен Кривонос. М-да…

Що збирається порішати на посаді новий голова ВА?

«Багато коментарів та звернень, які не можу залишити без уваги, адже вони відображають актуальні проблеми громади, — написав Ткаченко на сторінці у Фейсбуці в день призначення. — Серед питань:

• екологічна ситуація у столиці, зокрема збереження Совських ставків, екопарку Осокорки та урочища Горбачиха;
• робота громадського транспорту під час тривог — це викликає найбільше дискусій у коментарях та повідомленнях;
• ліфт на станції Шулявська, який досі не сертифіковано;
• збереження архітектурної та культурної спадщини столиці…».

Отже, щодо транспорту. Однодумці новопризначеного начальника КМВА — депутатка від «слуг» у Київраді Ксенія Семенова та нардеп Роман Грищук — анонсували 4 січня ц. р.: «Є відчуття: новий голова КМВА скасує зупинку транспорту під час тривоги».

Якщо попередні начальники КМВА — генерали Микола Жирнов та Сергій Попко — незважаючи на вісім (!) петицій киян, не пішли на цей крок, чому в «слуг народу» такий ажіотаж стосовно цього питання? Зрозуміло чому — партія, яка має 10% підтримки в Києві (12 мандатів в Київраді зі 120), намагається підвищити свій рейтинг на цьому популярному питанні. Насправді воно вкрай контроверсійне — ZN.UA підрахувало, що година простою киян у транспорті (не має значення — під час тривоги чи в корках) — це втрата 300 млн грн для економіки міста. Але, з іншого боку, рух транспорту під час тривоги прямо суперечить законодавству та де-факто змушує водіїв наражати себе та пасажирів на небезпеку. Чи не слід «слугам народу» у Верховній Раді насамперед внести зміни до відповідного законодавства?

Який ліфт на Шулявці мається на увазі — геть незрозуміло, а от щодо «екологічної ситуації» відразу виникають підозри — чи не наїзд це на політичних опонентів? Адже Совські ставки (20 га) пов’язують із Ігорем Баленком (спонсор БПП), екопарк Осокорки (75 га) — з Владою Молчановою (спонсорка «Батьківщини»), а урочище Горбачиха (30 га) — з Ігорем Ніконовим…

Про збереження спадщини навіть ніяково читати, тому що в начальника КМВА на чільному місці має бути збереження всієї столиці.

Але далі — більше. «Щодо пункту про службові відрядження за кордон для представників органів місцевого самоврядування Києва та працівників КМВА, — пише голова військової адміністрації в іншому дописі. — На сьогодні узгодження виїздів посадовців та співробітників військової адміністрації здійснюється без залучення Ради оборони міста. У контексті воєнного стану вважаю доцільним розгляд таких питань на Раді оборони.

Окрім того, варто наголосити: усі відрядження фінансуються коштом громади Києва. Тому кожен виїзд повинен бути обґрунтованим і необхідним. Кожен такий випадок розглядатиметься індивідуально.

Ініціюю залучення Служби безпеки України та Національної поліції України до розгляду службових відряджень. Такий підхід вже успішно використовується військовими адміністраціями в сусідніх областях». Тут узагалі незрозуміло, навіщо новий начальник ВА надимає щоки, якщо всі службові відрядження й так погоджують СБУ та НПУ.

Варто зазначити, що київська бюрократія в бізнесових питаннях завжди знаходила спільну мову з центральною владою. Відносини загострювалися лише за політичною лінією, коли треба було приструнити надто активного мера. Те ж саме стосується й команди Зеленського та Кличка. Війна й поява в місті прямого представника президента стали зручним інструментом такого тиску. І тут постає наступне питання.

Чи має очільник КМВА Тимур Ткаченко законні повноваження на вирішення заявлених проблем?

Кесарю кесареве чи відразу Юпітерове?

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, можуть утворюватися тимчасові державні органи — військові адміністрації. В перший день Великої війни указом президента вони були утворені в усіх областях та місті Києві. Де-факто це відбулося простим перейменуванням «порося в карася», тобто ОДА в ОВА, а їхні голови автоматично «набули статусу» начальників цих ОВА. Те саме стосувалося й столиці України — Києва, де КМДА перетворювалася на КМВА. Точніше, мала, але так і не перетворилася — в інформаційному просторі, як і раніше, фігурував термін КМДА… Чому так? Можемо лише гадати, тому що офіційного роз’яснення ні співіснування, ні розмежування повноважень КМДА та КМВА ні офіс президента, ні Верховна Рада не дали. Тому далі викладу власне трактування цієї законодавчої «колізії», але колізії лише на перший погляд.

У згаданому указі пунктом 1 визначено, що військові адміністрації утворюються на виконання Закону «Про правовий режим воєнного стану». Своєю чергою в законі сказано, що вони утворюються «для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян».

Вже з цього формулювання випливає, що про жодні «питання місцевого значення», віднесені Конституцією до місцевого самоврядування, тут не йдеться. Навпаки, згадка про Конституцію означає, що залишаються в силі конституційні гарантії останнього. В нашому випадку КМДА — не просто орган державної влади, це водночас виконавчий орган Київради, тобто орган місцевого самоврядування (!), що підтверджено рішенням КСУ від 25 грудня 2003 року №21-рп/2003. Й очолювати його може лише особа, обрана київським міським головою.

Звісно, у зліпленому нашвидкуруч указі президента таких тонкощів (але принципових!) не врахували, та однаково висновок однозначний: ні ліквідувати КМДА, ні звільнити з посади його голову жодним указом президента неможливо. От звільнити Кличка з посади начальника КМВА — будь ласка (що й зробив Володимир Зеленський на п’ятий день після призначення), але КМДА залишається й очолює її саме Віталій Кличко.

Ба більше, «рішення про утворення військових адміністрацій приймається президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування». Тобто утворити КМВА в Києві, відповідно до закону про воєнний стан, можна лише в одному випадку — коли було подання КМДА (або військового командування), яка виконує в Києві роль обласної ДА. А його не було. Далі повноваження ВА розписуються саме для того випадку, коли не працюють органи місцевого самоврядування. А якщо орган МС є, навіщо комусь передавати його повноваження? Тож якщо діяти строго за законом, то ВА не має жодних повноважень втручатися в справи МС!

Це чудово розуміли і Микола Жирнов, і Сергій Попко, попередні начальники КМВА, тому не перебирали на себе повноважень місцевого самоврядування, але цього не розуміє дипломований юрист Тимур Ткаченко. Це в кращому варіанті, бо, може, й розуміє, але виконує завдання Банкової — усунути Кличка від столичних справ, що випливає з його перших кроків. Водночас мало хто помічає, що заяви та дії Ткаченка мають ознаки захоплення влади в Києві, а це, своєю чергою, підпадає під цілу низку статей Кримінального кодексу України, тому і дійовим особам, і виконавцям варто бути обачними — влада рано чи пізно змінюється, а ККУ залишається назавжди.

Найголовніше, що за двовладдя, яке намагається встановити Банкова в Києві, руйнується вся система функціонування міського господарства. З нового року будівлю на Хрещатику, 36 непомітно для киян, але буквально лихоманить. Не проходять банальні «розпоряги», приміром, про відшкодування збитків громадянам унаслідок руйнувань від ворожих «шахедів». І чиновникам можна поспівчувати — вони розгублені, не знають, до кого йти на килим — до Кличка чи Ткаченка. Недалекоглядність команди «слуг» проявляється ще й у тому, що вони не розуміють — рано чи пізно вони приповзуть навколішки до Київради по бюджетні гроші й… можуть не отримати нічого. Що вони тоді робитимуть?

Найкраще, що міг би зробити Ткаченко на своєму місці, — це збільшити кількість розрахунків ППО. Вони мають стояти на підступах до Києва й збивати «шахеди» над лісами та полями навколо міста, а не над урядовим кварталом чи костелом Св. Миколая. Цікаво, чи поставив президент йому це завдання?

За дивним «збігом обставин» цими ж днями прокуратура міста оприлюднила відразу декілька підозр у корупції міським чиновникам, мовляв, кияни, дивіться, що у вас твориться під керівництвом Кличка. Випадками корупції киян не здивуєш — вони були, є й будуть, така вже природа людини (головне — наше ставлення до неї, а також робота правоохоронної системи), однак її масштаби — це дитячі забавки у порівнянні з тим, що відбувається у вищому керівництві держави, офісі президента та «слуг народу»… І це ні для кого не є таємницею, про це знають усі, хто має вуха чи вміє читати. За Святим Письмом: «Чого дивишся на трісочку в оці свого брата, а колоди у власному оці не помічаєш?» (Лк. 6:39, 41-42).

На жаль, ми вже маємо вкрай негативні, а якщо відверто — узурпаторські дії з боку президента Володимира Зеленського щодо захоплення влади в окремому місті. Так, у Чернігові було призначено міську військову адміністрацію, хоча там справно працювали й міська рада, й виконком, тобто відповідно до пункту 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» її введення було необґрунтованим, а точніше — незаконним. Якою була політична «причина» вводити там МВА? Сміливо можна сказати — лише одна: секретар міськради і в. о. голови громади Олександр Ломако очолював обласний УДАР і мав найбільшу фракцію в міськраді.

Під тиском начальника МВА Дмитра Брижинського Ломако показово, в День міського самоврядування, подав заяву про звільнення. Причина банальна й брутальна: «Чиновники з військових адміністрацій за вказівкою офісу взяли місто в заручники. Їхня умова — Ломако має піти з обраної посади. Мені передали простими словами: якщо я цього не зроблю, вони занурять місто в хаос. І показали, що буде, якщо відмовлюся: зрив бюджету на 2025 рік, повна зупинка роботи найбільшої лікарні міста, відсутність розрахунків із підрядниками, що працюють на відновлення міста, зупинка харчування в закладах дошкільної освіти, повна зупинка громадського транспорту, жодної копійки на ЗСУ та багато іншого».

Чи не замислив Володимир Зеленський повторити цей фінт і в Києві?

P.S. Коли матеріал готувався до публікації, прийшла звістка з Чернігова — затримано Олександра Ломако. Вочевидь, правоохоронні органи тепер «ритимуть під нього», щоб заднім числом виправдати брутальні й незграбні дії Брижинського та Банкової.