Купили конфісковану картину Медведчука, а її не віддають: все про грошові схеми в АРМА

Як АРМА та її посередники заробляють мільйони на арештованих активах.

Яхти, бізнес-центри, фабрики і заводи, тисячі квартир, автівок, предмети розкоші та коштовності: майно і активи, незаконно одержані корупціонерами та іншими злочинцями потрапляють в управління Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Як АРМА та її посередники заробляють мільйони на арештованих активах? Як працюють електронні торги, хто отримує надприбутки, та чому покупці залишаються без майна? Розкриваємо деталі, що приховуються від суспільства, та експериментуємо з купівлею арештованої картини. Чи справді система прозора — у проєкті Хапуга.UA.

“АРМА – це про повернення активів, це про те, щоб злочинні активи, які були виведені за кордон або які були виведені внаслідок певних злочинів, поверталися до державного бюджету”, — розповідає юридичний радник Transparency international Україна Павло Демчук. 

За неповних 8 років роботи АРМА реалізувало активів загальною вартістю більше двох мільярдів гривень. І ці мільярди, як ми сьогодні покажемо, наповнили не тільки державний бюджет

“Це бізнес”, — каже Павло Демчук.

Як продають арештоване майно, ми покажемо на власному досвіді — спробуємо купити картину Медведчука.

Як це було — експеримент у нашому ефірі. А також викриття — скільки відсотків, кому і за що мають додатково платити нові власники майна — порахуємо. 

“АРМА управляє тисячами активів, а відтепер завдяки відкритому реєстру робитиме це у прозорий підзвітний громадськості спосіб”, — заявляла голова АРМА Олена Дума.

За 7 років плідної праці агентство накопичило більше 70 тисяч різник об’єктів. При цьому точну кількість проданого за ці роки АРМА, що нас дуже здивувало, порахувати не може. Виявляється, у Нацагентства немає методик для підрахунку. Добре, що хоч суму назвали.

Коли навіть АРМА ніби то не знає, кому, скільки й чого продали, не дивно, що на існуванні Агенції паразитують десятки ділків різного штибу й масштабу, що заробляють на чужому майні. 

“Це корупційна схема, перш за все. Це моє особисте враження від цієї побудови посередників”, — каже екс-голова громадської ради при АРМА Ігор Чобітько.

Одна зі схем “додаткового” заробітку хапуг здійснюється за посередництва так званих “організаторів торгів” — спеціальних електронних майданчиків, через які АРМА і реалізує майно. Так-так, виявляється, цим врешті займається не сама державна структура, а з благословення Кабміну — спецпосередники. 

“Подається майданчик, визначається, що він відповідає вимогам, що його кваліфікаційні вимоги дозволяють провести такий продаж. Тож, все, укладається договір, він виграє цей конкурс. Далі цей майданчик вже повинен організувати фактично збереження цього активу, повинен організувати самі торги і рекламу цього активу”, — розповідає юридичний радник Transparency international Україна Павло Демчук. 

Дивіться, ось вони — торговельні біржі. По суті, це просто сайти, на яких виставляють лот для проведення аукціону. 

Одні кажуть — класна система, корупції стало менше, інші — що система складна і з’явились якісь додаткові побори, тож, ми вирішили розібратись.

Промоніторивши з десяток сайтів-організаторів торгів, можна зробити очевидний висновок. Одні пишуть незрозумілі, з першого погляду, суми, які додатково треба буде сплатити, інші — взагалі нічого про платежі не повідомляють. 

Тож повністю весь перелік супутніх витрат не вказує ніхто. 

“Бо, наприклад, АРМА не говорить цю інформацію. АРМА має просто для обивателя, для простої людини, без юридичної освіти, доступними словами дуже просто, на пів аркуша паперу пояснити. В тебе будуть ось такі витрати. І тоді кожна людина, коли буде приходити і щось купувати, вона буде розуміти, ага, я не лише цю суму сплачую, я ще ось це маю потім зробити”, — каже ексначальник юридичного управління АРМА Андрій Потьомкін.

Отже, якщо ви хочете прийняти участь в аукціоні і придбати арештоване майно, вас точно чекають сюрпризи. Перевіримо на практиці?

Віднедавна всі аукціони АРМА можна побачити в системі “Прозорро продажі”. Давайте спробуємо і ми щось купити в АРМА?

Заходимо на сайт “Прозоро продажі”. Тепер шукаємо арештоване майно. Ну ось, наприклад, ікона за 6 тисяч гривень. Так, що тут у нас є. Тут якийсь опис, ціна, галерея, фотографія, характеристики, опис аукціону, інформація про замовника — АРМА. Далі у нас йде інформація про організатора, контакти, відповідальні особи, інформація про аукціон, його стартова ціна — 6528 гривень, розмір гарантійного внеску 652 — це 10 відсотків, вимоги до документів, якісь порядки, додаткові відомості, витрати на підготовку лота — тисяча гривень.

Тепер необхідно обрати торгівельний майданчик, давайте, наприклад, ось цей — ТОВ “Полонекс”. Доречі, одна з топових компаній-організаторів торгів АРМА. Ми вже заздалегідь зареєструвались, тому просто авторизовуємось.

Тут у нас все те саме — вартість лоту, мінімальний крок, гарантійний внесок, реєстраційний внесок, витрати на підготовку лота. Ми поставили мінімальну суму, додали всі документи, оплатили всі квитанції. Ну що, робимо ставку! 

Проєкт Хапуга.UA позмагався на електронних торгах за арештоване майно, яке належало Віктору Медведчуку. І переміг. А тепер давайте подивимось на протокол торгів і що ж нам потрібно оплатити.

Реєстраційний внесок — 17 гривень, його ми сплатили на початку торгів. Сума, що підлягає перерахуванню переможцю — 326 гривень. Сума, яка підлягає сплаті на рахунок АРМА — 6 529 гривень. Винагорода організатора — 65 гривень, 29 копійок. Винагорода оператора — 261 гривня, 16 копійок.

Так, ну і що це за винагороди, чому цього не було на сайті? Давайте спитаємо в електронного майданчика.

“Як аукціон відбудеться, що вам треба буде сплатити. Перше — це ціну продажу об’єкта, ви ці кошти сплачуєте одразу на рахунок АРМА. Ви сплачуєте 100% ціни продажу на їх рахунок. Гарантійний внесок, який ви сплачували до проведення аукціону, да, він не враховується в ціну продажу. Ще додатково ми беремо свою винагороду у розмірі 5% від кінцевої ціни реалізації. Додатково вам потрібно буде сплатити одну тисячу витрат на підготовку лота. Це, це кошти, які потрібно буде компенсувати організатору за оцінку, тобто це майно оцінювалось, відповідними оцінщиками, і потрібно буде відкомпенсувати одну тисячу організатору”, — розповідає менеджер електронної біржі ТОВ “Полонекс”.

Питаємо, чому одразу на сайті це все не розписати?

“А ця інформація не передбачено… не передбачається взагалі вказання винагороди оператору, є чітка постанова, де зазначається це”, — каже менеджер “Полонекс”.

Ну добре, давайте все оплатимо і заберемо майно Медведчука, тобто наше.

Але спершу потрібно роздрукувати протокол у трьох примірниках, підписати, додати копії паспорта та ІПН, знову підписати від руки, бо в електронному вигляді АРМІ не годиться, тоді відправити все це “Новою поштою” організатору торгів. Потім вже організатор підпише протоколи від руки і теж відправить поштою в Нацагентство, щоб і ті підписали від руки.

І ось тільки після цього ми можемо піти в банк і заплатити за виграний на торгах актив. Як тільки АРМА отримає кошти на рахунок — має підписати протокол і акт передачі мені картини.

А поки розберемо, що і кому ми заплатили. Фінальна вартість лоту — 6529 гривень. А заплатили ми за нього 7872 гривні. І справді, затвердженим Мін’юстом порядком всі додаткові витрати передбачені. 

Отже, учасники торгів перераховують 10% від вартості лоту як гарантійний внесок. А також сплачують фіксовану суму за участь електронному майданчику. Організатор торгів отримує 1% від вартості лоту. Ще 4% отримує електронний майданчик, на якому зробили найвищу ставку. Якщо ж торги відбулись саме на майданчику організатора, він отримає 5%.

За умови, що організатор зробив оцінку майна та забезпечував його зберігання, він додатково просить винагороду, яку визначає сам.

Та чому ж торговельні біржі не повідомляють про все це заздалегідь?
Те саме питаємо в АРМА, чи воно взагалі контролює якось тих, кому доручає продаж активів?

“АРМА не зобов’язує організаторів електронних торгів… розміщувати в оголошенні…, інформацію про податки, збори та винагороди, їхній розмір та порядок сплати для участі або після виграшу”, — відповіли нам у АРМА.

Цікаво виходить. Начебто нічого не порушують, але неприємний осадочок лишається. 

А тепер уявімо собі, скільки доведеться заплатити майбутньому переможцю ось цього лоту за 200 мільйонів гривень.

З них новий власник зверху заплатить 10 мільйонів лише відсотків сайтам-посередникам — 2 мільйони організатору і 8 мільйонів електронному майданчику.

То ж кому “дозволяють” заробляти на торгах арештованими активами, і скільки цього не афішованого заробітку?

Компанію-організатора торгів АРМА обирає на відкритому конкурсі в прямому ефірі, заходьте, дивіться, вірте.

“Засідання конкурсної комісії транслюються на YouTube-каналі АРМА. Крім того, інформація про конкурси може оприлюднюватися на офіційних сторінках АРМА у соціальних мережах”, — повідомили нам в АРМА.

Журналістка-розслідувачка Любов Величко, яка довго слідкує та аналізує роботу АРМА, не впевнена у прозорості конкурсної системи відбору організаторів:

“Сам факт проведення якихось конкурсів, відборів у прямому ефірі ще ніколи не було 100% запобіжником від корупції”.

“Є певний регламент, вимоги регламенту, які встановлюються “Прозоро продажі”, яким повинні відповідати майданчики”, — каже Павло Демчук.

А ось і критерії до організаторів, затверджені Кабміном ще за часів Гройсмана:

“Потрібно мати статус авторизованого електронного майданчика, продати об’єктів малої приватизації не менше ніж на 10 млн гривень і заключити не менше трьох договорів не менше ніж на 7,5 мільйонів гривень за останні два роки”.

Такі критерії істотно звужують поле для конкуренції. По факту всього лише до дюжини юридичних осіб. 

“У нас що, так багато майданчиків для того, щоб прозоро робити закупівлі? Або у нас такі майданчики мають багаторічний досвід? Тобто конкурентів і на пальцях можна порахувати”, — каже ексголова громадської ради при АРМА Ігор Чобітько.

А тепер давайте займемось пізнавальною арифметикою.

Якщо АРМА напродавло активів більш як на 2 мільярди, це означає, що компанії-організатори отримали мінімум 104 мільйони гривень.

Це не враховуючи додаткових винагород, які біржа визначає для себе сама.

За наданою Нацагентством аналітикою, виділяємо ТОП-3 організатора торгів. Це ТОВ “Придніпров’є 2021”, “дочка” Мін’юста — ДП “Сетам” та ТОВ Полонекс.

Номер один у цьому списку компаній за свої послуги — ТОВ “Придніпров'є 2021”. З 2021 по 2023 рік заробила на АРМІ 77 мільйонів гривень. 

Ця компанія вже потраляла у гучний скандал на торгах із заниженням ціни. В результаті держава недоотримала 470 мільйонів гривень. З них 178 мільйонів — борг за зберігання активу. Просто компанія-організатор не вказала про необхідність сплати переможцем цієї вартості. А можливо, вона і не знала. 

“З Придніпров'я 2021 була дуже цікава ситуація. Це достатньо невідома площадка. Ви не знайдете реальних її власників або людей, які готові її захищати.І АРМА влаштувала разом з ними дуже тупу схему по заниженій продажі активів”, — розповів нардеп Ярослав Железняк.

ДП “Сетам” офіційно заробило майже 11 мільйонів. І також не без скандалів. 

У 2022 році, за версією НАБУ, гендиректор “Сетам” забезпечував проведення електронних торгів з метою реалізації речових доказів за заниженими цінами та створення необхідних умов для перемоги заздалегідь визначених юридичних осіб.  Тоді державі було нанесено збитків у розмірі 485 мільйонів гривень

ТОВ “Полонекс” заробило трохи більше 2 мільйонів, але попереду може бути цікаво. Адже ця фірма буде продавати для АРМА земельні ділянки у Карпатах, початковою вартістю 1 мільярд гривень. Якщо компанія виступить лише організатором, заробить 10 мільйонів. А якщо продасть через свій електронний майданчик — то цілих 50 мільйонів. І це відсотки тільки від початкової вартості.

“Порахуйте 5% і дайте відповідне питання, чи заслуговує компанія, яка, по суті, є веб-сайтом, куди вносяться дані на винагороду в такому розмірі”, — каже журналістка-розслідувачка Любов Величко.

Експерти кажуть, що загалом у цій схемі є багато прогалин. Наприклад, народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що організатори далеко не завжди виконують покаледний обов’язок зберігати актив:

“Хтось це робив, хтось іноді це не робилось. По-різному. Я не можу сказати, що ніколи не робили, але і не можу сказати відверто, що і завжди робили”.

“Вони, по суті, не зберігають актив. У компанії, яка проводить цей конкурс, немає своїх складів, паркінгів, де зберігаються тисячі автомобілів.
Це все віртуальне зберігання. Тобто вони не контролюють те, чи не були вкрадені якісь запчастини в автомобіля, умовно кажучи, чи не винесли якусь сантехніку з квартири арештованої, чи не було вкрадено щось із заводу арештованого. І про це свідчать ті фактичні перевірки, які здійснювала арма на тих об'єктах, які є арештованими”, — каже Любов Величко.

Відповідь на питання, за що ж тоді біржі отримують такі винагороди, дав колишній головний юрист Нацагентства Андрій Потьомкін. І ця відповідь просто шокує

“Просто за те, що вони розмістили фотку. За те, що організатор електронних торгів просто розмістив фотографії і дозволив скористатися його електронною системою”, — каже Андрій Потьомкін.

Ми показали вам тіньовий, але по суті, узаконений заробіток для партнерів АРМА. Чи справедливо віддавати власникам електронних платформ такі суми — визначте самі. 

Доречі, а що ж з нашою картиною? Виявляється, ще до початку електронних торгів на замовлення АРМА, Вищий Антикорупційний суд заборонив продавати картини Медведчука. Таку ініціативу проявило Міністерство юстиції. 

Згідно з ухвалою суду, заборону обґрунтовано можливими ризиками відчуження та зменшення вартості активів. Та про це мені, як переможиці електронних торгів, ніхто не повідомив. 

Картину ми оплатили 4 грудня, минуло більше місяця. Я звернулась до АРМА з простим питанням, де моє законне майно, якщо агентство підписало зі мною акт передачі? Питаю, так чому тоді мені ніхто картину не віддає:

— Тому що це арештований актив. І для того, щоб віддати цей актив, ми зв'язуємося з прокурором і чекаємо відповідь на прокурора”, — відповідають телефоном в АРМА.

— А чому я про це не знаю?

— А хто вас буде про це повідомляти? АРМА чи організатор? Зверніться, будь ласка, до організатора.

— А хто несе взагалі відповідальність за весь цей процес, як не ви?

— Організатор електронних торгів, з яким АРМА укладено договір на надання нам цих послуг.

— Я ж вам гроші заплатила за цей актив?

— Правильно, заплатили. Все буде залежати від відповіді прокурора. Це арештований актив. Це кримінальне провадження.

— Я розумію. Скажіть, будь ласка, нормативно-правовими актами передбачається чіткий термін, коли людині, яка виграла торги, має бути переданий актив?

— АРМА надіслала відповідь прокурору і ми чекаємо від прокурора передачу… Вибачте, але я маю йти.

Отже, гроші я заплатила, картину мені ніхто не віддає і не каже, коли віддасть. Складається враження, що АРМА мене просто обікрало. 

Окрім того, що Нацагенство дозволяє хапугам-посередникам заробляти буквально мільйони з повітря на арештованому майні, ще й вводить в оману нових законних власників арештованого майна, які ті придбали його на аукціоні. Що це, як не 367 стаття Кримінального кодексу України? Службова недбалість державних службовців АРМА? Це вже вирішить ДБР.