Довго можна думати, чи варто було дорікати 87-річній актрисі за мову?
Я б уже не дорікав.
Але не довго треба думати, аби 87-річним і набагато молодшим примам та примадоннам провідного українського театру нарешті відмовитися від звань і нагород, отриманих з рук Путіна.
Ми ж усі добре розуміємо, чому він ці звання розсипав і чому саме у цьому місці?
І Театр це дуже добре розуміє! Він змінюється у правильному напрямку, там прекрасна патріотична трупа. Тому з сайту стерли усі згадки про Народних і Заслужених РФ.
Проте ніхто з володарів цих звань досі навіть і не подумав кинути ними межи очі і хоч щось сказати.
Згадав текст «Главкома», де ця проблема піднімалася набагато раніше.
Героїня свіжого мовного скандалу – досі «Народна артистка Росії». Лариса Кадочнікова на відміну від інших колег, обласканих Москвою, не стала ховатися, коли почула тему розмови.
Прямо сказала: не бачить проблем у тому, що досі має звання від ворожої держави. Каже, що це їй виписали зокрема за три роки роботи у московському театрі «Современник», «найбільш вільному театрі країни».
Правда, грала вона там пару сезонів і 65 років тому. А Путін оцінив ці заслуги чомусь лише у середині 2000-х. Тобто через майже пів століття.
«Звання дається не за політику, а за мистецтво. Може, хтось і отримує за політику, але я отримала за творчість. Я ніколи у політиці участі не брала, – пояснила свою позицію Кадочнікова.
Ну, все наче й так, якщо забути, що політика – це теж мистецтво...