Падають після однієї чарки: чому деякі люди не можуть багато пити, пояснив нейробіолог

Споживання алкоголю у святковий сезон сильно варіюється серед людей, на що впливають розмір тіла, стать, генетика і рівень толерантності. Крім кількості випитого, індивідуальна реакція на алкоголь залежить від генетичних факторів, зокрема від мутацій у ферментах алкогольдегідрогенази (АДГ) і альдегіддегідрогенази (АЛДГ). Ці ферменти відповідають за розщеплення алкоголю в організмі, і зміни в їхній активності можуть вплинути на його метаболізм. Про ці та інші фактори пише The Scientist.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Зниження активності АЛДГ може призвести до накопичення метаболітів, що викликає такі симптоми, як гіперемія обличчя і нудота. Однак вплив алкоголю виходить за рамки метаболізму, чинячи складний вплив на рухову координацію і поведінку. Ще давні дослідження, опубліковані в Archives of General Psychiatry, показали, що сімейна історія алкоголізму може впливати на реакцію організму на алкоголь, особливо в плані рухових порушень, таких як статична атаксія, за якої важко утримувати рівновагу.

Роботи вчених показали, що люди з сімейною історією алкоголізму менше розгойдуються після вживання алкоголю порівняно з тими, у кого такої історії немає. Це спостереження спонукало Девіда Россі, молекулярного нейробіолога з Університету штату Вашингтон, вивчити мозочок — ділянку мозку, критично важливу для рухової функції та рівноваги, оскільки він відіграє ключову роль у впливі алкоголю на координацію.

Алкоголь впливає на мозок, пригнічуючи збуджувальні сигнали та посилюючи дію гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), головного гальмівного нейротрансмітера мозку. Активація рецепторів ГАМК уповільнює активність нейронів, що призводить до млявих рухів і порушення координації. Россі поширив своє дослідження, опубліковане в журналі Journal of Neuroscience, на гризунів, виявивши, що їхні реакції на алкоголь повторюють людські.

Коли гризунів піддавали тестам на рухові навички на стержні, що обертається, в особин із вищою активністю АДГ і АЛДГ і більшою схильністю до випивки виявляли мозочкові ГАМК-рецептори, які були менш чутливими до погіршувальної для моторики дії алкоголю. Ці "сильно питущі" гризуни краще зберігали рівновагу, ніж менш толерантні до алкоголю, які ледве трималися у вертикальному положенні.

Толерантність також відіграє важливу роль у тому, як люди і тварини реагують на алкоголь. Россі помітив, що повторний вплив алкоголю призводить до адаптації мозочка, оскільки мозок компенсує гальмівну дію алкоголю. Згодом він знижує рівень гальмування, що дає змогу людям, які часто п'ють, зберігати працездатність навіть за більш високих рівнів сп'яніння. Россі зазначив: "Гризуни, які дійсно люблять випити, дуже нечутливі до рухових ефектів алкоголю".

Крім того, генетичні особливості, пов'язані з алкоголем, варіюються по всьому світу. Наприклад, дослідження показали, що до 36% жителів Східної Азії мають мутацію гена АЛДГ2, яка знижує ефективність метаболізму алкоголю, що часто призводить до вираженої реакції на алкоголь і зниження толерантності до нього. Це підкреслює, що генетика впливає не тільки на індивідуальні реакції, а й створює тенденції ставлення до випивки на рівні глобальної популяції, що ґрунтуються на географічному місцезнаходженні.

Раніше Фокус писав про те, що пиво може поліпшити роботу кишечника. Вчені назвали оптимальну дозу для отримання максимальної користі.

Також Фокус писав про те, що алкоголь, всупереч поширеній думці, не робить людей навколо привабливішими. Нове дослідження показує, що кількість алкоголю жодним чином не може вплинути на сприйняття краси інших людей.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.