Прямо під носом у росіян: що відбувається на окупованих територіях

Так, невідомі зірвалися на портреті Рамзана Кадирова, заливши його червоною фарбою. Керівник "Центру вивчення окупації" Петро Андрющенко у розмові з 24 Каналом детальніше розповів про цей конфлікт і що відбувається на окупованих територіях.

Чи могли ЗСУ зайти у Донецьк влітку 2023 року

Командир батальйону безпілотних систем "Хижаки висот" 59 окремої мотопіхотної бригади "Кондор" розповів в інтерв'ю, що ЗСУ могли зайти в Донецьк під час контрнаступу влітку 2023 року. За його словами, усі сили були кинуті на Південний напрямок, але при цьому Донецька і Луганська області не були буцімто захищені окупантами. Як ви розцінюєте це повідомлення: чи справді території цих областей були такими вразливими?

Думаю, що були, принаймні вони точно були не менш вразливі, ніж територія Запорізької області. Також варто не забувати, що в Донецькій області на той час були зосереджені найбільш підготовлені та злагоджені підрозділи, які воюють з 2014 року, тобто досвіду їм було не займати.

Варто згадати просто, наприклад, оборону Мар'їнки, успіх від того, як ми відбували накати на неї. А з околиць Мар'їнки можна побачити Донецьк, тобто він завжди був поруч. І не тільки з боку Мар'їнки, а з багатьох інших напрямів.

Ми могли в Донецьк (зайти – 24 Канал), але чи варто було це робити? Думаю, що не дуже, враховуючи, що ця історія не нова. Вона просто не набрала необхідного резонансу свого часу. Такі заходи були. Були й кадри заходу в Донецьк. Навіть в суспільстві напередодні контрнаступу були неофіційні публічні обговорення про те, що не варто брати це місто, тому що для цього потрібно дуже багато сил для ведення міських боїв, і це призведе до великих руйнувань в Донецьку.

Це не єдиний факт, є багато інших, про які вже час потроху розповідати. Тому що рано чи пізно нам варто робити загальну оцінку того, що відбувалось і що відбувається, для того, щоб не повторювати помилок.

Наприклад, у 2022 році, наприкінці лютого – початку березня, частина підрозділів заходили в Орлівку та брали там полонених. Навмисно не буду називати номери з'єднань та частин, щоб ні в когось не було проблем. Але тоді або не вистачило ресурсу, або задуму. Отже, дійсно, було дуже багато випадків, коли ми могли заходити в наші великі окуповані міста.

Інша річ, наскільки була в цьому потреба, наскільки ми були готові далі тримати контроль, наскільки ця операція у підсумку мала б успіх. Це дуже важливі речі, бо з іншого боку, у нас багато командирів низового рівня, бійців щось розповідають. Це дійсно правда, це не применшення, але наскільки це відповідає загальній картині війни? Тому що це так само може створювати викривлені уявлення і оцінки, а нам важливо уникати цього.

З одного боку, маємо владу, яка намагається замовчувати певні історії та подати так, як їй вигідно для певних оцінок. З іншого боку, є низовий рівень, коли бачення, умовно кажучи, з одного окопу не відповідає баченню по лінії фронту. Важко оцінити цю картину загалом, якщо ти бачиш лише певну ділянку фронту.

Проте ця історія правдива, і вона підтверджується. Якщо зробити пару кроків назад і загадати, про що мовилось напередодні початку контрнаступу 2023 року, то дуже легко можна потрапити на обговорення заходу і деокупації Донецька.

Тоді суспільна думка була така, що не варто це робити, поки не можемо взяти в оточення Донецьк і звідти вчиняти так само, як з Маріуполем – змусити росіян відходити, або так, як ми вчинили з Херсоном – змусили росіян відійти, адже вони розуміли, що їм обріжуть всі логістичні лінії постачання.

Вам не здається, що з інформацією, яку виклав "Кондор", є паралелі з операцією ЗСУ у Курській області?

Так, дійсно, є такі паралелі. Наприклад, наша несподівана зупинка, як і несподівана зупинка перед Донецьком 2022 року після успіхів у Харківській області, там, де ми не пішли на Запорізьку область. Роботине тоді було ще не укріплене, і ми могли прорізати лінію до Азовського моря і потім розширювати її на два боки – в бік Маріуполя і в бік Мелітополя. Все це аналогії.

Тут, можливо, є речі, про які ми не знаємо, і які пов'язані із нашими партнерами. Недарма нещодавно згадували американського журналіста Боба Вудворда, який у своїй книзі "Війна" описував, як США зупиняли Україну перед Херсоном через певні побоювання та інформацію, яка в них начебто була щодо того, що росіяни готові застосувати тактичну ядерну зброю.

Цілком можливо, що це було, і цілком можливо саме цим була зумовлена зупинка. Можливо, через це ми не пішли в Донецьк і обрали іншу лінію прориву, а не Донецьк. Вірогідностей набагато більше, ніж одна.

Чи була можливість йти на Донецьк, вдарити по росіянах і чи можуть вони завдати ударів тактичною ядерною зброєю? На мою думку, будемо постійно повертатися до цих обговорень. Упевнений, що росіяни могли б про це розмірковувати.

У нашому суспільстві дуже критично ставляться до цієї інформації Вудворда, яку ще й подано досить маніпулятивно, бо про іншу частину, там де він описує ситуацію перед початком війни, – промовчали. Але треба розуміти, що в американців в наявності був досить великий масив внутрішньої інформації, який вказував на ті чи інші події. Більшість цієї інформації точно виявилася правдивою, як, наприклад, те, коли, як і звідки Росія здійснить вторгнення в Україну.

Тому якщо не брати це до уваги, то може виглядати, ніби вони вважали, що це просто страшно, чи давали хибну інформацію, і через це впливали на нас. Проте насправді це не так, і варто оцінювати все в комплексі. Тому що це не були побоювання через росіян, а дійсно існував ризик, що вони завдадуть удару.

Повернімось у літо 2022 року, коли тривав наш контрнаступ на Харківщині, а також на Херсонщині, який було зупинено, а потім підготовка до контрнаступу у 2023 році. Варто згадати, що тоді відбувалось в Росії – страх, тривожність, була оголошена мобілізація, російські громадяни тікали з Росії, тому що боялися бути мобілізованими. Соціальна та моральна складові були такими, що спонукали російське керівництво застосувати контроверсійні, радикальні заходи. Тож тоді вони могли вдарити ядерною зброєю.

Після всього, що Путін зробив з нами та що продовжує робити, – ні у кого не має залишитись сумніву, що ця людина готова йти на подальшу ескалацію. Тому американські партнери могли зупиняти нас від певних дій через побоювання, що Путін може вдарити ядерною зброєю.

Проте важко сказати, чи це був правильний крок. Оцінку всьому цьому ми зможемо дати тільки після закінчення війни, коли у наших експертів буде увесь масив даних. А зараз можемо робити лише певні емоційні припущення.

У районі Маріуполя було гучно

Поблизу селищ Юр'ївка та Ялта Маріупольського району в ніч на 11 січня пролунало щонайменше 3 вибухи. Що там відбулося і чи відомі наслідки?

Було збиття і влучання українськими дронами, не уламками. У цьому випадку впав цілий дрон з боєзарядом, який розірвався на землі. Він дуже влучно впав, тому що територія між Юр'ївкою та селищем Ялта – тотальна військова база, там немає жодної посадки. Окупанти там ховаються достатньо щільно, туди завезли нову партію контрактників, яких готують.

Тож це дійсно карма. Там свідомо здійснили удар. Це відомо напевно, адже ми поспілкувались з Силами оборони, які відповідають за нашу ділянку. Це є частиною нашого масованого удару, який відбувався у бік Краснодарського краю. Усе це рухалось через Маріупольський і Бердянський райони.

Впало дуже влучно – на стоянку військової техніки, декілька її одиниць виведено з ладу. 11 січня САУ, яку вдалося врятувати, росіяни тягачем притягнули ремонтувати на комбінат Ілліча. Відомо, що є приблизно 15 поранених серед росіян, щодо загиблих – немає точної інформації. Деталі отримаємо ближче до середини наступного тижня.

Коли росіяни говорять, що "впали уламки", а наслідки значно більші, то виходить, що вони дуже влучно збивають наші дрони, що вони також влучно падають. Росіяни збили один дрон безпосередньо над селищем Ялта, який приніс найбільше приємних нам приводів для розповідей. Також збили дрон ближче до Юр'ївки – там стоїть ще одна російська ППО.

Між Юр'ївкою та селищем Ялта лунали вибухи / Телеграм-канал Петра Андрющенка

У підсумку знаємо, де і що вони переховують. Завдяки атакам по території Росії – за минулий тиждень було кілька масованих атак – виявлено кілька місць розташування розрахунків систем ППО. З 13 січня почнемо їх витравлювати, тому що вони іноді мешкають там, де їх неможливо уразити, адже довкола – житлова забудова, приватний сектор.

Тому будемо висвітлювати, де вони перебувають, щоб вони переміщались, і дивитись, де вони ховатимуться далі. Цього разу атака уламками виявилась влучнішою, ніж коли б'ємо безпосередньо дронами у відповідну точку.

Що відбувається на комбінаті Ілліча

Ви згадали, що пошкоджену САУ росіяни відвантажили на металургійний комбінат імені Ілліча. Що там відбувається, і чи й надалі підприємство перебуває під контролем кадирівців?

Так, там кадирівський контроль. Нічого там вони не роблять, навіть зараз не вирізають його на металобрухт. Це військова база. Там відбулись певні зміни у листопаді – грудні 2024 року, і на теперішній час там вони зробили цех з ремонту та модернізації броньованої техніки. Сьогодні вони її там обварюють і виробляють у великій кількості відомі "мангали".

Таких дрібніших місць була купа у Маріупольському районі, а зараз здебільшого вони все тягнуть безпосередньо на комбінат Ілліча, тому що це безпечно. Росіяни розуміють, якщо вони роблять такий цех обварювання безпосередньо на колишньому зварювальному підприємстві, зазвичай в Маріупольському, Бердянському чи іншому районі, то там їх дуже легко уразити. Тому що наші люди бачать, підказують і туди іноді достатньо влучно щось прилітає.

На комбінаті Ілліча дуже складно ідентифікувати, у якій саме частині, в якому цеху це виробляється. Територія там дуже велика – це місто в місті.

Росіяни і кадирівці вбивають одне одного

З цікавого довкола комбінату – нещодавно невідомо хто залив червоною фарбою портрет Рамзана Кадирова. Над головними прохідними в комбінат Ілліча встановлений банер, на якому зображений Владімір Путін, Дєніс Пушилін і Рамзан Кадиров. От саме Кадирова хтось залив червоною фарбою. Можливо, Путіна хотіли "помітити", а можливо, і Кадирова. Минулого тижня його відмивали.

Таке трапляється навіть під носом у росіян. А можливо, росіяни самі таке роблять, демонструючи, як вони ставляться до "Ахмат – сила". Тому що зараз виник досить великий конфлікт між російськими нацистами та між спецназом "Ахмату", який перебуває в Курській області.

У Маріуполі базується батальйон "Еспаньола", це ще одні російські нацисти, які доволі близькі до ДШРГ "Русіч" та його глави Алєксєя Мільчакова (з ним зустрівся командиром чеченського cпецназу "Ахмат" Апті Алаудінов, що викликало скандал серед російських патріотів – 24 Канал). Навколо цього був великий публічний конфлікт.

Отже, можливо, тим, що облили червоною фарбою портрет Кадирова, так продемонстрували ставлення до процесів, які кадирівці сьогодні намагаються влаштувати всередині російської армії.

Щодо цього конфлікту, то нацист Мільчаков перебуває під контролем кадирівців?

Там цікава історія. Розповім трохи ширше. Історія розпочалась у серпні 2024 року. У ДШРГ "Русіч" є підрозділ "Русскій мєч", який базується на Запорізькому напрямку. Там вони частково зайшли до кадирівських військ, до підрозділу "Ахмат – сила". Частину ахматівців вбили, частину зґвалтували. Усе це зняли на відео, яке згодом потрапило у мережу.

Але коли вони це робили, на Запорізькому напрямку перебував ще один 291 підрозділ, який на половину складається зі строковиків. Цей підрозділ потрапляє на постійну дислокацію у Чечню. Там проходять службу виключно росіяни, не чеченці. Проте ахматівці їх використовують як рабів. Тож коли "Русскій мєч" ґвалтував і вбивав кадирівців, то зафільмував це від імені бійців цього 291 підрозділу.

Саме від їхнього імені відео потрапило в мережу, і стався скандал, який і був приводом не лише для висловлювань Мільчакова, який очолює великий нацистський рух "Русіч". Саме через це Апті Алаудінов фактично викликав Мільчакова до себе і робив з ним, як кажуть, дуже цікаві речі.

Після чого Апті з Мільчаковим разом записали спільне відео, в якому розповіли, що, мовляв, немає жодного конфлікту між російськими нацистами і чеченськими. Від наших спецслужб відомо, що Мільчакову вдалося втекти звідти достатньо неушкодженим, тому що він сказав, що це робив не "Русскій мєч", а 291 підрозділ.

Мільчаков і Алаудінов / Скриншот з відео

Водночас наші партнери допомогли дістати з телефона одного військовополоненого кадри, що були зняті, але ще не з'явились у пабліку, як Апті розмовляє з Мільчаковим. Ці кадри є прямим доказом того, що це зробив "Русскій мєч". Думаю, ця історія між нацистами ще продовжиться і їх стане менше.

Ці відносини дуже цікаві для розуміння українців, що відбувається всередині Росії. Є кадирівці, які відверто ґвалтують російських нацистів, і є російські нацисти, які ґвалтують кадирівців. Один одного вбивають, а потім в них є публічні особи, і все залежить від того, хто з них міцніший на теперішній час. У певний час, напевно, зможемо побачити, як Апті Алаудінов вибачатиметься перед російськими нацистами.

Усе це – російська армія – фактично збіговисько, що воює проти нас. Але Путіну це вигідно, тому що він позбавляється всього цього біосміття, яке йому не потрібне, завдяки нашим героям, що утилізують їх шаленими темпами. Але іноді вони, на щастя, справляються і без нас.

У порт Маріуполя зайшли 2 балкери: що привезли

Є інформація, що за перших 11 днів січня з порту Маріуполя вийшли 2 морських балкери, завантажені вугіллям, зрозуміло, вкраденим із тимчасово окупованих територій, які начебто залізницею відправляли із Луганської області. Чи завантажують щось у порти? Бо була інформація, що вантажообіг у 2024 році збільшився удвічі порівняно із попереднім роком.

Те, що там росіяни кажуть, що вони щось збільшили, щось зменшили, то треба поділити на два, і ми зрозуміємо, що нічого там особливо не збільшилось. З огляду на те, як відбувалась навігація, тому що вона трохи була навесні, потім влітку фактично навігації не було, потім вона почалася приблизно з жовтня. Тож фактично щодо кількості вантажів і щодо кількості суден вони брешуть відверто. Але вона зараз дійсно є сталою, і дійсно розвивається. Цього року, я впевнений, вона буде набагато краща, на жаль.

Що відбувається в порту? По-перше, основним продуктом, який на сьогодні відвантажує порт, є сипуче, тобто це наші надра – це вугілля або руда, яку вони вивозять. Завозять її потягами, вивалюють прямо насипом на причалах, ніде вона не зберігається, а потім перевантажують уже безпосередньо на судна.

Окрім того, сьогодні один із причалів підготували ще під сипуче й туди почали завозити каолін. Каолін – це наш рідкозем, унікальна біла глина. Основне родовище каоліну – це Микільська громада Маріупольського району. Вд Маріуполя до місця видобутку цього каоліну 15 кілометрів десь, і там достатньо велике родовище, тому вони звідти його тягають. Також вони потроху завозять її десь з півночі Донецької області.

З порту Маріуполя війшло 2 балкери / Телеграм-канал Петра Андрющенка

Загалом, все. Зерна ми не бачимо, більше ніяких вантажів не бачимо ані до нас, ані від нас. Судна заходять пусті, принаймні ці 2 балкери були пусті. Вони зайшли, одразу пришвартувались до причалів з сипучим, це означає, що вони нічого не провозили, інакше б вони були там на іншому причалі.

Причому той інший причал, про який я кажу, ближче до колишнього судноремонтного заводу, перші-другі ворота, вони якось так називаються, перший-другий причал. Ті, де потайки можна завантажувати-вивантажувати, і росіяни знають, що він дуже складний для фіксування – там йде робота з відновлення великих боксів і великих складів.

Судячи з усього, росіяни готуються вже його переобладнати під військове призначення, тому що там дійсно не зрозумієш, що коли й куди завантажено, що коли й куди вивантажено, і залізниця туди теж підходить. А ангари там такі, що досить складно буде пробити, бо там бетонні укріплення достатньо потужні, як не крути, тому росіяни готуються до цього.

Про роль залізниці для логістики росіян

Залізниця працює, потяги їздять у порт та з порту достатньо часто – раз на 2 чи 3 дні, плюс велика кількість маневрових тепловозів. Тобто залізниця навіть активніша з портом, ніж, скажімо, за рік до повномасштабного вторгнення, відверто кажу.

Тоді росіяни паралізували фактично все судноплавство своїм Кримським мостом і обмеженнями, а зараз у них таких обмежень немає, тому спокійно курсує. Тож думаю, на жаль, якщо цього року ми не завдамо ударів по залізниці та не зупинимо передусім залізничний рух, то побачимо достатньо велику активну й агресивну залізничну логістику.

Я б таки не забував, що не Маріуполем єдиним. Вугледар нікуди не подівся, а залізницю вони майже повністю там відновили. Тому повне кільце від, власне, Ростова до Джанкою в росіян уже в руках. І лише Сили оборони можуть це зупинити прямими ударами по логістиці через підвищення ризику заходження в порт.

Знову таки скажу, може, це трохи популістично буде, проте якби ми хоча б раз затопили хоч одне судно, яке стоїть у порту безпосередньо, то це було б останнє судно на пів року щонайменше, якщо не більше, яке заходить у порт. Росіяни до цього ставляться досить обережно та серйозно і не ризикують зайвий раз насправді, попри свої приклади з танкерами, наприклад, у Чорному морі.

Але те, що стосується військової складової, де є частина, за яку відповідають самі військові на окупованих територіях – Маріупольський порт, Бердянський порт, залізнична логістика, то тут досить серйозний підхід і вони дійсно зайвий раз не наражають на ризик власні ресурси.

Балицький бреше про Бердянськ

Гауляйтер окупованих територій у Запорізькій області Євгєній Балицький розповів, що мазут начебто із Чорного моря дістався берегів Бердянська. Але наскільки я намагався проаналізувати цю інформацію, вона не відповідає дійсності. З якою метою Балицький поширюю це повідомлення?

Балицький, у принципі, як би так сказати й не вилаятися, трохи обманює постійно. У нього дуже проста мета завжди – у нього немає ніякого вибору, він має перебувати в інформаційному полі. А потрапляти в інформаційне поле він може лише через такі скандали, через якісь резонанси. Тому він постійно вилізає й щось таке ляпає.

Цього тижня він повідомляв про влучання в порту, якого не було насправді. Тепер ми бачимо мазут, якого немає. Чому так? Тому що є потреба в увазі, щоб вона була до нього прикута. З Кремля, не наша увага. І звісно, фінанси. Зрозуміло, що це дійсно дуже велика біда в Росії. І вона ось-ось буде в нас уже безпосередньо. Але це гроші, і кошти виділяють шалені. Тут питання просто в фінансовому ресурсі.

Довіряти тому, що казав Балицький, я нагадаю, коли минулого року ми з вами розмовляли, то він розповідав, що вже залізнична дорога побудована від Маріуполя до Бердянська. Так само зараз із мазутом. Немає ніякого мазуту насправді на тепер ані в Приморську, ані в Бердянську. Усе це "бла-бла-бла" на сьогоднішню ситуацію.

Тому що те, що вони навіть вивалили в інфополе – фотографії, потім відео з'явилося, то можна подивитися, що таке мазут у морі. Думаю, кожен хоч раз розумів, як буває на заправках, коли потрапляють нафтопродукти, зокрема бензин чи дизель, в якусь воду або калюжу, який вигляд воно має – з'являється плівка зверху. Так, власне, має бути й з мазутом. Його немає.

Те, що вони розповідають про якісь важкі частинки мазуту в піску – це просто маячня, або показують якусь викинуту на берег рибину. Це зима, це шторми, і це нормально. Їх там має бути купа і без всякого мазуту.

Інша загрозлива ситуація в тому, що вчора офіційне повідомлення, що на Тузлі дійсно було знайдено і зафіксовано мазут, уже є плями на узбережжі, а це фактично вже Керченська протока. Це перше повідомлення про наявність мазуту в Керченській протоці.

Наступний тиждень має бути зі штормами, це означає, що тоді, найімовірніше, перші мазути потраплять безпосередньо в акваторію Азовського моря. Де саме він буде знайдений, не можна сказати. Це може бути українська частина Приазов'я, або це може бути російська частина Азовського моря – рівнозначно. Як течія піде, ніхто не знає, але те, що в Азовське море потрапить в мазут, це однозначно.

Також зрозуміло, що десь в районі Одеси або в районі Миколаєва в акваторії Чорного моря ми теж рано чи пізно знайдемо ці мазутні плями, з огляду на те, як йде розповсюдження мазуту зараз на півострові Крим. Він фактично його вже оминув, а це означає, що буде нести далі.

На жаль, попереду у нас дуже багато роботи, пов'язаної з мазутом, а для Азовського моря це просто жах. Тому що там немає ні спеціалістів, немає ресурсу й уваги, і ніхто там нічого робити не буде. Єдине, що сьогодні в окупованому Токмаку оголосили набір волонтерів на чищення Азовського моря.

Поїдуть люди, які взимку повідпочивають на Азові. Я так це бачу, бо там немає нічого, це великий обман. Дуже погано, що багато наших ресурсів підхопили це, просто цитуючи Балицького. А Балицький зник з цих повідомлень, і в нас усі розповідають, що там є мазут. А мазуту насправді немає.

Тут і нашим треба бути трохи уважнішими з фактчекінгом. Тому що росіяни завжди використовують інформацію, яка з'являється у нас, проти нас, потім звинувачуючи в брехні. І ніхто не згадуватиме Балицького, а згадуватиме наші ресурси й розповідатиме, що знову українці збрехали.