Санкции в обход Орбана, Россия обещает газ Приднестровью, нападение на экс-премьера Грузии: новости дня

Адміністрація Байдена наприкінці каденції нібито переконує країни ЄС перерахувати заморожені гроші РФ на окремий спецрахунок, а у Трампа визнали, що переговори по Україні займують місяці, якщо не більше.

Майбутній держсекретар каже, що обидві сторони мають важелі впливу, тому мають бути готові до компромісів.

Партія Фіцо у Словаччині втрачає рейтинги, а премʼєрка Данії поговорила з Трампом про Гренландію.

Більше важливого і цікавого за середу, 15 січня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Останні дні адміністрації Байдена.

Адміністрація президента США Джо Байдена, яка менш як за тиждень завершує роботу, нібито переконує європейських партнерів підтримати виведення заморожених російських грошей на окремий спецрахунок і зробити їх переговорним аргументом на користь України.

Співрозмовники CNN кажуть, що європейські партнери досі налаштовані скептично і відтак дуже малоймовірно, що це відбудеться до зміни керівництва у Білому домі.

А от що, здається, встигла зробити в останні дні своєї роботи адміністрація Джо Байдена, так це посприяти досягненню угоди про припинення вогню і звільнення заручників між Ізраїлем і ХАМАС.

Офіційно участь у переговорах щодо угоди брали представники адміністрації Байдена, з якими підтримувала контакти команда обраного президента США Дональда Трампа.

Про досягнення угоди повідомляв і сам Трамп.

Він заявив, що без його перемоги в листопаді 2024 року вона була б неможливою.

Європейська комісарка з питань Середземноморʼя Дубравка Шуїця привітала досягнення угоди.

"ЄС залишається відданим підтримці всіх зусиль, спрямованих на досягнення довготривалого миру та відновлення", – додала єврокомісарка.

Місяці на переговори по Україні.

Хоча точні контури мирного плану Трампа все ще обговорюються, радники Трампа загалом підтримують ідею зняти з порядку денного можливість членства України в НАТО, принаймні в осяжному майбутньому, і заморозити нинішню лінію фронту.

Більшість високопоставлених радників Трампа також підтримують надання Україні матеріальних гарантій безпеки, таких як створення демілітаризованої зони, патрульованої європейськими військами.

До речі, у МЗС Литви не виключають можливості відправлення військ в Україну на її прохання.

За даними Bloomberg, Росія вимагатиме від Трампа, щоб Україна ніколи не вступила в НАТО і обмежила свою армію.

Також джерела кажуть, що Москва наполягатиме на збереженні "принаймні де-факто контролю над майже 20% території України", хоча й "відкрита до обміну деякими територіями".

Сьогодні президент Володимир Зеленський заявив, що Україна домагається наступних гарантій безпеки: членство у ЄС та НАТО, серйозні пакети зброї й підтримка української армії, а також ймовірне розміщення на території України військового контингенту іноземних держав.

Зеленський перед майбутньою зустріччю з Трампом назвав бажані гарантії безпеки.

Сенатор США Марко Рубіо, обраний Дональдом Трампом на посаду державного секретаря, заявив у середу під час слухань у Сенаті, що для того, аби російсько-українська війна закінчилася, і Україна, і Росія повинні піти на поступки.

За його словами, обидві сторони мають важелі впливу, які вони могли б використати для посилення своїх позицій на можливих майбутніх мирних переговорах.

А ще майбутній держсекретар США сказав, що підтримує закон, який не дозволить Трампу вийти з НАТО.

Зеленський у передвиборчій Польщі.

Сьогодні президент України Володимир Зеленський прибув до Польщі, в якій фактично триває президентська передвиборча кампанія.

Ще перед візитом міністр спорту та туризму Польщі Славомір Нітрас висловив сподівання щодо того, що візит українського президента Володимира Зеленського принесе "остаточний прорив" у справі ексгумацій жертв Волинської трагедії.

У сьогоднішній спільній заяві Міністерства культури України та Польщі зазначили, що в грудні 2024 року провели перше засідання робочої групи, яка має на меті врегулювати у польсько-українських відносинах питання, пов’язані із правом на гідне поховання жертв війн і репресій.

Під час зустрічі сторони "обмінялися інформацією щодо місць, які, на думку кожної зі сторін, потребують першочергових пошукових та ексгумаційних робіт, а також додаткової уваги", зазначили міністерства.

Під час зустрічі сторони "обмінялися інформацією щодо місць, які, на думку кожної зі сторін, потребують першочергових пошукових та ексгумаційних робіт, а також додаткової уваги", зазначили міністерства.

"Українська сторона вже прийняла перше позитивне рішення щодо надання дозволу на ексгумаційні роботи.

Польська сторона також розглядає українські пропозиції", – підтвердили у Мінкульті України та Польщі.

Вони анонсували друге засідання робочої групи на кінець січня 2025 року у Львові.

Спершу у Варшаві Володимир Зеленський зустрівся з польським прем’єр-міністром Дональдом Туском.

На спільній з українським президентом пресконференції Туск виступив проти використання драматичних історичних питань у політичних іграх.

Польський прем’єр зазначив, що Україна і Польща знаходять "спільну мову і методи спільних дій, коли йдеться про питання Волинської трагедії та інші чутливі, драматичні питання нашої історії".

10 січня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про те, що було ухвалено рішення про перші ексгумації польських жертв Волинської трагедії в Україні, але він не став наводити деталі.

А ще Туск пообіцяв працювати над прискоренням вступу України в ЄС.

Мер Варшави і кандидат у президенти Польщі від партії Туска "Громадянська коаліція" Рафал Тшасковський підтримав членство України в ЄС і НАТО.

Про це він написав в X (Twitter) за результатами зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.

Згодом Володимир Зеленський зустрівся і з президентом Польщі Анджеєм Дудою, який представляє вже опозиційну партію "Право і справедливість" і яка де-факто підтримала кандидата в президенти – Кароля Навроцького.

Він очолює польський Інститут національної памʼяті.

Слід зауважити, що це досить важливе питання для поляків, тому може додати балів для одного з таборів.

Тшасковський і Навроцький вважаються основними претендентами на посаду президента країни.

"Це не нова тема, про це ми спілкуємось із президентом уже давно, і це спокійно і конструктивно.

Не таємниця, що це – важка тема, яку потрібно спокійно вирішувати", – підсумував Дуда.

Крім того, на пресконференції з Зеленським польський президент заявив, що держави Північноатлантичного альянсу повинні вже зараз запросити Україну до НАТО.

Український президент, у свою чергу, заявив, що сподівається на вирішення історичних суперечок із Польщею, оскільки обидві країни повинні бути єдиними перед спільним ворогом – Росією.

До речі, прем’єр Дональд Туск сьогодні повідомив, що Росія планувала повітряний терор проти Польщі та авіаліній в усьому світі.

До речі, кандидат з політичного табору польського президента Кароль Навроцький сьогодні заявив, що досі не бачить Україну в ЄС і НАТО до вирішення історичних протиріч, але готовий до діалогу з цього питання.

А ще у Варшаві Зеленський анонсував створення "осередків єдності" для українців за кордоном, а також повідомив про проведення у Варшаві в 2026 році конференції з відновлення України.

Допомога Україні: зброя і санкції.

Чехія передала українським прикордонникам колісну самохідну артустановку DITA, а на Житомирщині відкрили збудовані коштом Естонії будинки для прийомних родин-переселенців.

Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти чергових російських схем, які використовувались для обходу санкцій на військові товари.

Під санкції США потрапила мережа юридичних осіб у Росії та Китаї.

Американський Мінфін додатково вніс у чорний список фінансову установу з Киргизстану – банк "Керемет", який координував свої дії з російськими посадовцями та російським підсанкційним банком для реалізації схеми обходу санкцій.

Крім того, США ввели заборону на імпорт продукції ще 37 китайських компаній.

До того ж Євросоюз планує нові санкції проти РФ, уникнувши вето Угорщини і Словаччини.

Зазначається, що санкції будуть накладені на добрива та інші агропродовольчі товари з Росії та Білорусі.

Єврокомісія також хоче вдарити по російському "тіньовому флоту", тобто по суднах, які нелегально перевозять російську нафту.

До речі, Німеччина не дозволила танкеру з "тіньового флоту" РФ покинути її води.

А ще Суд ЄС підтвердив санкції проти російського мобільного оператора "Мегафон".

Сибіга про НАТО, Трампа, зброю для ЗСУ.

Андрій Сибіга дав своє перше велике інтерв’ю на посаді міністра закордонних справ України.

Інтерв’ю відбулось у той час, як світ готується до нової міжнародної реальності, що настане після інавгурації Дональда Трампа як 47-го президента США.

Для України, що веде екзистенційну війну проти російського агресора, ставки – особливо високі.

Утім, офіційний Київ розглядає зміну влади у США передусім як шанс – хоч і наголошує, що усвідомлює також пов’язані з цим виклики.

В інтерв’ю редактору "Європейської правди" Сергію Сидоренко міністр Сибіга, серед іншого, розповів про досі чинну заборону на прямі переговори з Владіміром Путіним, безальтернативність вступу в НАТО, а також про неприпустимість транзиту російського газу, у тому числі, до Придністров’я.

До речі, лідер невизнаного Придністров’я каже, що Росія подаватиме газ як "гуманітарну допомогу".

Очільник МЗС не став називати Кавелашвілі президентом Грузії, а також поінформував про стан відносин з сусідами.

За його словами, за чеською ініціативою в Україну доставили 80% закуплених снарядів.

Також він розкрив плани щодо іноземного фінансування виробництва зброї і снарядів в Україні.

Повне інтерв’ю – в матеріалі Очікування від Трампа, стратегія України щодо сусідів, газ та зброя: велике інтерв’ю Андрія Сибіги.

Решта новин.

У Грузії жорстоко побили експрем'єра, який тепер – один з лідерів опозиції.

Соратники побитого опозиційного лідера звинуватили у нападі партію влади.

А ще в Грузії сьогодні пройшов тригодинний загальнонаціональний страйк, учасники якого виступили проти курсу партії влади "Грузинська мрія".

Міноборони Німеччини та Бундесвер мінімізують активність на Масковому Х.

Міністерка оборони Швейцарії несподівано оголосила про відставку.

В Ірландії домовились про формування коаліції.

У Латвії колишнього радянського офіцера посадили на 8 років за шпигунство на користь РФ.

Державний борг Італії досягнув рекордного показника у понад 3 трильйони євро.

Вірменія викликала на килим посла Росії через програму Дмитрія Кисельова.

Премʼєрка Данії поговорила з Трампом про Гренландію.

Партія Фіцо у Словаччині втрачає рейтинги, опозиція може розраховувати на більшість.