Шпажистка Анна Максименко: За рейтингами сильно не слідкую – в цьому немає сенсу

17-річна шпажистка Анна Максименко має в своїй колекції вже півтора десятка медалей чемпіонатів Європи і світу. Днями вона поповнила її «золотом» Кубку світу серед юніорок. Успіхи Анни вражають. Зараз українка очолює світовий рейтинг у своїй віковій групі. Тож НОК України визнав Максименко найкращою юною спортсменкою 2024 року.

Кореспондент Коротко про поспілкувався з Анною і дізнався про її кумирів, секрет успіху і стабільності в результатах, а також про дитинство та мрії.

Довірившись тренерові, можна досягти будь-яких бажаних висот

- Анно, ви вже втретє в кар’єрі виграєте «золото» юніорського Кубку світу. Що для вас означає цей успіх?

- Те, що довірившись своєму тренерові, можна досягати будь-яких бажаних висот, залишається лише бути терплячим, старанним та вірити у процес.

- У чому полягає секрет таких високих і стабільних результатів?

- Секрету у мене ніякого нема, це скоріше стабільні тренування та постійна праця над собою як в емоційному, так і фізичному плані. Ну і також стараюсь належно відновлюватись після змагань.

- На сьогодні ви є лідеркою юніорського світового рейтингу у шпазі. Що для вас означає це досягнення?

- За рейтингами сильно не слідкую, так мене навчив мій тренер. У цьому не має ніякого сенсу, адже ти можеш програти як і одному з лідерів рейтингу, так і тому, хто знаходиться десь за двадцяткою сильніших.

У фехтування прийшла завдяки друзям

- Чи були у вашій родині спортсмени?

- Батьки займалися спортом в дитинстві, але не мали наміру ставати професійними спортсменами та повʼязувати зі спортом своє життя.

- Яким було ваше дитинство взагалі?

- Я була доволі спокійною дитиною, як висловлюються мої батьки. Багато гуляла з друзями, іноді подорожувала з сімʼєю. Кожного літа навідувалась до дідуся та бабусі по татовій лінії, які живуть в селі Білозірка Запорізької області.

- Хто і коли привів вас у спорт?

- Почала займатись фехтуванням у 2016 році, коли мені було 9 років. А познайомили мене з цим спортом найближчі друзі, які жили зі мною в одному дворі. До фехтування займалась народними танцями, проте з часом мені захотілось спробувати щось нове. Також вплинуло бажання займатись однією справою з моїми друзями та проводити з ними більше часу.

- Коли зрозуміли, що шпага – це те, що дійсно дуже сильно подобається вам?

- Ніколи не задумувалась про це. Думаю, з першими перемогами на тренуваннях, а пізніше і на змаганнях почало з'являтись щось більше, ніж просто зацікавленість.

- Чи є у вас у спорті хтось, на кого ви рівняєтесь і хочете бути на них у чомусь схожі?

- З дитинства кумиром була Яна Шемякіна, пізніше дізналась і про Ольгу Харлан. Це зірки українського фехтування, на яких потрібно рівнятись.

- Як війна вплинула на вас, як на спортсменку?

- Вплинула і на тренування, і на змагання в Україні. Під час тренувань бувають тривоги, і ми, звичайно, припиняємо тренування та спускаємось до бомбосховища. Практично на всіх змаганнях в Києві, куди ми часто приїжджаємо, буває по декілька тривог, весь час по-різному, так само і їх тривалість.

Найбільшою проблемою для мене і, можливо, для інших спортсменів є добирання на змагання. Це забирає багато сил та часу.

Бабусині вареники з капустою – найсмачніші

- А виїзд за кордон? Вдається поєднувати змагання і щось побачити?

 - Так, за останні роки було дійсно дуже багато поїздок, це хоч і втомлює, та все одно є дуже крутою можливістю побувати там, де ще ніколи в житті не був, познайомитися з новими культурами та людьми з усього світу. Фаворитом для мене є Іспанія. Була там багато разів в Бургосі, Мадриді та Барселоні. Багато цікавих місць, де можна побувати, смачна кухня, хороший клімат та приємні спогади з поїздок.

- Як проводите вільний від спорту час?

- Люблю гуляти, особливо весною та осінню. Взимку більше пасивний відпочинок - частіше перебуваю дома в колі сімʼї.

- Яка кухня вам до вподоби? І чи є улюблена страва?

- Фаворитів не маю, все залежить від настрою і бажання. Моя улюблена страва, яку чомусь доволі рідко їм, це банош з бринзою. І ще хочу відзначити бабусині вареники з капустою.

- Які книжки, фільми чи музику любите?

- Час від часу можу прочитати книгу в жанрах детектив, фантастика або ж роман. Фільми вибираю під настрій, улюбленого жанру нема. Проте, якщо дивлюся з подругами, - це обовʼязково має бути якийсь трилер/жах. В музиці я меломан - що мені сподобається, те і буду слухати, думаю, в моєму плей-листі намішані усі жанри, які тільки можуть бути.

- Чи є у вас домашні тварини?

- Колись був кіт породи шотландець, Шонік. До початку війни жив з нами в квартирі, але на початку повномасштабного вторгнення ми всі, на певний час, переїхали до бабусі та дідуся за місто, де наш кіт з «домашнього» перетворився в «дворового». Тож ми залишили його там, бо розуміли, що в нашій квартирі йому буде тісно і не вистачатиме свіжого повітря.

- Про що мрієте?

- Мрій багато! Але основна і найбажаніша - якнайшвидше закінчення війни.