Законопроєкт № 11321 не створює нових зобов’язань для медіа щодо видалення коментарів — ІМІ

Оригінал публікації на сайті «Інституту масової інформації» за посиланням

Законопроєкт додає, що триденний термін для видалення коментарів, протягом якого медіа звільняється від відповідальності і який визначений у Законі України «Про медіа», починається не тільки після отримання скарги чи припису від Нацради. Тепер цей термін також може починатися з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження. Ця зміна зробить процедуру прозорішою і зручнішою для медіа, оскільки тепер медіа зможуть уникнути судової тяганини. 

Ухвалений Верховною Радою законопроєкт №11321 наробив значного «шороху» в інформаційному просторі. Анонімні телеграм-канали почали розносити інформацію, що нібито цей законопроєкт запроваджує відповідальність для медіа та інших публічних сторінок, якщо вони протягом трьох днів не видалили коментар, що містить критику посадовців. Це неправда. Пояснюємо детально чому:

Правило щодо відповідальності медіа за коментарі сторонніх осіб на їхніх ресурсах існує давно (в Україні – щонайменше з 2009 року) та було напрацьоване судовою практикою, зокрема Європейським судом з прав людини. Детальніше про це можна прочитати в матеріалі Інституту масової інформації. 

Якщо коротко, то медіа та власники публічних сторінок зобов’язані:

• швидко видаляти коментарі читачів, що можуть ображати людей, мати характер наклепу чи самі по собі порушувати закон, щоб не отримати судовий позов чи повістку на допит до слідчого. 

Водночас за умови своєчасної модерації коментарів медіа та власники публічних сторінок знімають із себе відповідальність за такі коментарі.

У 2023 році набув чинності Закон України «Про медіа», який дав онлайн-медіа три робочих дні на обмеження доступу до такого контенту після отримання скарги або припису від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Про це йдеться в нормах статті 117 цього закону. Вказані норми передбачали підстави звільнення медіа від відповідальності за дії, що визнаються порушеннями. Зокрема, у частині четвертій цієї статті передбачалася така підстава звільнення:

• «Суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної інформації, а також інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119 цього Закону, якщо така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на вебсайті чи вебсторінці такого медіа, за умови, що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж трьох робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради».

Вказані статті 36, 42, 119 медійного закону стосуються загальних заборон для медіа на недостовірну інформацію та сумнівний інформаційний контент. Детальніше про такий контент можна також прочитати в матеріалі ІМІ. Загалом ідеться про інформацію, заборонену для дітей, пов’язану з військовою агресією РФ чи таку, що пов'язана з кримінальним аспектом, наприклад заклики до тероризму, жорстокого поводження з тваринами, дискримінації, утисків, вживання наркотиків тощо. Що стосується недостовірної інформації, то в цьому разі дійсно важливо, щоб ця інформація, не ображала честі та гідності конкретної особи. І в цьому разі йдеться насамперед про ризик судового позову, а не санкції Національної ради (власне, позов може надійти не лише від посадовця, а й від будь-кого згаданого в коментарях у негативному контексті, а посадовців «приплели» до цього законопроєкту більше для хайпу).  

Законопроєкт №11321 насправді лише доповнює вже наявну в ЗУ «Про медіа» статтю і додає, що триденне вікно, коли медіа може видалити коментар і не відповідати, розпочинається не лише з моменту отримання припису чи скарги Нацради, але й з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження. 

Отже, норма статті 117 медійного закону та внесені до неї зміни проєктом 11321 створюють додаткову гарантію убезпечення медіа від судової тяганини за дії третіх осіб. 

Ця стаття та законопроєкт не вводять цензуру чи заборони, вони деталізують виняток з уже наявного обов’язку фільтрувати та модерувати контент медіа, до якого, по суті, належать і коментарі читачів, щоб не допустити порушень закону чи образ честі й гідності осіб.  

Ілюстрація ІМІ