ЗМІ не каратимуть за негативні коментарі читачів про чиновників - в ІМІ роз'яснили закон

Як зазначається, підтриманий Радою законопроєкт №11321 лише уточнює вже наявну норму статті із Закону України "Про медіа".

Документом передбачено, що визначений у згаданому законі триденний термін для видалення коментарів, протягом якого медіа звільняється від відповідальності, починається не лише після отримання скарги чи припису від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а й з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження.

"Ця зміна зробить процедуру прозорішою і зручнішою для медіа, оскільки тепер медіа зможуть уникнути судової тяганини", – пояснили в інституті.

Наголошується, що поширювана анонімними телеграм-каналами інформація про нібито запровадження відповідальності для медіа та інших публічних сторінок, якщо вони протягом трьох днів не видалили коментар, який містить критику посадовців, є неправдою.

В ІМІ нагадують, що правило щодо відповідальності медіа за коментарі сторонніх осіб на їхніх ресурсах існує давно, зокрема в Україні – щонайменше з 2009 року. Воно напрацьоване судовою практикою, зокрема Європейським судом з прав людини.

Згідно з цим правилом, медіа та власники публічних сторінок зобов’язані швидко видаляти коментарі читачів, які можуть ображати людей, мати характер наклепу або самі по собі порушувати закон, щоб не отримати судовий позов чи повістку на допит до слідчого. Водночас за умови своєчасної модерації медіа та власники публічних сторінок знімають із себе відповідальність за такі коментарі.

У 2023 році набув чинності Закон України "Про медіа", який дав онлайн-медіа три робочі дні на обмеження доступу до такого контенту після отримання скарги або припису від Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Про це йдеться в нормах статті 117 цього закону. Вказані норми передбачали підстави звільнення медіа від відповідальності за дії, визнані порушеннями.

Зокрема, у частині четвертій згаданої статті передбачено, що суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної інформації, а також інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119 Закону "Про медіа", якщо така інформація була поширена користувачами в розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на вебсайті або вебсторінці такого медіа, за умови що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж трьох робочих днів із моменту отримання відповідної скарги чи припису Нацради.

Вказані статті 36, 42, 119 медійного закону стосуються загальних заборон для медіа на недостовірну інформацію та сумнівний інформаційний контент.

Ідеться загалом про інформацію, заборонену для дітей, пов’язану з російською збройною агресією або з кримінальним аспектом, наприклад заклики до тероризму, жорстокого поводження з тваринами, дискримінації, утисків, вживання наркотиків.

Щодо недостовірної інформації, важливо, щоб вона не ображала честі та гідності конкретної людини. Ідеться насамперед про ризик судового позову, а не санкції Нацради.

"Власне, позов може надійти не лише від посадовця, а й від будь-кого згаданого в коментарях у негативному контексті, а посадовців "приплели" до цього законопроєкту більше для хайпу", – зауважили в ІМІ.

Наголошується, що норма статті 117 медійного закону та внесені до неї зміни проєктом 11321 створюють додаткову гарантію убезпечення медіа від судової тяганини за дії третіх осіб. Ця стаття й законопроєкт не вводять цензуру чи заборони, а деталізують виняток із уже наявного обов’язку фільтрувати й модерувати контент медіа, до якого належать також коментарі читачів, щоб не допустити порушень закону чи образ честі та гідності громадян.

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня Рада ухвалила закон №11321 "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації". "За" в цілому проголосували 286 народних депутатів.