Зеленський у Варшаві: Ексгумація жертв Волинської трагедії — елемент протидії російській агресії

Кроки Польщі та України щодо ексгумації жертв Волинської трагедії є елементом ефективної протидії російській агресії. Про це сказав президент України Володимир Зеленський 15 січня на спільній з прем’єр-міністром Польщі пресконференції під час свого візиту до Варшави, передає Polskie Radio.

«Ми повинні у наших відносинах рухатися вперед. Наші міністерства культури вже працюють, я радий, що вони опрацьовують матеріали. Ми сусіди, а Росія — найголовніша загроза. Ми повинні робити все, щоб зміцнювати наш сусідський союз України й Польщі», — сказав президент України.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зі свого боку сказав, що не дозволить використовувати драматичні питання з історії у політичних іграх. А також що він категорично проти спроб чинити тиск на Україну у контексті підтримки в протистоянні Росії, повідомляє «Європейська правда».

Туск відзначив, що Україна і Польща знаходять «спільну мову і методи спільних дій» щодо Волинської трагедії та інші чутливих історичних тем. «Ми в процесі вирішення проблеми гідного поховання і вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії», — наголосив він.

Відзначимо, ще 10 січня Дональд Туск оголосив, що Україна і Польща досягли домовленостей про пошуково-ексгумаційні роботи польських жертв Волинської трагедії.

13 січня стало відомо, що перша ексгумація польських жертв відбудеться у квітні у колишньому селі Пужники у Тернопільській області.

Як повідомило радіо RMF FM, про це оголосив Мацей Данцевич — заступник голови Фундації «Свобода та демократія», який два роки тому знайшов це місце поховання і отримав від української влади дозвіл на проведення робіт.

За його словами, насамперед ідеться про встановлення осіб людей, останки яких знайшли в ямі поблизу колишнього кладовища. Розкопані останки досліджуватимуть польські археологи та антропологи, сказав Данцевич. Після дослідження планується перепоховання загиблих.

Видання зазначає, що у селі Пужники у Східній Галичині в лютому 1945 року загинуло близько 80 осіб.

Тим часом Міністерства культури України та Польщі у спільній заяві від 15 січня повідомили, що спільна польсько-українська Робоча група з історичних питань вже розпочала свою роботу і провела перше засідання в грудні 2024 року у Львові. Друге засідання заплановане на кінець січня також у Львові.

Як повідомляють міністерства, наразі сторони аналізують сформований список місць поховань, перевіряють стан виконання раніше поданих заяв на проведення пошукових робіт та ексгумацію, а також переглядають чинні правові норми, щоб полегшити адміністративні процедури.

У спільній заяві йдеться, що українська сторона вже прийняла перше позитивне рішення про надання дозволу на ексгумації, а польська сторона «також розглядає українські пропозиції».

Досягнення домовленості тоді привітав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і розкритикував чинний нардеп Володимир В’ятрович. 

Раніше, 30 вересня, заступник міністра закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський заявив, що питання ексгумації жертв Волинської трагедії розглядатимуть у першому розділі переговорів з Україною про вступ до ЄС. За його словами, «якщо ця глава не буде закрита, Україна не зробить жодного кроку вперед у наступних розділах». Схожі заяви робив і голова МЗС Польщі Радослав Сікорський.

Вже 1 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на полях Варшавського безпекового форуму заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.

2 жовтня Український інститут національної памʼяті повідомив, що планує провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у 2025 році у відповідь на перший приватний запит  від громадянки Польщі Кароліни Романовської. УІНП попросив Кабінет Міністрів виділити хоча б 1 млн гривень на ці роботи.

Голова УІНП Антон Дробович тоді пояснив, що йдеться про пошук за індивідуальними запитами польських громадян, адже офіційні польські інституції із запитами про ексгумацію не зверталися, а офіційні механізми з польською стороною — такі як робочі групи між інститутами нацпам’яті та профільними міністерствами — вже тривалий час не діють. За словами Дробовича, останнє звернення від польського Інституту національної пам’яті надійшло ще в 2019 році, ще від його попереднього очільника. Тому позиція нинішнього керівництва IPN Дробовичу «незрозуміла».

УІНП також нагадав, що з 2019 року польській стороні щонайменше тричі надавали дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні. Проте запит України на відновлення меморіальної таблиці на братській могилі воїнів УПА на горі Монастир у Польщі у первинному вигляді з іменами похованих досі залишається не виконаним.

Фото: хрести на місці поховань польських жертв у колишньому містечку Порицьк на Волині / Галина Терещук, «Радіо Свобода»