100-річна безпекова угода з Британією, різанина у Словаччині, новий уряд Болгарії: новини дня

Сьогодні Україну відвідав британський прем’єр Кір Стармер для підписання 100-річної безпекової угоди.

Що вже відомо про цю угоду і які заяви зробив прем’єр Британії в українській столиці?.

Байден виголосив прощальну промову і згадав про Україну.

У НАТО заявили, що не бачать ознак підготовки Росії до миру, а у Фінляндії закликали до пильності через плани РФ з нарощування військового потенціалу.

Реєстр збитків від війни з Росією почав приймати заяви про смерть членів сім’ї, а Нацгвардія та Нацполіція отримали від Німеччини близько сотні машин.

У Болгарії через два місяці після виборів затвердили новий уряд, а у Франції провалився вотум недовіри новому прем’єру.

Більше важливого і цікавого за четвер, 16 січня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

100-річна безпекова угода з Британією.

Сьогодні премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер відвідав Україну для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.

Вони вшанували памʼять загиблих біля Стіни памʼяті на Михайлівській площі у столиці та поклали квіти.

"Шануємо і памʼятаємо подвиг наших воїнів.

Світла памʼять усім, хто віддав своє життя, захищаючи Україну", – написав президент Зеленський у своєму X (Twitter).

Договір посилить військову співпрацю у сфері морської безпеки через нову структуру для зміцнення безпеки Балтійського, Чорного та Азовського морів і стримування триваючої російської агресії.

Ця угода також закріплює за Великою Британією статус пріоритетного партнера України в енергетичному секторі, стратегії видобутку критично важливих корисних копалин та виробництві екологічно чистої сталі.

100-річне партнерство є важливим кроком у підтримці довгострокової безпеки України – гарантуючи, що вона більше ніколи не буде вразливою до жорстокості, якої зазнала від Росії – і зобов'язуючись стояти пліч-о-пліч із суверенною Україною протягом наступного століття.

Згодом текст 100-річної угоди опублікував Офіс президента.

"Плюс підготували рішення про ще $3 млрд від російських активів.

І за фінансовий рік ми маємо вийти на $6,6 млрд від Британії", – сказав Зеленський.

Велика Британія найближчим часом надасть Україні 150 стволів артилерії, а також обіцяє до кінця 2025 року 15 інноваційних систем ППО Gravehawk.

А ще Стармер підтвердив готовність до розміщення миротворців в Україні, якщо буде потрібно.

Крім того, в британському уряді повідомили, що розробили базу даних для відстеження і припинення крадіжки зерна з окупованих Росією українських регіонів.

Зазначається, що Британія передасть її Україні найближчими тижнями.

Останній удар Байдена.

Чинний американський президент Джо Байден виголосив свою прощальну промову.

Вже 20 січня президентом США стане республіканець Дональд Трамп.

Виступаючи в Овальному кабінеті, Байден відзначив досягнення свого президентства, а також згадав і про Україну.

"А за кордоном ми зміцнили НАТО, Україна все ще вільна, і ми випередили нашу конкуренцію з Китаєм", – наголосив він.

А ще Байден закликав змінити конституцію, щоб президенти не мали імунітету у разі скоєння злочину.

Адміністрація Байдена, завершуючи свій термін, поставила чітку мету: послабити здатність Кремля фінансувати війну в Україні, зменшивши доходи від експорту нафти.

10 січня Сполучені Штати зробили рішучий крок, запровадивши найбільший в історії пакет санкцій проти російського енергетичного сектора.

Як наслідок, російські нафтові компанії можуть втратити 27,5% морського експорту нафти.

Нові обхідні шляхи стануть дорожчими, що посилить інфляційний тиск у Росії та збільшить вартість перевезень, особливо в межах "тіньового" флоту.

Заборона на надання американських нафтосервісних послуг може спричинити технологічні проблеми в російському видобутку нафти.

Докладніше про вплив нових санкцій Джо Байдена проти РФ читайте в статті Іллі Заславського і Максима Гардуса з Razom We Stand Останній санкційний удар Байдена: як США намагаються зупинити нафтовий експорт Росії.

Речник Державного департаменту США Метью Міллер вважає, що масштабні санкції допомагають ефективніше досягати політичних цілей щодо Росії, ніж визнання її державою-спонсором тероризму.

Міллер акцентував, що 15 січня Росія втратила можливість обходити раніше запроваджені обмеження.

До того ж Конгрес отримав додаткові повноваження щодо послаблення санкцій проти агресора в майбутньому.

Президент України Володимир Зеленський розповів, що частково розчарований політикою адміністрації президента США Джо Байдена щодо підтримки України.

"Це про превентивні санкції до вторгнення.

Ми просили і зброю, і санкції, але Америка сказала, що "якщо щось станеться, ми тоді зробимо"..

Мені здається, що це була все-таки слабка позиція", – сказав Зеленський, додавши, що все одно це була значна допомога і Україна вдячна за неї.

Санкції проти РФ і Трамп.

Адміністрація Байдена, запровадивши обмеження наприкінці свого терміну, чітко сигналізувала про намір закріпити жорсткий курс щодо Росії.

Однак, як зазначають Заславський і Гардус, це також стало викликом для наступної адміністрації, яку очолює Дональд Трамп, відомий своєю суперечливою позицією щодо Росії.

Санкції Байдена, за їхніми словами, спрямовані на те, щоб ускладнити їхнє скасування у майбутньому.

Деякі представники адміністрації Трампа вважають, що для того щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів, необхідні жорсткіші санкції в енергетичному секторі, проте сам Трамп утримується від чітких заяв.

За даними Bloomberg, радники новообраного президента США Дональда Трампа розробляють широкомасштабну стратегію санкцій, яка має сприяти врегулюванню війни Росії проти України.

За інформацією джерел агентства, команда Трампа розглядає два основні підходи до санкцій проти Росії.

Крім того, в Угорщині вважають, що Євросоюз ще й має консультуватися з Трампом, перш ніж продовжувати санкції проти РФ.

Тим часом, спікер Палати представників Конгресу від Республіканської партії Майк Джонсон усунув Майка Тернера з посади голови постійного комітету Палати представників з питань розвідки, який активно підтримував Україну.

Джонсон пояснив, що хоче дати групі "свіжий старт" у новому Конгресі і з новим президентом.

А Майк Волц, номінований на посаду радника з нацбезпеки в адміністрації Дональда Трампа, заявив, що обраний президент "знайде спосіб" залишити доступним у США застосунок Tik.

Tok, якому загрожує заборона вже найближчим часом.

Відомо, що на інавгурацію Трампа поїде співлідер ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" Тіно Хрупалла, а також лідер британських популістів Найджел Фарадж.

А ще Трамп порушив традицію, запросивши деяких іноземних лідерів на свою інавгурацію – наприклад премʼєр-міністерку Італії Джорджу Мелоні.

Загрози з РФ.

У НАТО заявили, що не бачать ознак підготовки Росії до миру, а у Фінляндії закликали до пильності через плани РФ з нарощування військового потенціалу.

У Альянсі також вважають, що захистити всі підводні кабелі в Балтійському морі неможливо.

Різне щодо України.

Реєстр збитків від війни з Росією почав приймати заяви про смерть членів сім’ї.

Нацгвардія та Нацполіція отримали від Німеччини близько сотні машин.

Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що словацька сторона продовжує узгоджувати дату його зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським.

У польській опозиції звинуватили Зеленського у втручанні у вибори.

Представники найбільшої опозиційної партії Польщі "Право і справедливість" розкритикували президента України за підтримку, яку він нібито продемонстрував кандидату у президенти від влади Рафалу Тшасковському.

У горах Румунії загубилось двоє українців.

Газ, Придністров’я і Україна.

Російське видання "Коммерсант" повідомляє, що Росія планує купувати газ для Придністров’я у Європі.

В уряді Молдови пояснили, що Красносельського не затримали дорогою до Москви через його імунітет як учасника переговорного процесу щодо врегулювання придністровського конфлікту.

Тим часом, Росія намагається зруйнувати газову інфраструктуру України.

Як відомо, 15 січня РФ здійснила масовану ракетну атаку на Україну Переважно під атакою РФ перебували західні області України.

Того ж дня у "Нафтогазі" повідомили, що ціллю російської ракетної атаки стали об'єкти газової інфраструктури.

Європейський Союз вивчає інформацію про наслідки вчорашньої атаки Росії на одне з найбільших підземних сховищ газу в Україні і на даний час вважає, що це не несе загрози для безпеки постачання газу в ЄС.

"На жаль, є підстави вважати, що Росія, ймовірно, продовжить цілити в об’єкти критичної енергетичної інфраструктури.

ЄС повністю готовий допомагати, і ми продовжуємо підтримувати український народ", – наголосила речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен.

Решта новин.

У Болгарії через два місяці після виборів затвердили новий уряд, а у Франції провалився вотум недовіри новому прем’єру.

У Словаччині стався напад з ножем у гімназії, відомо про двох загиблих.

Прем’єрка Данії розповіла, що Трамп не відкликав своїх погроз через Гренландію.

Президентка Єврокомісії привітала перемир'я між Ізраїлем і ХАМАС, а угорська авіакомпанія Wizz Air відновлює рейси з Литви до Тель-Авіва.

Після 12-річної перерви Туреччина відкриє генконсульство в сирійському Алеппо.

У Німеччині судять двох колишніх депутатів за підкуп з боку Азербайджану.