Аукціон з продажу садиби Браницьких, де жила Марко Вовчок, скасовано

Аукціон з продажу садиби Браницьких У Богуславському районі Київщини, де жила відома українська письменниця Марко Вовчок, скасовано. Про це стало відомо з сайту Prozorro. Там зазначали, що будівля – нежитлова та має площу в 329,8 квадратних метрів. Початкова вартість будівлі становила понад 132 тисячі гривень.

Чим відома садиба Браницьких

Садиба, про яку йдеться, розташована в селі Хохітва на Київщині, і є важливим історико-культурним об’єктом. Це місце стало відоме завдяки тому, що тут у 1887–1893 роках проживала українська письменниця Марія Вілінська, відома під псевдонімом Марко Вовчок. 

Вовчок була однією з найзначніших постатей української літератури XIX століття, і саме в цей період вона створила чимало своїх важливих творів, що відображають народні традиції, життя селянства та соціальні проблеми того часу.

Свого часу в будиночку у селі Хохітва побували класики літератури Сергій Єфремов, Панас Мирний і багатьох тих, хто навідував письменницю.

Пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомив, що за два дні до Нового року – 29 грудня, Богуславська міська рада в екстренному порядку проголосувала рішення про продаж памʼятки з власності територіальної громади. При цьому, в опублікованому на сайті оголошенні чомусь була відсутня інформація про охоронрий статус будівлі. Зокрема, нині аукціон не передбачає укладання охоронного договору на памʼятку, що прямо передбачено законом. 

Біографічні відомості про Марка Вовчка

Марія Олександрівна Вілінська (Марко Вовчок 1833-1907 рр.) народилася 10 (22) грудня 1833 р. у маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії (тепер – Липецька область РФ) у збіднілій дворянській сім'ї. Вона змалку виявляла хист до мов і, кажуть, вільно спілкувалася російською, польською, французькою та українською. У родині, разом із братами, дівчинка здобула початкову освіту. 

Вовчок стала першою жінкою в українській літературі, яка наважилася писати під чоловічим псевдонімом.

Її твори мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України. В 1860-х роках Вовчок здобула значної літературної слави в Україні після публікації в 1857 році україномовної збірки «Народні оповідання». Збагатила українську літературу низкою нових жанрів, зокрема соціальною повістю («Інститутка»). Повість «Маруся» в перекладі-адаптації французькою стала популярною в Західній Європі кінця XIX століття. Після скандалу щодо плагіату її перекладів російською в 1870-х майже припинила літературну кар'єру.

Вілінська була дружиною українського етнографа Опанаса Марковича та російського офіцера Михайла Лобача-Жученка.

З творчістю Марка Вовчка зросла міжнародна роль української літератури. За свідченням Петка Тодорова, проза письменниці у 60 – 70-х рр. XIX ст. мала вирішальний вплив на розвиток болгарської белетристики. Твори Марка Вовчка за її життя, починаючи з 1859р., з'являються в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходять у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.